Рішення № 39675101, 14.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа № 911/1165/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Кравець О. І. (довіреність № б/н від 09.04.2014 р.);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг", м. Київ

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир", с. Антопіль, Андрушівський район, Житомирська область;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Акруа", м. Бровари;

про стягнення 25 998, 84 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Хімагромаркетинг" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Яромир", ТОВ „Акруа" про стягнення в солідарному порядку 17 479, 98 грн. основної заборгованості, 1 000, 55 грн. пені, 4 896, 31 грн. процентів річних, 2 622, 00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем-1 свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору поставки № АП-21-0129 від 02.09.2013 р., укладеного між ТОВ „Хімагромаркетинг" та ТОВ "Яромир", та невиконання відповідачем-2 свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору поруки № ПР-21-0129 від 27.09.2013 р., укладеного між ТОВ „Хімагромаркетинг" та ТОВ „Акруа".

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2014 р. порушено провадження у справі № 911/1165/14 за позовом ТОВ „Хімагромаркетинг" до ТОВ "Яромир", ТОВ „Акруа"про стягнення 25 998, 84 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 16.04.2014 р.

16.04.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.05.2014 р.

14.05.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надали.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2013 р. між позивачем та відповідачем -1 було укладено договір поставки № АП-21-0129, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступний насіннєвий матеріал, надалі товар: 1) найменування -гібрид озимого ріпаку; одиниця виміру -п. о. ; ціна за 1 од., у грн. з ПДВ-1 345, 94 грн.; кількість - 6; загальна ціна у грн. з ПДВ - 8 075, 64 грн.; 2) найменування -гібрид озимого ріпаку; одиниця виміру -п. о. ; ціна за 1 од., у грн. з ПДВ-1 345, 94 грн.; кількість - 6; загальна ціна у грн. з ПДВ - 8 075, 64 грн.

Згідно п. 1.2. договору поставки вартість товару на дату укладення цього договору становить 16 151, 28, грн., що на дату підписання договору становить 1 500, 00 євро.Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору

Відповідно до п. 1.4. договору поставки кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, та строк оплати.

Пунктом 2.1. договору поставки передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2. даного договору, в наступні строки: не пізніше 01 жовтня 2013 р. - 16 151, 28 грн.

Пунктом 3.1. договору поставки визначено, що поставка товару здійснюється у строки, які передбачені п. 3.3. договору, або раніше за заявкою покупця.

Згідно п. 7.1. договору поставки даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015 р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

27.09.2013 р. між позивачем та відповідачем -1 було укладено додатковий договір № АП-21-0129ДС1 до договору поставки № АП-21-0129 від 02.09.2013 р., згідно п. 1.1. якого сторони домовилися доповнити основний договір поставки наступним додатковим переліком засобів насіннєвого матеріалу: найменування насіння ріпаку озимого ГК Габріелла; одиниця виміру - п. о.; ціна за 1 од. у грн. з ПДВ - 664, 35 грн.; кількість 2; загальна ціна у грн. з ПДВ - 1 328, 70 грн.

Відповідно до п. 3. додаткового договору покупець зобов'язаний згідно даного додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 20.10.2013 р.; сума оплати - 1 328, 70 грн.

Згідно п. 4. додаткового договору поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок продавця, до наступних базисів отримувачів): найменування насіння ріпаку озимого ГК Габріелла; одиниця виміру - п. о.; ціна за 1 од. у грн. з ПДВ - 664, 35 грн.; кількість 2; адреса базису доставки - Житомирська область, Андрішівський район, с. Антопіль; строк поставки - до 30.09.2013 р.

На виконання умов договору поставки № АП-08-21-0129 від 02.09.2013 р. позивачем протягом вересня 2013 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу -1 товар на загальну суму 17 479, 98 грн., що підтверджується видатковою накладною № АП-21-0212 від 03.09.2013 р. на суму 16 151, 28 грн. та відповідною довіреністю № 00037 від 03.09.2013 р., виданою позивачем на свого представника Сахневича В. В. на отримання товару; видатковою накладною № АП-21-0233 від 27.09.2013 р. на суму 1 328, 70 грн. та відповідною довіреністю № 00046/1 від 27.09.2013 р., виданою позивачем на свого представника Сахневича В. В. на отримання товару, наявними в матеріалах справи.

27.09.2013 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № ПР-21-0129, згідно умов п. 1.1. якого у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю „Яромир" за договорами, передбаченими розділом 2 цього договору (надалі основний договір).

Згідно п. 1.2. договору поруки у разі порушення боржником основного договору або зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 1.3. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо.

Пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що під основним договором в цьому договорі розуміють договір поставки № АП-21-0129 від 02.09.2013 р. та додаткові договори до нього, укладені між кредитором (в основному договорі іменується як продавець) та боржником (в основному договорі іменується як покупець).

Пунктом 4.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

28.02.2013 р. позивач звернувся до боржника - відповідача-2 із вимогою № б/н від 27.02.2013 р., у якій вимагав у триденний строк із моменту отримання даної вимоги виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № ПР-21-0129 від 27.09.2013 р. та оплатити суму основного боргу у розмірі 17 479, 98 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару, забезпеченням виконання зобов'язання здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідачі обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконали і їх основна заборгованість перед позивачем складає 17 479, 98 грн., що підтверджується договором поставки № АП-21-0129 від 02.09.2013 р., видатковою накладною № АП-21-0212 від 03.09.2013 р. на суму 16 151, 28 грн. та відповідною довіреністю № 00037 від 03.09.2013 р., виданою позивачем на свого представника Сахневича В. В. на отримання товару; видатковою накладною № АП-21-0233 від 27.09.2013 р. на суму 1 328, 70 грн. та відповідною довіреністю № 00046/1 від 27.09.2013 р., виданою позивачем на свого представника Сахневича В. В. на отримання товару, договором поруки № ПР-21-0129 від 27.09.2013 р., наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення солідарно із відповідачів основної заборгованості у розмірі 17 479, 98 грн. за договором поставки № АП-21-0129 від 02.09.2013 р. та договором поруки № ПР-21-0129 від 27.09.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути солідарно із відповідачів пеню, передбачену договором поставки № АП-21-0129 від 02.09.2013 р. за періоди прострочення відповідачами виконання обов'язку по оплаті товару з 21.10.2013 р. по 28.03.2014 р. на суму 1 000, 55 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Відповідно до п. 5.3. договорів сторони дійшли до згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п.1. ч. 2. ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

-період заборгованості - з 21.10.2013 р. - по 28.03.2014 р., сума основної заборгованості - 17 479, 98 грн., кількість днів заборгованості - 159 днів, розмір облікової ставки НБУ - 6, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення17479.9821.10.2013 - 28.03.20141596.5000 %0.036 %*989.8917 479, 98 грн. х 6, 5 % х 2 х 159/365 = 989, 89 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки у вищевказаний період становить 989, 89 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення солідарно з відповідачів пені у розмірі 989, 89 грн.

Крім того, позивач просить стягнути солідарно із відповідачів відсотки річних від простроченої суми за період прострочення відповідачами виконання обов'язку по оплаті товару з з 21.10.2013 р. по 18.01.2014 р. та з 19.01.2014 р. по 28.03.2014 р. на суму 1 724, 05 грн. та 3 172, 26 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5. договору поставки сторони дійшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2. ст. 625 ЦКУ, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен був сплачений покупцем та 96 відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Розрахунок відсотків річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обгрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення солідарно із відповідачів відсотків річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 4 896, 31 грн.

Крім того, позивач просить стягнути солідарно із відповідачів штраф, передбачений договором поставки № АП-21-0129 від 02.09.2013 р. за невиконання відповідачами обов'язку по оплаті товару всього на загальну суму 2 622, 00 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.4. договору передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15 % від ціни договору.

Розрахунок штрафу, виконаний позивачем є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення солідарно із відповідачів штрафу за договором поставки № АП-21-0129 від 02.09.2013 р. у розмірі 2 622, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог..

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" (ідентифікаційний код 34747196), Товариства з обмеженою відповідальністю „Акруа" (ідентифікаційний код 36432705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (ідентифікаційний код 30262667) 17 479 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 98 (дев'яносто вісім) коп. основної заборгованості, 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 89 (вісімдесят дев'ять) коп. пені, 4 896 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 31 (тридцять одна) коп. відсотків річних, 2 622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 00 (нуль) коп. штрафу та судові витрати 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 25 (двадцять п'ять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

26 травня 2014 р.