Рішення № 39683284, 07.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6079/14 Справа № 429/6438/12 Головуючий у 1 й інстанції - Бондаренко В.М. Доповідач - Городнича В.С.Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Лаченкової О.В., Григорченка Е.І.,

при секретарі - Косенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № PVH0RK01151297 від 19.12.2003 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4293,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.12.2005 року. У порушення зазначених норм законодавства та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим, за кредитним договором станом на 21.03.2011 року виникла заборгованість в сумі 69565,70 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача також судові витрати по справі.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року позовні вимоги позивача частково задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № PVH0RK01151297 від 19.12.2003 року станом на 21.03.2011 року в розмірі 32 909 (тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'ять) грн. 37 коп. Вирішено питання щодо судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 526, 611, 1049, 1054 ЦК України, а також виходив з наступного.

Судом встановлено, що 09.12.2003 року за договором № PVH0RK01151297 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4293,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.12.2005 року.

Відповідач в порушення умов договору не виконував взятих на себе обов'язків, у зв'язку з чим станом на 21.03.2011 року виникла заборгованість в сумі 69565,70 грн.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по кредиту нараховані штрафні санкції, що передбачені договором.

Вирішуючи питання щодо вимог про стягнення пені, суд дійшов до висновку щодо можливості застосування ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені до 3900,00 грн., зважаючи на те, що пеня більше ніж у два рази перевищує тіло кредиту, крім того відповідач має тяжке матеріальне становище, тривалий час ніде не працював, не мав можливості сплачувати кредит, і ці обставини мають істотне значення для вирішення зазначеної справи.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № PVH0RK01151297 від 19.12.2003 року станом на 21.03.2011 року в розмірі 32909,37 грн., відхиляючи клопотання представника відповідача про застосування по справі строку позовної давності, так як відповідно до п. 8.1 договору № PVH0RK01151297 від 19.12.2003 року договір діє з моменту його укладання до повного виконання зобов'язань сторонами.

Однак з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Оскільки строк виконання основного зобов'язання за спірним договором минув 19.12.2008 року, останній термін спливу позовної давності щодо стягнення пені за Кредитним договором є дата 19.12.2006 року, а позивач звернувся до суду з позовом лише 19.04.2011 року - суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву Банк надав до суду після спливу строків позовної давності.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення постановлене без додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року - скасувати.

Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк" у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 347,83 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: