Ухвала суду № 39680346, 10.07.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/11715/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/117/13-к Головуючий у 1 інстанції Бахаєв І.М.

Провадження №11-кп/778/698/14 Доповідач у 2 інстанції Гриценко С.І.

Категорія ст.185 ч. 2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Гриценка С.І.,

суддів Жечевої Н.І., Татарінової А.І.,

за участю прокурора Мотренко М.В.,

секретаря Солякової С.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула в м.Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 квітня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Охрімівка Якимівського району Запорізької області, освіта середня, не працюючого, учня 3-го курсу Якимівського професійно-аграрного ліцею, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого:

23 грудня 2013 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ст. 185 ч. 1 КК Україна на 2 роки позбавлення волі,

01 листопада 2013 року Якимівським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн,

засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі,

за ч. 3 ст. 289 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 УК України, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 грудня 2013 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахується з дати фактичного затримання, з 28 вересня 2013 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишено без змін.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 6 122 грн. та моральну шкоду в розмірі 15 000 грн.

Стягнено з ОСОБА_2 витрати, понесені по даному кримінальному провадженню на проведення експертиз, а саме, за проведення судової авто-товарознавчої експертизи в розмірі 611,80 грн. та за проведення судової дактилоскопічної експертизи в розмірі 489 грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 25 вересня 2013 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, знаходячись поблизу центрального входу до парку культури і відпочинку ім. «М. Горького» по вул. Кірова в м. Мелітополі Запорізької області, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, достовірно знаючи, що повертати мобільний телефон не буде, використовуючи довірливі відносини, що склалися між ним і ОСОБА_6, під приводом здійснення дзвінка, отримав від ОСОБА_6 її майно - мобільний телефон «Nokia ASHA 200», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ-НОМЕР_2, вартістю 688 гривень, який в подальшому обернув на свою користь, тим самим заволодів майном шляхом зловживання довірою, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 688 гривень.

Крім того, 26 вересня 2013 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, знаходячись в салоні автомобіля «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 35 810 гривен, що належить ОСОБА_5, який стояв поблизу металевих воріт огородженої території військової частини по вул. Гвардійській в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, разом з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, з метою заволодіння вищевказаним автомобілем, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, здавив шию водія ОСОБА_5 шнуром, а особа відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, в цей час, став наносити потерпілому удари по голові і тулубу, чим спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження, в наслідок чого потерпілий ОСОБА_5 рятуючись, вимушений був покинуту салон автомобіля. Відразу ж після цього, ОСОБА_2 і особа відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, продовжуючи свої злочинні дії, на автомобілі «Daewoo Lanos», під керуванням ОСОБА_2 з місця події зникли, тим самим незаконно заволоділи вказаним транспортним засобом.

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2 порушується питання про зміну вироку в частині призначеного покарання. Обвинувачений просить врахувати всі пом'якшуючі покарання обставини, зокрема, сприяння слідству та суду у розкритті злочинів, стан здоров'я, наявність дружини та дитини, відсутність матеріальної шкоди для потерпілого та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 вважає кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 289 КК України не правильною, а призначене покарання надто суворим, оскільки злочин щодо потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_2 було вчинено одноособово, без попередньої змови. Просить пом'якшити покарання та виключити з вироку попередню змову групою осіб.

Заслухавши доповідь судді по справі, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляцій, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, розглянувши матеріали справи та дослідивши посилання, що наведені в апеляціях, колегія суддів підстав для їх задоволення не вбачає.

Доведеність вини та юридична кваліфікація дій ОСОБА_2 ніким не оспорюється.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, в тому числі і передбаченому ч. 3 ст. 289 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_7 показав, що в той час, коли ОСОБА_2, накинувши на шию мотузку, душив його, чоловік, який сидів позаду (ОСОБА_8), бив його руками по обличчю.

Крім цього, ОСОБА_2 в ході досудового слідства не заперечував, що до початку цього злочину домовився з ОСОБА_8 здійснити напад на водія таксі і заволодіти його майном та автомобілем (т. 1, а.с.187).

Викладене свідчить про підготовку злочину і спростовує доводи апеляції адвоката про відсутність у ОСОБА_2 попередньої змови з іншою особою на вчинення зазначеного вище злочину.

Перевіряючи законність і обґрунтованість вироку в частині призначення обвинуваченому покарання, колегія суддів вважає, що покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При його призначенні суд урахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і дані про особу засудженого, та обтяжуючі і пом'якшуючі відповідальність обставини, зокрема і ті, на які посилається у своїй апеляційній скарзі обвинувачений. Вважати, що таке покарання за своїм видом чи розміром є явно несправедливим, немає підстав.

Обставин, які б давали підстави для призначення ОСОБА_2 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, немає.

Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування або зміну вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 квітня 2014 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанціїї може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: 1. 2. 3.