Ухвала суду № 39691901, 18.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1122/2014 Головуючий 1 інст. - Прошутя І.Д.

Справа № 646/3453/13-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: інші

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Кружиліної О.А.,

- Макарова Г.О.,

при секретарі - Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та заяви ОСОБА_4 про приєднання до апеляційної скарги на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Харківська міська рада, комунальне підприємство «Жилкомсервіс», комунальне підприємство «Харківводоканал», про поновлення порушеного права, надання дозволу на проведення водопостачання без згоди співвласників, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2011 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, який в подальшому уточнила і доповнила, і в якому просила поновити її порушене право як власника на користування колодязем загального користування АДРЕСА_2 та надати їй дозвіл на проведення водопостачання у квартиру №5 ( приміщення 5-2,5-3,УШ) без згоди співвласників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у будівництві та обладнанні водопостачання у зазначену кватиру, що належить на праві власності позивача, стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн, судові витрати - 38,50 грн. і витрати щодо надання правової допомоги 250,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй на праві власності належить 7/100 частини домоволодіння, розташованого у місті Харкові по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 17.03.2004 року державним нотаріусом ХДНК, р.№7-401. Зазначене домоволодіння знаходиться у спільній частковій власності та належить на праві власності: 1/6 частина - ОСОБА_4, 1/6 частина - ОСОБА_6, 1/6 частина - ОСОБА_7, 11/100 частина - ОСОБА_10, 9/100 частин - ОСОБА_8, 12/100 частин - ОСОБА_9, 11/100 частин - ОСОБА_11 Зазначене домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 771 кв.м., яка знаходиться у спільному користуванні співвласників. Також зазначила, що домоволодіння складається з двох житлових будинків літ.А-1, літ.Б-1, з прибудовами та решти надвірних будівель. Усі співвласники користуються відповідними частками будинків та надвірними будівлями згідно з договором про порядок користування спільним домоволодінням, укладеним 20.01.1969 року. Позивач зазначила, що постійно проживає та зареєстрована у вказаному домоволодінні, у її користуванні знаходиться житлова квартира №5 у житловому будинку літ.Б-1, що складається з житлового приміщення 5-3, площею 17,3 кв.м., кухні 5-2, площею 9,4 кв.м., сіней УШ, площею 1,7 кв.м. Також вказала, що з 1961 року у домоволодінні існує водопровід, який знаходиться на балансі КП ВТП "Вода". У загальному користуванні усіх співвласників знаходиться водорозбірна колонка та колодязь №3. До 2006 року до квартири позивачки існував водопровідний ввід, який проходив з загального колодязю №3, через приміщення льоху літ.Ж, що належить співвласникам домоволодіння - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, далі через приміщення льоху літ.3, що належить співвласниці ОСОБА_3, і потім веде до її кухні. Вказала, що у травні 2006 року в кухні де проходить водопровідна труба утворився свищ, що потребувало термінового ремонту, та вона звернулась до ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_10 з проханням тимчасово перекрити воду у їхньому льоху літ.З, для проведення ремонтних робіт, на, що вони відмовили, та самостійно відрізали водопровідну трубу від загального водопостачання. На неодноразові прохання позивачки відновити постачання води після ремонту труби, ОСОБА_3 не реагувала, та категорично заборонила отримувати воду, через її льох. З того часу позивачка вимушена користуватися вуличною колонкою, яка знаходиться на відстані 500 метрів від її квартири. Крім того вказала, що вона неодноразово зверталася до райвідділу, але в порушенні кримінальної справи було відмовлено. На протязі останніх років позивачка зробила всю необхідну проектно-технічну документацію окремого водопровідного вводу до її квартири, але відповідачка чинить перешкоди для будівництва нового водопроводу та навмисно заклала колодязь №3 побутовим сміттям, через, що роботи були зупинені у зв'язку з неможливістю провести будівельні роботи. Таким чином відповідач ОСОБА_3 своїми діями порушує права позивача, як співвласника домоволодіння на розпорядження своїм майном на власний розсуд та можливості вчиняти щодо свого майна будь-які дії, тобто бажає відновити водопостачання до своєї квартири на підставі діючих норм та правил, не торкаючись власності ОСОБА_3, але її дії перешкоджають позивачу скористуватися своїм правом на отримання послуг з водопостачання, тому вона просила поновити її порушене право, як власника на користування колодязем загального користування №3 у домоволодінні по АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача ОСОБА_3 звільнити колодязь від будівельного матеріалу та побутового сміття, надати дозвіл на проведення водопостачання фахівцями комунального підприємства "Харківводоканал", в приміщення 5-2, 5-3, УШ, квартири АДРЕСА_1, без згоди інших співвласників, зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у будівництві та обладнанні водопостачання в квартирі АДРЕСА_1.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.10.2013 року позовні вимоги ОСОБА_12 задоволені частково.

