Рішення № 39675406, 25.12.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

25.12.2013

Справа № 1519/14356/2012

Провадження № 2/1519/7765/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Малиновський райсуд м. Одеси

в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.,

при секретарі Гречко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна» в особі філії Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

09.08.2012 року ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» в особі філії ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в порядку регресу у розмірі 13757 грн. При цьому позивач посилається на те, що 23 жовтня 2009 року, у м.Одеса мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення між автомобілем марки «Авіа», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під управлінням ОСОБА_1 та автомобілем марки «Сузукі», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_2 внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.11.2009 року по справі № 3-9379/2009 ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Власником пошкодженого автомобіля марки «Сузукі»,реєстраційного номерного знаку НОМЕР_1, є громадянин ОСОБА_2, який застрахував автомобіль за договором страхування наземного транспорту № 670580093 від 02.01.2009 року, укладеним із позивачем, в тому числі від ризику пошкодження транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді.

09.12.2009 року АСК «ІНГО Україна», враховуючи умови Договору страхування № 670580093 та Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (авто каско), здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 13757 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. Тому, згідно положень ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_1 має відшкодувати ПрАТ АСК «ІНГО Україна», суму фактичних затрат, у розмірі 13757 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності,позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши докази по справі суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.01.2009 року між ОСОБА_2 та ПАТ «АСК «ІНГО Україна» був укладений договір страхування наземного транспорту №670580053, згідно до умов якого було застраховано автомобіль «Сузукі» н/з НОМЕР_1. Вказане підтверджується Договором страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № №670580053.

23.10.2009 року о 10 год. 55 хв. ОСОБА_1, рухаючись по вул.Рекордній у м.Одесі, керуючи автомобілем марки «Авіа», державний номер НОМЕР_3, порушив п.10.1. Правил дорожнього руху», при зміні напрямку руху не впорався з керуванням, в наслідок чого скоїв виїзд на смугу зустрічного руху де відбувалось зіткнення з автомобілем марки «Сузукі» державний номер НОМЕР_1, який рухався в протилежному напрямку у своїй смузі, в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказане підтверджується Постановою Малиновського районного суду м. Одеси № 3-9379/2009 від 19.11.2009 року.

АСК «Інго Україна», визнала подію що мала місце 23.10. 2009 року у м.Одеса, із застрахованим автомобілем «Сузукі», н/з НОМЕР_1, страховим випадком.

За умовами договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку. В тому числі за ризиком ДТП. Вказане підтверджується Полісом добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 670580093 від 02.01.2009 року.

У зв'язку із чим, 09.12.2009 року АСК «ІНГО «Україна», враховуючи умови Договору страхування № 670580093 та Правил добровільного страхування наземного транспорту, згідно платіжних доручень № 3535, 3536 здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 13757 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн.

Відповідно до вище вказаного ОСОБА_1 має відшкодувати ПрАТ АСК «ІНГО Україна», суму фактичних затрат, у розмірі 13757 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1188 ЦК України зазначає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з п.п. 4, 5 Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат згідно ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких підстав та за умови заочного розгляду справи, суд вважає за необхідне позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО «Україна», в особі філії Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, задовольнити.

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187,1188,1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст.10, 11, 57, 79, 88, 208-209, 212-215, 218, 224 - 226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО «Україна», в особі філії Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: 65072, АДРЕСА_1). на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО «Україна», в особі філії Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м.Київ, вул..Воровського, буд.33, ЄДРПОУ 16285602, р/р № 26508012304395 у АТ «ОТП Банк», МФО 300528) грошову суму у розмірі 13757 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО «Україна», в особі філії Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» судовий збір у розмірі 215 (двісті п'ятнадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.

Суддя: