Рішення № 39689176, 26.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6729/14 26.06.14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік СВ"

до споживчого товариства " Діамед"

про стягнення 41 570,72 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Драбович Є.С. (за довіреністю)

від відповідача Пуховой Ю.С. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістік СВ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до споживчого товариства «Діамед» про стягнення 41570,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1753 від 14.05.2012 р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/6729/14 та призначено її розгляд на 22.05.2014 р.

22.05.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі, а також документи, які були залучені до матеріалів справи. Зі вказаних документів вбачається, що відповідач знаходиться за іншою адресою.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 р. розгляд справи було відкладено на 05.06.2014 р.

У вказаному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надав відзив на позовну заяву, а також подав клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке судом було задоволено.

У поданому відзиві відповідач зазначає, що товар відповідно до видаткових накладних не отримував.

Суд вважає за необхідне направити до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві судовий запит для отримання необхідної інформації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 р. було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 26.06.2014 р.

У вказаному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні та письмові пояснення по справі. У вказаних поясненнях позивач зазначив, що відповідач отримував товар не надаючи довіреностей на осіб, які мали право отримувати товар. Видаткові накладні підписувались двома особами: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та затверджувались штампами, а також надав докази, які підтверджують оплату відповідачем накладних, підписаних вказаними особами без довіреностей на отримання товару.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надав пояснення по суті справи.

У судовому засіданні 26.06.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

14.05.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Логістік СВ» (далі - сторона-1) та споживчим товариством «Діамед» (далі - сторона -2) було укладено договір 1753 (далі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору сторона-1 зобов'язується поставити стороні-2, а сторона-2 зобов'язується прийняти та оплатити на умовах і в порядку, визначених Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від сторони-1 стороні-2, які є невід'ємними частинами Договору.

Загальна вартість Договору визначається вартістю товару, поставленого згідно з накладними протягом терміну дії Договору (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору сторона-2 зобов'язана розрахуватися за кожну партію переданого товару не пізніше 30 календарних днів з дати отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони-1 у відповідності з сумою, вказаною в накладній.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору відповідачу було поставлено товар на загальну суму 41 570,72 грн., на підтвердження чого надано копії видаткових накладних № ЛК-0021931 від 04.12.13 р., № ЛК-0021932 від 04.12.13 р., № ЛК 0022483 від 11.12.13 р., № ЛК-0022484 від 11.12.13 р., № ЛК-0023034 від 18.12.13р., № ЛК 0023037 від 18.12.13 р., № ЛК-0023684 від 25.12.13 р., № ЛК-0023685 від 25.12.13 р., на суму 41 570,72 грн., які підписані повноваженими особами відповідача та скріплені штампами.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Твердження відповідача про неотримання товару за накладними судом відхиляються з огляду на наступне.

Товар, що був поставлений за видатковими накладними, був отриманий відповідачем, про що свідчать відтиски печатки відповідача, та підписи уповноважених сторін відповідача.

Таким чином, суд керуючись ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та на підставі Договору дійшов висновку, що позивачем доведено здійснення поставки товару за видатковими накладними на загальну суму 41 570,72 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 41570,72 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з споживчого товариства «Діамед» (54015, м. Миколаїв, бульвар Бузький, 18, оф. 203; код 30176704) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік СВ» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 17, офіс 212/8, код 36088137) 41570 (сорок одну тисячу п'ятсот сімдесят) грн. 72 коп. заборгованості, 1 827 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

Повне рішення складено 10.07.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова