Рішення № 39674106, 26.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10782/14 26.06.14

За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «ЕД-Ворлд Трейд» До Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Медіа» Простягнення 369 490,27 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Охрименко Д.В., представник за довіреністю;

Від відповідача Майстренко Є.І., представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість по договору №0603141 від 06.03.2014р. у розмірі 369 490,27 грн.

Відповідач у поданому відзиві до суду позовні вимоги визнав повністю в заявленій позивачем сумі 369 490,27 грн.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕД-Ворлд - Трейд» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «AT МЕДІА» (далі - Замовник) було укладено договір про виготовлення поліграфічної продукції №0603141 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого позивач зобов'язався виготовити та передати Відповідачу поліграфічну продукцію, виготовлення якої буде затребуване Відповідачем, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити таку продукцію в порядку та на умовах передбачених Договором.

Згідно з п.1.2 Договору вид та характерники продукції, терміни її виготовлення та вартість, інші за необхідності умови наводяться в протоколах-погодження на партії продукції, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно п. 6.1 Договору, термін дії Договору спливає 31 грудня 2014 року.

Загальна вартість виготовлення продукції з урахуванням ПДВ (20%) становить 363 750,00 грн. (п. 2 Протоколу-погодження).

Оплату продукції Відповідач згідно протоколу-погодження на партію продукції здійснює на поточний рахунок Позивача не пізніше 20 березня 2014 року (п. 4 Протоколу-погодження).

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов укладеного Договору, в повному обсязі, належним чином виготовив продукцію, якість якої обумовлюється стандартами поліграфічного виробництва та відповідає всім вимогам, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000263 від 11.03.2014р., отримання продукції Відповідачем підтверджується довіреністю № 17 від 11.03.2014р. виданою відповідачем для отримання вищезазначеної продукції від Позивача.

Однак, Відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором належним чином - не оплатив вартість наданих послуг у повному обсязі, у зв'язку із чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 363 750,00 грн., що додатково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2014р., підписаного представниками сторін та скріпленого печатками.

Вказана сума заборгованості також визнається відповідачем у судовому засіданні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Суду доведено, факт виконання позивачем своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Договору, в повному обсязі. Позивач, належним чином виготовив продукцію, якість якої обумовлюється стандартами поліграфічного виробництва та відповідає всім вимогам. Вказана продукція отримана відповідачем за видатковою накладною №РН-0000263 від 11.03.2014р. згідно наявної довіреності №17 від 11.03.2014р., яка видана відповідачем для отримання продукції від Позивача.

Спір між сторонами даного судового процесу виник внаслідок порушення Відповідачем обов'язку з оплати наданих Позивачем послуг за Договором. Відповідач у строки, встановлені вказаним правочином, послуги на користь Позивача не оплатив, в результаті чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість в сумі 363 750,00 грн.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у Відповідача перед позивачем за договором від 06.03.2014р №0603141 у сумі 363 750,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час Відповідачем підтверджений, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача основної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 363 750,00 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи проценти річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 986,61 грн.

Позивач також просив стягнути з Відповідача пеню в сумі 4 753,66 грн.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3 Договору за порушення терміну розрахунків, передбаченого пунктом 4.3 цього Договору Виконавець має право вимагати, а Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла підчас такого порушення, від суми заборгованості за кожний день такого прострочення.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені повністю у розмірі 4 753,66 грн.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі в заявленій позивачем сумі 369 490,27 грн. (363 750 грн. основний борг, 986,61 грн. - 3% річних, 4 753,66 грн. - пеня).

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Медіа» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7, офіс 5, Код: 33492787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕД-Ворлд Трейд» (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 27, офіс 10, Код: 37640673) заборгованість за Договором №0603141 від 06.03.2014р. у розмірі 363 750 (триста шістдесят три тисячі сімсот п'ятдесят) грн., 4 753 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 66 коп. пені, 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 61 коп. 3% річних та судовий збір в розмірі 7 389 (сім тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко