Постанова № 39690448, 18.06.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а-317/14 р.

У справі № 760/7281/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Лазаренко В.В.

при секретарі - Пономарьові М.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника ВКМСД Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Каралаш Е.О., Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про скасування протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2014 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 13.03.2014 р. серія КИ №0091930та визнати його таким, що складений всупереч дійсним обставинам події та з порушенням прав позивачки та чинного законодавства, скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) від 31.03.2014 р. №1024, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., провадження у справи про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Позов ОСОБА_1 мотивувала тим, що 31.03.2014 р. Адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) винесено постанову, якою встановлено її винуватість у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення. Даною постановою зокрема встановлено, що ОСОБА_1, яка є продавцем магазину ПП «Титан Груп», 13.03.2014 р. о 16.51 год., перебуваючи на робочому місці розташованому по вул. М. Кривоноса, 29-А в м. Києві, продала пачку цигарок особі, яка не досягла 18 років, чим порушила правила торгівлі тютюновими виробами.

Позивач зазначає, що вказана постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Зокрема, вказує, що відповідачем не дотримано вимог статтею 7, 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП. Дані порушення на її думку проявилися в тому, що адміністративна комісія не звернула увагу на її пояснення до протоколу, не заслухала пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, не врахувала інші обставини, до яких позивачка відносить характер спланованості в діях працівників міліції, відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення даних про особу покупця та документів, які посвідчують її вік.

При цьому позивачка вважає, що вимагати від покупця документи, які підтверджують його вік, є правом продавця, яке він використовує на власний розсуд в разі наявності сумніву щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Виходячи з того, що жодних сумнівів досягнення особою повноліття за її зовнішнім виглядом у позивачки не було, остання зазначає, що у неї були відсутні підстави вимагати від покупця документ, якій підтверджує її вік.

Крім того, на думку позивачки протокол про адміністративне правопорушення не може бути розцінений як належний та допустимий доказ її вини через його незаконність, яка полягає у порушенні її прав передбачених ст. 268 КУпАП при складанні протоколу, а саме, протокол не пред'явлено для ознайомлення, порушено право, згідно якого вона могла відмовитись від підписання протоколу, що проявилося у вчиненні на неї тиску з боку працівника міліції, який полягав у погрозах доставки її до відділку в разі непідписання протоколу. Незаконність протоколу згідно позиції позивачки полягає також у порушенні норм чинного законодавства, а саме, вимог ст. 256 КУпАП щодо зазначення в протоколі свідків правопорушення, не зазначено ім'я неповнолітньої особи та не долучено документ, який посвідчує цю особу та її вік.

Таким чином позивачка вважає, що її дії не охоплюються об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, відповідно відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого даною нормою.

Разом з цим відповідачем наведені обставини до уваги взяті не були, внаслідок чого він неповно та невсебічно з'ясував обставини справи, що потягло за собою прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з наведених вище підстав.

Відповідач заступник начальник ВКМСД Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві старший лейтенант міліції Каралаш Е.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначив, що посилання позивачки на відсутність в її діях об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП є надуманими, а позов до суду пред'явлено з метою ухилення від адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

При цьому пояснив, що 13.03.2014 р. близько 16 год. 51 хв. ним було виявлене правопорушення вчинене ОСОБА_1, працюючої продавцем ПП «Титан Груп», а саме перебуваючи на робочому місці в магазині по вул. М. Кривоноса, 29-А в м. Києві, остання продала пачку цигарок «Вінстон» неповнолітній особі. По факту виявленого правопорушення ним складено протокол за ч. 2 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 При складанні протоколу ОСОБА_1 було роз'яснено права та обов'язки передбачені КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України. Жодного тиску з його боку на правопорушницю не чинилось.

Представник відповідача Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) Сагайдак О.П. в судовому засідання позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав. Зазначив, що 24.03.2014 р. до Адміністративної комісії надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 13.03.2014 р. КИ №0091930 складений заступником начальника ВКМСД Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві старшим лейтенантом міліції Каралашом Е.О. відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП. На засіданні Адміністративної комісії 31.03.2014 р. позивач була присутня та визнала свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, жодних клопотань з її боку не надходило.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією було всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, взято до уваги всі додані до протоколу матеріали, пояснення ОСОБА_1, та за результатми розгляду винесено постанову №1024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Також вказав, що вимоги позивачки є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову.

В ході розгляду справи позивачем заявлено клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які перебували в магазині 13.03.2014 р. під час продажу цигарок дівчині, яка виявилась неповнолітньою, та яким відомі фактичні обставини справи. Вказане клопотання судом задоволено.

Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, дослідивши та оцінивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 218 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 156 КУпАП підвідомчі адміністративним комісіям при виконавчих органах міських рад.

З матеріалі справи про адміністративне правопорушення №1024 вбачається, що на розгляд адміністративної комісії надано, зокрема, наступні матеріали: протокол від 13.03.2014 р. серія КИ №0091930, письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.03.2013 р., письмові пояснення неповнолітньої ОСОБА_7, свідоцтво про народження неповнолітньої ОСОБА_7

Згідно протоколу від 13.03.2014 р. серія КИ №0091930, складеного заступником начальника ВКМСД Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві старшим лейтенантом міліції Каралашом Е.О., ОСОБА_1 яка є продавцем магазину ПП «Титан Груп», 13.03.2014 р. о 16.51 год., перебуваючи на робочому місці розташованому по вул. М. Кривоноса, 29-А в м. Києві, продала пачку цигарок особі, яка не досягла 18 років.

При цьому п. 11 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. №218, якими визначається порядок роздрібної торгівлі сигаретами, цигарками, сигарами, сигарилами, тютюном люльковим, нюхальним, смоктальним, жувальним та іншими виробами з тютюну і його замінниками, встановлено, що продаж тютюнових виробів забороняється особам, які не досягли 18 років.

Дії ОСОБА_1 згідно протоколу кваліфіковано за ч. 2 ст. 156 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил торгівлі тютюновими виробами.

Вбачається, що в протоколі від 13.03.2014 р. серія КИ №0091930 зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, заяв та клопотань ОСОБА_1 не заявлялось. Протокол підписаний ОСОБА_1 будь-яких застережень з її боку не містить.

В письмових поясненнях ОСОБА_1 від 13.03.2014 р., остання зазначила, що вона працює продавцем в магазині ПП «Титан Груп» по вул. М. Кривоноса, 29-А. 13.03.2013 р. приблизно о 16 год. 51 хв. в магазин зайшла дівчина, яка попросила продати їй пачку цигарок, «Вінстон». Після цього вона продала дівчині цигарки за 13,50 грн. і видала чек. В наступному дівчину зупинили працівники міліції, запитали про її вік та остання повідомила, що вона є неповнолітньою. Вік дівчини вона не запитала, оскільки на вигляд вона здалась повнолітньою.

Згідно письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_7 від 13.03.2014 р., остання зазначає, що 13.03.2013 р. приблизно о 16 год. 50 хв. вона увійшла до магазину, який знаходиться по вул. М. Кривоноса, 29-А, в м. Києві, підійшла до прилавку і попросила продавця продати їй пачку цигарок «Вінстон синій» вартістю 13,50 грн. Продавець не запитувала про її вік, взяла гроші в сумі 20 грн. та здійснила їй продаж цигарок, передавши решту грошей в сумі 6,50 грн. та чек. Коли вона збиралась виходити була зупинена працівниками міліції.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_7 є неповнолітньою (повних п'ятнадцять років).

31.03.2014 р. Адміністративною комісію при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) розглянуто справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 та винесено постанову про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

У відповідності до протоколу засідання адміністративної комісії від 31.03.2014 р. ОСОБА_1 в ході розгляду справи свою вину у вчиненні правопорушення визнала, будь-яких клопотань не заявляла.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що Адміністративною комісію при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно дослідженні всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.

Висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП повністю відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи. Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 156 КУпАП, та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушниці та ступеню її вини.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка зі сторони позивачки ОСОБА_4 показала суду, що вона є знайомою останньої, 13.03.2014 р. вона зайшла до магазину де працює ОСОБА_1, стала в чергу та бачила як позивачка відпустила раніше незнайомій дівчині товар, а саме, цигарки, після чого запитала її документи, які посвідчують вік.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка зі сторони позивачки ОСОБА_5 показала суду, що вона є знайомою останньої, 13.03.2014 р. вона зайшла до магазину де працює ОСОБА_1, стала в чергу та бачила як позивачка відпустила раніше незнайомій дівчині цигарки. При цьому покази свідка ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 запитували у дівчини, яка купувала цигарки, документи, що посвідчують її вік, свідок ОСОБА_5 не підтвердила.

Таким чином вбачається, що покази свідків є суперечливими, разом з тим жодного правового значення для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП не мають, оскільки складом даного правопорушення охоплюються необережні дії, що полягають у порушенні правил торгівлі тютюновими виробами. Факт такого порушення беззаперечно підтверджується письмовими матеріалами справи та визнається позивачкою.

Враховуючи наведене позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 31.03.2014 р. №1024, якою на позивачку накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Перелік вимог, які може містити адміністративний позов визначений ч. 4 ст. 105 КАС України є вичерпний.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем в частині вимог про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі обрано спосіб захисту порушеного права не передбачений КАС України.

З огляду на викладене, суд, вирішуючи справу по суті, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 10, 14, 71, 86, 159 - 163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника начальника ВКМСД Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Каралаш Е.О., Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про скасування протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити в повному обсязі.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: