Постанова № 39674441, 01.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2014 рокусправа № 804/10174/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1

Амельчишин О.В. дог від 01.07.2014

Відповідача-1: - Полівчук Д.П. дов від 04.06.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та Апостолівського районного відділу Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року

у справі № 804/10174/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та Апостолівського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та Апостолівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати незаконним висновок службового розслідування від грудня 2012 року в частині наявності між діями ОСОБА_1 та порушеннями Інструкції причинного зв'язку з наслідками у вигляді самогубства утримуваного ОСОБА_5

- визнати незаконним наказ №2555 від 21.12.2012 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з ОВС

- поновити ОСОБА_1 на службі в ОВС на посаді помічника оперативного чергового чергової частини Апостолівського РВ УМВС України у Дніпропетровській області в званні прапорщика міліції

- зобов'язати УМВС України у Дніпропетровській виплатити заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ про звільнення є незаконним, прийнятий необґрунтовано, упереджено щодо позивача, недобросовісно, без дотримання принципу рівності перед законом, є несправедливим та дискримінаційним у відношенні позивача, не є пропорційним, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований наказ. Позивач зазначає, що відповідачами зроблений безпідставний висновок, що внаслідок порушення саме позивачем дисципліни відбулась надзвичайна подія - смерть затриманого ОСОБА_5 Постановою від 23.01.2013 старшого слідчого прокуратури м. Кривого Рогу на підставі розгляду матеріалів кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.376 КК України, встановлено, що допущені порушення нормативно-правових актів та Інструкцій МВС у вказаній ситуації посадовими особами Апостолівського РВ, крім ОСОБА_6, відносяться до дисциплінарних проступків, які за своїм характером не мають складу будь-якого кримінального правопорушення. Крім того, між вказаними порушеннями і тяжкими наслідками у вигляді смерті арештованого ОСОБА_5 відсутній прямий причинний зв'язок, у зв'язку з чим підстави для притягнення позивача до кримінальної відповідальності відсутні. Вказаною постановою спростований висновок, зроблений під час службового розслідування, про неналежне виконання позивачем службових обов'язків, порушення п.2.10.6 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № 60дск, у частині невжиття заходів з відновлення освітлення камер ІТТ Апостолівського РВ.

Також у висновку службового розслідування безпідставно зазначено, що позивач на відсутність освітлення у камері № 2 не відреагував, незважаючи на те, що нічне освітлення в камерах для утримання спецконтингенту було відсутнє внаслідок його несправності, а згідно Інструкції не передбачено освітлення камер у нічний час в іншій засіб.

Крім того, при проведенні службового розслідування не враховано, що відповідно до функціональних обов'язків до обов'язків позивача не входило відео спостереження за камерами, та Інструкцією це не передбачено.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ №2555 від 21.12.2012 в частині звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді помічника оперативного чергового чергової частини Апостолівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. Зобов'язано Апостолівський районний відділ головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу згідно до довідки №9706 від 15.10.2013. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведено правомірність прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 за грубі порушення службової дисципліни за п. 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов, виходячи з того, що відповідачем при проведенні службового розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку не було встановлено, чи в діях позивача мало місце вчинення дисциплінарного проступку.

А в разі наявності такого проступку власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Судом першої інстанції прийнято до уваги, що будь-яких дисциплінарних стягнень до цього часу позивач не мав. За грубі порушення службової дисципліни лише ОСОБА_1 був звільнений з ОВС з числа осіб, у відношенні яких органом досудового розслідування прийнято рішення про не притягнення до кримінальної відповідальності, тоді як звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, як вид дисциплінарного стягнення передбачено п.6 ч.1 ст.12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та відповідно до статті 14 цього Закону є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області мотивована тим, що судом першої інстанції не застосовано ст. 99 КАС України, не прийнято до уваги, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, доказів поважності пропуску цього строку позивач не надав. Крім того, є помилковими висновки суду першої інстанції щодо недоведеності правомірності звільнення позивача з органів внутрішніх справ. Службовим розслідуванням встановлено, позивачем не спростовано, що останнім допущено порушення службової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні службових обов'язків, порушенні п.2.10.6 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № 60дск, у частині невжиття заходів з відновлення освітлення камер ІТТ Апостолівського РВ, що призвело до надзвичайної події. Також позивачем як помічником оперативного чергового Апостолівського РВ позивачем порушено п.п.4.31, 10.3 Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 181 від 28.04.2009.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що визначення виду дисциплінарного стягнення є переважним правом начальника, який наділений правом накладення дисциплінарних стягнень. Відсутність в діях позивача складу злочину ніяким чином не може ототожнюватись з відсутністю фактів порушення службової дисципліни.

Апеляційна скарга Апостолівського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області також мотивована тим, що суд першої інстанції поновив строк звернення до суду без врахування всіх обставин, які свідчать про відсутність поважних причин для поновлення цього строку.

Також відповідач-2 не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності правомірності звільнення позивача з органів внутрішніх справ, оскільки матеріалами справи підтверджується грубе порушення службової дисципліни позивачем, у зв'язку з чим при звільненні позивача ГУМВС України в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач-2 повідомлений судом належним чином.

Позивач, його представник в судовому засіданні проти здоровлення апеляційних скарг заперечує, просять залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначають, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу на посаді помічника оперативного чергового чергової частини Апостолівського РВ ГУМВС.

Наказом ГУМВС в Дніпропетровській області від 15.01.2013 № 10 о/с дек прапорщика міліції ОСОБА_1 помічника оперативного чергового чергової частини штабу Апостолівського РВ ГУМВС звільнено з органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 15.01.2013 (т.1 а.с.207).

В якості підстави для звільнення визначений наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 2555 від 21.12.2012 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУМВС» (т.1 а.с.14), яким вирішено за грубі порушення службової дисципліни, які виразилися у неналежному виконанні службових обов'язків, порушенні п.2.10.6 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № 60дск, у частині невжиття заходів з відновлення освітлення камер ІТТ Апостолівського РВ, що у подальшому призвело до надзвичайної події (самогубства заарештованого ОСОБА_5), помічника оперативного чергового чергової частини штабу Апостолівського РВ прапорщика міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ за ст. 63 п. є (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України».

Як зазначено у вказаному наказі, надзвичайна подія сталась внаслідок незадовільної організації роботи ізолятора тимчасового тримання Апостолівського РВ, неналежного ставлення працівників районного відділу до виконання покладених на них обов'язків із забезпечення надійної охорони заарештованих осіб та неналежного контролю з боку УГБ ГУМВС.

Із наказом № 2555 від 21.12.2012 позивач ознайомлений 11.01.2013, що підтверджено його підписом (т.1 а.с.16).

До суду з даним позовом позивач звернувся 16.05.2013.

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції не встановив підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску встановленого ч.3 ст.99 КАС України строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З огляду на фактичні обставини справи, приймаючи до уваги факт оскарження наказу ГУМВС в Дніпропетровській області № 2555 від 21.12.2012 до Міністерства внутрішніх справ України, отримання 16.04.2013 відповіді від 12.04.2013 про результати розгляду скарги позивача - відмови в задоволенні скарги про скасування наказу про звільнення, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Разом з тим, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову, скасування оскаржуваного наказу ГУМВС в Дніпропетровській області № 2555 від 21.12.2012 та поновлення позивача на службі.

Згідно матеріалів службового розслідування, висновку за результатами службового розслідування за фактом самогубства затриманого ОСОБА_5, затвердженого 21.12.2012 начальником ГУМВС України в Дніпропетровській області, обставини, які стали підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ, полягають у наступному.

17.12.2012 помічник оперативного чергового чергової частини Апостолівського РВ ГУМВС прапорщик міліції ОСОБА_1 на час відпочинку оперативного чергового даного райвідділу майора міліції ОСОБА_7 заміщував його та виконував обов'язки оперативного чергового.

17.12.2012 в камері № 2 ІТТ Апостолівського РВ одночасно перебували заарештований ОСОБА_5 та заарештований ОСОБА_8

17.12.2012 близько 01.00 інспектор патрульної служби, який призначений підмінним черговим по ІТТ наказом Апостолівського РВ від 06.08.2012 № 173, молодший сержант міліції ОСОБА_6 на прохання утримуваного ОСОБА_8 всупереч п.2.15.5 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № 60дск, вимкнув світло у камері №2 та не доповів про це черговому РВ. У свою чергу помічник оперативного чергового чергової частини Апостолівського РВ прапорщик міліції ОСОБА_1 (у цей час оперативний черговий РВ відпочивав згідно графіку) на відсутність освітлення у камері № 2 не відреагував, незважаючи на те, що відсутність світла унеможливлює відеоспостереження.

17.12.2012 о 04.30 начальником ІТТ Апостолівського РВ капітаном міліції ОСОБА_9 здійснено перевірку несення служби добовим нарядом в ІТТ РВ та під час перевірки виявлено, що в камері № 2 в положенні сидячи знаходиться заарештований ОСОБА_5, який покінчив життя самогубством.

Подію зареєстровано до ЖЄО Апостолівського РВ під № 243 від 17.12.2012.

Прокуратурою Апостолівського району зібраний матеріал, який внесено до ЄДР за № 42012040410000008, розпочато кримінальне провадження.

Також службовим розслідуванням встановлено, що у камерах ІТТ встановлена система відеоспостереження, яка налічує 9 відеокамер, у 6 камерах - для утримання спецконтингенту - 6 відеокамер, в камерному блоці - 1 відеокамера, у слідчій кімнаті - 1 відеокамера. У приміщенні чергового РВ забезпечено перегляд усіх 9 відеокамер, архівація відеоінформації здійснюється з 6 камер для утримання спецконтингенту, слідчої кімнати та чергової частини РВ.

За поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_1 помічник чергового чергової частини РВ ОСОБА_1 одразу після вимкнення в камері світла зателефонував ОСОБА_6 для з'ясування причин, на що постовий ОСОБА_6 повідомив, що у утримуваного ОСОБА_8 хвороба очей і світло в камері заважає йому відпочивати.

ОСОБА_1 не відреагував на це, незважаючи на те, що відсутність світла унеможливлює відеоспостереження.

Виходячи з наведених обставин, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 допущено порушення службової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні службових обов'язків, порушенні п. 2.10.6 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № 60дск, у частині не вжиття заходів з відновлення освітлення камер ІТТ Апостолівського РВ ГУМВС, що у подальшому призвело до надзвичайної події.

Оскільки позивач на час відпочинку оперативного чергового даного райвідділу майора міліції ОСОБА_7 заміщував його та виконував обов'язки оперативного чергового, позивач був зобов'язаний відповідно п. 10.3 Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.04.2009 № 181, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2009 року за №786/16802, контролювати несення служби нарядом ІТТ, регулярно приймати доповіді про поведінку затриманих і взятих під варту осіб, бути в постійній готовності до дій у разі надзвичайних ситуацій.

Також в порушення п.4.31 вказаної вище Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України позивач не доповів оперативному черговому про події, що сталися за час його відсутності, вжиті заходи.

Наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності факти, встановлені службовим розслідуванням 21.12.2012, підтверджені, позивачем не спростовані.

Постановою від 23.01.2013 старшого слідчого прокуратури м. Кривого Рогу, молодшого радника юстиції ОСОБА_10 на підставі розгляду матеріалів кримінального провадження №42012040410000008 від 17.12.2012 відносно підозрюваного ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, встановлено, що порушення нормативно-правових актів та інструкцій МВС, допущені у вказаній ситуації посадовими особами Апостолівського РВ, крім ОСОБА_6, відносяться до дисциплінарних проступків, які за своїми характером не мають складу якого не будь кримінального правопорушення. Керуючись вимогами ст. 110 КПК України, слідчий прийняв постанову, якою постановив, що підстави для притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема, помічника оперативного чергового чергової частими Апостолівського РВ прапорщика міліції ОСОБА_1, за фактом неналежного виконання своїх службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, по кримінальному провадженню №42012040410000005 від 17.12.2012 відсутні у зв'язку з відсутністю в діях складу вказаного кримінального правопорушення.

Разом з тим, в означеній постанові підтверджено факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, порушення наведених вище Інструкцій МВС України, тобто порушення позивачем службової дисципліни, що є підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Проходження служби працівниками органів внутрішніх справ регулюються спеціальними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про міліцію» № 565-XII працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Згідно п.23 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.06 № 3460-IV, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у виді звільнення.

Відповідно до п.63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З огляду на викладене, колегія судів вважає, що вчинені позивачем 17.12.2012 дії, які були предметом службового розслідування, правомірно визнанні відповідачами як порушення службової дисципліни, внаслідок чого дії відповідача-1 щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі пп. «є» п.63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнення позивача є правомірними.

Приймаючи оскаржуваний наказ від 21.12.2012 № 2555, відповідач-1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Висновки суду першої інстанції щодо незаконності виданого відповідачем-1 наказу, відповідно, безпідставності звільнення позивача з органів внутрішніх справ є помилковими.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції у даній справі та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та Апостолівського районного відділу Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року року у справі № 804/10174/13-а скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко