Ухвала суду № 39674343, 17.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

іменем України

17 квітня 2014 рокусправа № 2а/0470/15014/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Мирошниченко А.І. (довіреність від 16 квітня 2014 року),

- Педус В.В. (довіреність від 16 квітня 2014 року),

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року

у справі № 2а/0470/15014/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Петровського»

до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Петровського» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2011 року № 0000312340 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 317145,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року позовні вимоги задоволено (а.с. 115-118).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

У судовому засіданні представники товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Петровського» заперечують проти задоволення апеляційної скарги.

На підставі клопотання, судом апеляційної інстанції допущено процесуальне правонаступництво Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції - Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Петропавлівською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено документальну позаплановому виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Петровського» з питань достовірності нарахування сум від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2010 року по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 05 серпня 2011 року №58/230/30506220.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статі 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим підприємством завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 317145,00 грн.

На підставі акту перевірки від 05 серпня 2011 року Петропавлівською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2011 року № 0000312340, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на 317145,00 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 79286,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 79286,00 грн., в іншій частині залишено без змін.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Петровського» правомірно обчислило розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року, у зв'язку з відсутністю податкового боргу з податку на додану вартість та правомірно зарахувало розмір від'ємного значення податку на додану вартість грудня 2010 р. до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому, податковий кредит включений до податкової декларації з податку на додану вартість у періоді отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а саме за грудень 2010 року.

Крім того, відповідно до пункту 9.2 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року № 244, у графі 2 реєстру вказується дата отримання податкової накладної.

Так, для підтвердження правомірності формування податкового кредиту товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Петровського» звернулося до постачальників з вимогою надати оригінали податкових накладних від 15 жовтня 2010 року № 1393, від 22 жовтня 2010 року № 13, від 26 жовтня 2010 року № 12 та від 19 жовтня 2010 року № 17 по придбанню сої та від 30 листопада 2010 року № 27 по відшкодуванню витрат по експедуванню.

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» скарга на постачальника, яка дає право на формування податкового кредиту без наявності податкової накладної, складається тільки у разі його відмови надати податкову накладну.

Таким чином, оскільки відмови з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну не надано, постачальники виказали згоду надати оригінали згадуваних податкових накладних, то підстав для складання скарги у позивача не було.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить норми, які забороняють отримувати покупцем податкові накладні у наступних звітних періодах, та не передбачена відповідальність покупця за їх несвоєчасне отримання.

Податкові накладні отримані позивачем у грудні 2010 року, про що свідчить журнал реєстрації вхідної кореспонденції, та відповідно зобов'язання за даними податковими накладними включено до податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вони отримані. Тому, відповідно до вимог підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем складено реєстр отриманих та виданих податкових накладних та включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що Петропавлівська міжрайонна державна податкова інспекція неправомірно прийняла податкове повідомлення-рішення №0000312340 від 22 серпня 2011 року, у зв'язку з чим, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Петровського» підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим