Ухвала суду № 39674381, 17.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2014 рокусправа № 1170/2а-2805/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Кривоносов Є. М. (дов. від 08.02.2013 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року

у справі № 1170/2а-2805/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-Оіл»

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювента Оіл» звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області №87 від 18 липня 2012 рок про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у вигляді штрафу в розмірі 78 551,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки на автозаправній станції позивача були в наявності паспорти якості та сертифікати відповідності на нафтопродукти, в журналі обліку надходжень нафтопродуктів зазначено густину та температуру прийнятих нафтопродуктів, проби, відібрані з автоцистерн, зберігалися на АЗС, що свідчить про повне дотримання позивачем вимог пункту 6.5 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. Позивач вказує, що на автозаправну станцію позивача не надходили нафтопродукти одного виду протягом дня, а тому паспорти якості надавалися вантажовідправником разом із супровідними документами окремо на кожну партію нафтопродуктів, що також узгоджується з приписами п.6.5.2 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. До того ж, позивач зазначає, що жодних вимог до оформлення паспортів якості відносно дати проведення лабораторних досліджень чинне законодавство України не містить, а тому вказівка в акті перевірки та постанові на невідповідність паспортів якості вимогам нормативної документації на предмет дати проведення лабораторних випробувань є незаконною та необґрунтованою.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову №87 від 18 липня 2012 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у вигляді штрафу в розмірі 78 551,76 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно встановив, що чинним законодавством не визначено вимоги до паспортів якості, оскільки Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України прямо встановлює вимоги як до самого паспорта якості, так і до дати проведення приймально-здавальних випробувань нафтопродуктів. Відповідач вказує, що паспорти якості, наявні у позивача, не відповідають вимогам нормативної документації на предмет дати проведення лабораторних випробувань, чинних під час відпуску нафти та/або нафтопродуктів до відправлення транспортних засобів, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено перевірку дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено акт від 12.06.2012.

Перевіркою встановлено факт реалізації нафтопродуктів, що не відповідає вимогам нормативних документів в частині не проведення приймально-здавальних випробувань під час приймання та відпуску нафтопродуктів щодо визначення фактичних показників якості; надані паспорти якості №489 від 01.06.2012 та №88 від 07.06.2012 не відповідають вимогам нормативних документів на предмет дати проведення лабораторних випробувань, що є порушенням розділу 4 п.п.4.1.1, 4.2.1, розділу 6 п.п.6.4.1, 6.5.2 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 №271/122, та статті 6, п.2. ч.1 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Цього ж дня, відповідачем складено припис №113, яким зобов'язано позивача забезпечити в подальшому наявність паспортів якості на нафтопродукти, оформлені у відповідності до вимог нормативних документів.

19.06.2012 за №34 відповідачем видано припис, яким встановлено реалізацію бензину автомобільного А-95 та бензину не етильованого (Еuro Ргеmium Unleaded Gasoline RON95 10ppm), що не відповідають вимогам нормативних документів в частині не проведення приймально-здавальних випробувань під час приймання та відпуску нафтопродуктів щодо визначення фактичних показників якості та зобов'язано позивача здійснювати реалізацію нафтопродуктів за наявністю паспортів якості, оформлених у відповідності до нормативних документів.

18.07.2012 відповідачем прийнято постанову №87 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою встановлено факт реалізації позивачем нафтопродуктів: бензину неетильованого (Еuro Ргеmium Unleaded Gasoline RON95 10ppm), А-95, у паспортах якості яких №88 від 07.06.2012 та №489 від 01.06.2012 не зазначена дата проведення приймально-здавальних випробувань під час приймання та відпуску нафтопродуктів щодо визначення фактичних показників якості як того передбачає розділ 4 п.п.4.1.1, 4.2.1, розділ 6 п.п.6.4.1, 6.5.2 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 №271/121, чим порушено вимоги пункту 4 частини 1 статті 4 та частини 3 статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо 2 партій нафтопродуктів одержаних для реалізації та застосовано штраф у розмірі 78551,76 грн.

18.07.2012 відповідачем прийнято постанову №86 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою встановлено факт реалізації позивачем бензину автомобільного Еuro Ргеmium Unleaded Gasoline RON95 10ppm, який згідно проведених лабораторних досліджень (паспорт якості від 15.06.2012 р. №5717) не відповідав вимогам ДСТУ 4839-2007 до бензину підвищеної якості марки А-95 - «ЄВРО» виду І за вмістом сірки та об'ємною часткою бензолу, чим порушено вимоги частини 1 статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» та застосовано штраф у розмірі 42811,88 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність оскаржуваної постанови відповідача.

З метою встановлення єдиного порядку організації та здійснення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти та нафтопродуктів наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 р. №271/121 затверджена Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Інструкції №271 її вимоги є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.

За приписами п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Інструкції №271 приймально-здавальні випробування здійснюються: під час приймання-здавання нафти або нафтопродуктів із транспортних засобів (до зливання); під час відпуску нафти та/або нафтопродуктів до відправлення транспортних засобів. Перелік показників якості, що зазначений у додатку 1, обов'язковий, але не виключає можливості проведення випробувань нафти та нафтопродуктів за іншими показниками якості, які зазначені в нормативних документах.

Проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488 (п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Інструкції №271).

Наведені вище правові норми встановлюють підстави здійснення лабораторних випробувань та порядок відбирання проб під час приймання-здавання нафти або нафтопродуктів із транспортних засобів (до зливання), під час відпуску нафти та/або нафтопродуктів до відправлення транспортних засобів, якими має керуватись підприємство під час здійснення діяльності.

Зважаючи на той факт, що в акті перевірки не встановлено будь-яких порушень, пов'язаних з прийманням позивачем нафтопродуктів, що підтверджується даними журналу обліку надходжень нафтопродуктів, в якому зазначено густину та температуру прийнятих нафтопродуктів, проб, відібраних з автоцистерн, які зберігалися на автозаправній станції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушення Позивачем розділу 4 п.п.4.1.1, 4.2.1 Інструкції №271.

Щодо порушення Позивачем п.п.6.4.1 п.6.4 розділу 6 Інструкції №271 в частині відсутності дати проведення лабораторних випробувань у паспортах якості, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.6.4.1 п.6.4 розділу 6 Інструкції №271 нафту та/або нафтопродукт відпускають споживачам лише після підтвердження випробувальною лабораторією їх відповідності вимогам нормативних документів і наявності паспорта якості на нафту та/або нафтопродукт, що міститься в конкретному резервуарі.

На нафтопродукти, що надходять до АЗС з одного резервуара підприємства (нафтобази) протягом дня (якщо протягом дня наливання до цього резервуара не здійснювалось), може видаватись один паспорт якості з першим рейсом автоцистерни на АЗС. У цьому разі надалі на товарно-транспортній накладній ставляться номер паспорта якості та номер резервуара підприємства (нафтобази), з якого налито нафтопродукт до цистерни (п.п.6.5.2 п.6.5 розділу 6 Інструкції №271).

За визначенням, що міститься у розділі третьому Інструкції №271 паспорт якості - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Вимоги до паспорту якості встановлені пунктом 5.6 Інструкції №271. Так, відповідно до вказаного вище пункту, за результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою №11-НК.

Підставою для заповнення паспорта якості є акт відбирання проби, записи і висновки про якість нафти та/або нафтопродуктів, які занесено до журналів реєстрації результатів випробувань. Оформлення паспортів якості на підставі робочих зошитів лаборантів не допускається. Номер паспорта якості надається згідно з порядковим номером проби в журналі реєстрації проб.

У паспорті, що видається випробувальною лабораторією на підставі випробувань проби стороннього підприємства, зазначаються лише показники, які обумовлені договором. Паспорти якості передаються виключно замовнику. Передача паспортів чи інформації, що міститься в них, іншим організаціям чи особам здійснюється за письмовою згодою замовника або у випадках, передбачених законодавством України.

Паспорт, що видається випробувальною лабораторією на нафту або нафтопродукт, який відпускається, заповнюється в повному обсязі показників, обумовлених нормативним документом на нафтопродукт. Значення показників, що не визначались випробувальною лабораторією, переносяться з даних паспорта, виданого вантажовідправником чи іншою випробувальною лабораторією, до якої проба надсилалась на випробування, про що робиться відповідна примітка. У паспорті якості робиться висновок про відповідність (невідповідність) нафти або нафтопродукту вимогам нормативного документа або ставиться штамп «Стандартний» чи «Нестандартний». У паспорті якості зазначаються номер та дата його видачі. Паспорт якості підписується лаборантом, що заповнював паспорт якості, та начальником лабораторії, підписи завіряються печаткою. Паспорти якості, видані вантажовідправником (отримані з транспортними документами) по одному примірнику від кожної партії нафти та/або нафтопродукту, зберігаються в організації не менше трьох місяців після реалізації даної партії нафтопродукту.

Отже, з вказаних правових норм вбачається, що жодних вимог щодо оформлення паспортів якості в частині зазначення дати проведення лабораторних досліджень, чинне законодавство України не встановлює, а вимоги, які є обов'язками для паспортів якості, у повній мірі відображені у паспорті якості №88 від 07.06.2012 та №489 від 01.06.2012. До того ж, паспорти якості та сертифікати відповідності, що наявні в матеріалах справи, містять інформацію про дати проведення приймально-здавальних випробувань під час приймання та відпуску нафтопродуктів

Зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку про недоведеність відповідачем порушення позивачем вимог Інструкції №271 та Закону України «Про захист прав споживачів», внаслідок чого штрафні санкції застосовані неправомірно та постанова про накладення стягнень підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвали законне та обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року у справі № 1170/2а-2805/12 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко