Постанова № 39687892, 27.06.2014, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 р. Справа № 818/1188/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - Бурика О.І.,

представника відповідача - Лібової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1188/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінен оф Десна"

до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальність «Лінен оф Десна» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року №0003161500 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 277грн.00коп.

Свої вимоги мотивує тим, що під час проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року встановлено порушення вимог пунктів 200.4, 200.6 статті 200 ПК України, а саме завищення від'ємного значення суми ПДВ на 18 269грн., у тому числі за травень 2013 року на 932грн., за червень 2013 року на 17 337грн.; занижено бюджетне відшкодування на суму 115 377грн., у тому числі по декларації з ПДВ за червень 2013 року на 20 767грн., по декларації за липень 2013 року на 94 610грн.; завищено суму бюджетного відшкодування по податковій звітності з ПДВ за серпень 2013 року на 97 108грн. За результатами перевірки Глухівською ОДПІ складені податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року №0003171500 про зменшення суми від'ємного значення з ПДВ на 18 269грн., №0003151500 про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 115 377грн., №0003161500 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на 97 108грн. і застосування штрафної санкції у сумі 24 277грн. Проте, позивач не погоджується із винесеним щодо нього податковим повідомленням-рішенням від 12 грудня 2013 року №0003161500 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 277грн., вважаючи, що за порушення порядку заповнення податкової декларації (виправлення помилок шляхом декларування в декларації за серпень від 20.09.2013 року №9059230212 замість подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок) відсутні підстави для застосування п.123.1 ст.123 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених вище підстав.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала, в обґрунтування своєї позиції надала письмові заперечення (т.1, а.с.65-66), в яких зазначила, що перевіркою встановлено, що позивач завищив суму бюджетного відшкодування по податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року на 97 108грн.00коп., у зв'язку з чим застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24 277грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12 грудня 2013 року №0003161500, винесеним на підставі пункту 54.3 статті 54 ПК України. Оскільки контролюючий орган самостійно визначив суму зменшення бюджетного відшкодування, то відповідно до пункту 123.1 ст.123 ПК України на платника податків має бути накладений штраф в розмірі 25% суми завищеного бюджетного відшкодування.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 06.11.2013 року до 19.11.2013 року Глухівською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 26.11.2013 року №612/15/36235356 (т.1, а.с.7-35), в якому зроблено висновок про порушення ТОВ «Лінен оф Десна» п.200.4, п.200.6 ст.200 ПК України внаслідок завищення платником податку суми бюджетного відшкодування по податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року в розмірі 97 108грн.; заниження бюджетного відшкодування в сумі 115 377грн., в тому числі по декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року в сумі 20 767грн. та по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 94610грн.; зменшення від'ємного значення в сумі 18 269грн., в тому числі за травень 2013 року - 932грн. та за червень 2013 року - 17337грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року №0003171500 про зменшення суми від'ємного значення з ПДВ на 18 269грн., №0003151500 про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 115 377грн., №0003161500 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на 97 108грн. і застосування штрафної санкції у сумі 24 277грн. (т.1, а.с.36-38), які позивачем в судовому порядку не оскаржувалися.

Не погодившись із рішенням від 12 грудня 2013 року №0003161500 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 277грн.00коп. ТОВ «Лінен оф Десна» подало первинну скаргу від 20.12.2013 року до Головного Управління Міндоходів у Сумській області та повторну скаргу від 25.02.2014 року до Міністерства доходів і зборів Україні, які залишилися без задоволення (т.1, а.с.40-46).

Відповідно до пункту 14.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункти 198.1 та 198.3 статті Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню,

визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. 200.3. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.2 та 200.3 статті 200 ПК України).

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Зокрема, як вбачається з копії податкових декларацій за червень-серпень 2013 року (т.1, а.с.47-56, 94-98, 129-137, 148-164, 218-219, 226-228, т.2, а.с.27-33), сума від'ємного значення в розмірі 20767грн. (р.19 декларації за травень 2013 року) по податковій звітності за червень 2013 року не перекрилось податковими зобов'язаннями та платником до бюджетного відшкодування не заявлено (р.23 декларації за червень дорівнює 0,0грн.), але враховано р.24 декларації (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (р.22-23); сума від'ємного значення в розмірі 100595 грн. (р.19 декларації за червень 2013 року) по податковій звітності за липень 2013 року не перекрилось податковими зобов'язаннями та платником до бюджетного відшкодування не заявлено (р.23 декларації за липень дорівнює 0,0грн.), але враховано р.24 декларації (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту; сума від'ємного значення в розмірі 133759грн. (р.19 декларації за липень 2013 року) по податковій звітності за серпень 2013 року не перекрилось податковими зобов'язаннями та платником до бюджетного відшкодування заявлено по р.23.2 (сума, що підляже бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів - 230399грн.

Суд погоджується із застосуванням до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 277грн.00коп. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року №0003161500.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України. Згідно з зазначеною нормою закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, зокрема, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Статтею 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Вказана норма закону регламентує порядок та способи виправлення платником податків самостійно виявлених помилок у минулих податкових періодах, але стосується самостійного виявлення таких помилок виключно до початку перевірки.

Вищезазначене порушення було виявлено відповідачем під час проведення перевірки у зв'язку із помилками при складанні декларацій з податку на додану вартість за травень-серпень 2013 року, наявність якого не заперечувалось представником позивача під час розгляду справи, а саме виправлення помилок у даному випадку необхідно було проводити не шляхом декларування відповідних показників в декларації з податку на додану вартість за серпень від 20.09.2013 року №9059230212, як це зробило ТОВ «Лінен оф Десна», а шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі сплатою штрафу у встановленому законом розмірі (під категорія 101.18 ЄБПЗ).

Тому, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року №0003161500 винесене згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України за порушення п.200.4. п.200.6 ст.200 ПК України, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 97 108грн. позивачем в судовому порядку не оскаржувалось, підстави для скасування цього податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 277грн.00коп. відсутні.

Суд також не погоджується із посиланнями представника позивача на постанову Глухівського міськрайонного суд від 25.03.2014 року у справі №576/172/14-п та від 04.02.2014 року у справі №576/173/14-п, якими провадження у даних справах про притягнення до відповідальності фінансового директора ТОВ «Лінен оф Десна» ОСОБА_3 та головного бухгалтера цього товариства ОСОБА_4 за ч.1 ст.163-1 КУпАП було закрито за відсутністю в їх діях складу правопорушення, як на належний доказ протиправності нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно з пунктом 123.1 ст.123 ПК України, оскільки юридична відповідальність носить індивідуально-правовий характер та наявність складу відповідного правопорушення підлягає встановленню у кожному конкретному випадку.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем надано суду докази, що спростовують позицію позивача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 277грн.00коп. вимогам частини 3 статті 2 КАС України, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінен оф Десна" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року №0003161500 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 277грн. -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 04.07.2014 року.