Суд вирішив поновити порушене право позивача на користування колодязем загального користування № 3 у домоволодінні по АДРЕСА_1 у м. Харкові. Надати дозвіл ОСОБА_5 на проведення водопостачання, згідно відповідного проекту, у квартиру АДРЕСА_1 у м. Харкові, без згоди співвласників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у будівництві та обладнанні водопостачання в квартирі АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 38 грн. 50 коп., витрати на юридичну допомогу в розмірі 250 грн.00 коп. В іншій частині позову суд вирішив відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, і ухвалити нове рішення яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до технічного паспорту водопровід існує у будинку літ «А-1», та відсутній у будинку літ. «Б-1» в якому розташовані приміщення, що належать ОСОБА_5 Також, відповідно до проекту каналізації та водопроводу, що узгоджений 26 липня 1961 року № 8299, узгоджений Каналтревстом та Червонозаводським РВК водопостачання передбачено лише у будинку літ. «А-1». Крім того, колодязь № 3 ніколи не був власністю всіх співвласників, бо був побудований з метою забезпечення водопостачання будинку літ. «А-1» і на даний час знаходиться в користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та апелянта. Також посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_5 сплачує послуги за водопостачання відповідно до відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 є невірними, оскільки йдеться про рахунок відкритий за користування водопровідною колонкою.

20.03.2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 в якій зазначив, що на даний час технічний стан колодязя №3 (який пошкодила ОСОБА_5 при намаганні самочинно підключитись), пропускна здатність труб являється такими, що у разі здійснення робіт по підключенню водопостачання у буд. «Б-1» колодязь прийде у негідність і водопостачання буд. літ. «А-1» буде припинено також судом не з'ясовані інші варіанти організації водопостачання до будинку ОСОБА_5, окрім приєднання до колодязя №3.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_13 підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, вказуючи, що ніхто не зможе гарантувати їй збереження власності, якщо ОСОБА_5 підключиться до водопостачання.

Позивач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_14 та представник КП «Харківводоканал» - Васьков О.Ю. апеляційну скаргу не визнали, проти доводів апелянта заперечували.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши надані судом першої інстанції матеріали, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

ОСОБА_5 на праві власності належить 7/100 частини домоволодіння, розташованого у місті Харкові по АДРЕСА_1 отриманого після смерті її чоловіка ОСОБА_16 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 17.03.2004 р. державним нотаріусом ХДНК, р. №7-401. (том 1 а.с. 9)

ОСОБА_5 постійно проживає та зареєстрована у домоволодінні. В іі користуванні знаходиться житлова квартира за №5 у житловому будинку літ.Б-1, що складається з житлового приміщення 5-3, площею 17,3 кв.м, кухні 5-2 , площею 9,4 кв.м, сіней УШ, площею 1,7 кв.м.

Домоволодіння знаходиться у спільній частковій власності та належить на праві власності: 1/6 частина - ОСОБА_4, 1/6 частина - ОСОБА_6, 1/6 частина - ОСОБА_7, 11/100 частина - ОСОБА_10, 9/100 частин - ОСОБА_8, 12/100 частин - ОСОБА_9, 11/100 частин - ОСОБА_11 частини домоволодіння.

Домоволодіння складається з двох житлових будинків літ. А-1 та Б-1, з прибудовами та решти надвірних будівель. Усі співвласники користуються відповідними частками будинків та надвірними будівлями згідно з Договором про порядок користування спільним домоволодінням, укладеним 20.01.1969 року. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці фактичною площею 771 кв.м (39 кв.м. самовільно захопленої ділянки), яка знаходиться у спільному користуванні співвласників. (том 1 а.с. 18)

Відповідачу ОСОБА_3 належить на праві приватної власності 22/100 частки двох житлових будинків АДРЕСА_1 в м. Харкові (договір дарування від 17.11.2006 року) та мешкає у квартирі за 1 та у її користуванні знаходяться приміщення 1,1-2,1-3,1-4,1-5, Х1У житлового будинку літ.А-1.

До 2006 року до квартири ОСОБА_5 існував водопровідний ввід. Він проходив з загального колодязю №3, через приміщення льоху літ.Ж, що належить власникам домоволодіння - сім'ї ОСОБА_7, через приміщення льоху літ.З, що належить відповідачу ОСОБА_3, до кухні ОСОБА_5 Водопровідний колодязь № 3 знаходився на балансі КП «ВТП «Вода». ОСОБА_5, згідно відповіді в.о. генерального директора КП «ВТП «Вода» - ОСОБА_17, є користувачем води КП "ВТП "Вода", та на її ім'я відкритий особистий рахунок за 408356 у постачальника води. ( том 1 а.с. 118).

У травні 2006 року у водопровідній трубі, що знаходиться у кухні 5-2, утворився свищ, який потребував термінового ремонту. ОСОБА_5 звернулась до ОСОБА_3 з проханням тимчасово перекрити воду у її льоху літ.3 для проведення ремонтних робіт. ОСОБА_3, яка не заперечували проти цього факту, самочинно, без участі фахівців водопостачальника відрізала водопровідну трубу ОСОБА_5 від загального водопостачання.

На прохання ОСОБА_5 відновити постачання води після ремонту труби відповідач ОСОБА_3 не реагувала та категорично заборонила отримувати воду через її квартиру.

Для вирішення питання водопостачання квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 необхідно отримати письмову згоду всіх співвласників вказаного домоволодіння на підключення та проходження водопровідної мережі по загальній території двору, після чого необхідно отримати технічні умови в КП «Харківводоканал» та замовити проектно-технічну документацію. (том 1 а.с. 249)

Згідно даних департаменту, по АДРЕСА_1 в м.Харкові відкрито шість особових рахунків на послуги з водопостачання, у тому числі: на ОСОБА_5 зареєстрованого одна особа, нарахування за послуги водопостачання та водовідведення здійснюються згідно з встановленими нормами водоспоживання та затвердженому графіку. Норма споживання 2 м3 ( вулична водорозбірна колонка) (том 1 а.с. 250);

Земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_1, знаходиться у спільному користуванні співвласників домоволодіння.

Відповідно до ст.95 Земельного Кодексу України, позивач як землекористувач має право самостійно хазяйнувати на землі, тому порушення права землекористувачів належить встановленню в порядку, встановленому законом.

На підставі ст.152 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власників на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення яких-небудь порушень його прав на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюються шляхом встановлення стану земельної ділянки, що існував до порушення прав.

Посилання апелянта на те, що вона та відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 є належними користувачами водопровідного колодязя № 3, а також на те, що у разі підключення водопроводу позивача до водопостачання у буд. «Б-1» колодязь вийде з ладу і водопостачання до буд. літ. «А-1» буде припинено не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги, оскільки апелянтами не були надані належні та допустимі докази на підтвердження цих фактів, а для з'ясування цього необхідні спеціальні знання у галузі науки, у зв'язку з чим судом було роз'яснено ст.143 ЦПК України, однак апелянти не скористались своїм правом та не побажали звернутись з клопотанням про призначення судової експертизи.

Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 4 ст.60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Співвласники майна відповідно до ст. 369 ЦК України, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Оскільки у домоволодінні між співвласниками не визначений порядок користування надвірними будівлями та земельною ділянкою, та спірний дворовий колодязь, знаходиться у спільному користуванні всіх співвласників.

На підставі вище викладеного рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, а апелянт посилається на обставини, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, доводи апелянта висновки суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та заяву ОСОБА_4 про приєднання до апеляційної скарги відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: