Ухвала суду № 39672755, 17.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2014 рокусправа № 804/9471/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 р. по справі за позовом державного підприємства "Український інститут по проектуванню металургійних заводів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними повністю та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2012 року № 0000081500 про нарахування податку на прибуток у сумі 768 703,00 грн., штрафних санкцій у сумі 173 947,25 грн., всього на суму 942 650,25 грн.; № 0000071500 про нарахування податку на додану вартість у сумі 236 219,00 грн., штрафних санкцій у сумі 55 055,00 грн., всього на суму 291 274,00 грн. та скасувати їх повністю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби від 19.02.2013 року № 0000081500 та № 0000071500.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постановити ухвалу, якою скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У зв'язку з реорганізацією деяких органів податкової служби, судом апеляційної інстанції допущено процесуальне правонаступництво Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що державне підприємство "Український інститут по проектуванню металургійних заводів" 20.09.1993 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 508280.

На підставі наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 08.01.13 року № 7 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «УКРДІПРОМЕЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ НПП «Металургпроект» за період червень-вересень, грудень 2010 року та січень-лютий 2011 року, за результатами якої було складено акт від 05.02.2013 № 67/15-00188311.

В акті перевірки встановлено порушення, зокрема:

1. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334, у періоді ІІ-ІІІ квартал 2010 року, І квартал 2011 року - безпідставно віднесено до складу валових витрат суму витрат у розмірі 3 074 814 грн. по взаємовідносинах з ТОВ НПП "Металургпроект", що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 768 703 грн., у тому числі по періодах: ІІ квартал 2010 року - 42 786 грн., ІІІ квартал 2010 року - 652 999 грн., І квартал 2011 року - 72 918 грн.;

2. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97, що призвело до завищення суми податкових зобов'язань в розмірі 336 429 грн.;

- п. 1.7 ст.1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 та пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 614 983 грн.;

- ст. 192 ПК України, що призвело до заниження показників задекларованих підприємством в рядку 16 декларацій з ПДВ в сумі 42 335 грн.;

Вищевикладене призвело до порушення пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97, п. 200.1 ст. 200 ПК України, а саме: заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 236 219 грн., в тому числі по періодах в червні 2010 року - 34 229 грн., в липні 2010 року - 48 621 грн., в вересні 2010 року - 137 369 грн., в січні 2011 року - 16 000 грн.

Вищевикладене призвело до порушення пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97, п. 200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті за період з 01.06.2010 року по 31.08.2010 року та з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року на 236 219 грн.

На підставі вказаного акту було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.02.2013 року № 0000081500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 768 703 грн. за основним платежем та на 173 947,25 за штрафними санкціями та № 0000071500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 236 219 грн. за основним платежем та на 55 055 грн. за штрафними санкціями.

ДП "УКРДІПРОМЕЗ" були оскаржені прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішеннями Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 25.04.2013 року № 7918/10/10-233 та Міністерства доходів і зборів України від 04.07.2013 року № 6227/6/99-99-10-01-15 оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Підставою для зазначених донарахувань стало невизнання податковим органом права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту за операціями з придбання та реалізацією проектно-вишукувальних послуг в рамках господарських правовідносин з ТОВ НПП «Металургпроект» у зв'язку з не реальністю цих операцій. На обґрунтування своєї правової позиції ДПІ посилається на те, що первинні документи, якими підтверджено факти оприбуткування та подальшого використання проектно-вишукувальних робіт, отримані за документами, оформленими невстановленою особою, а саме ОСОБА_1, який числився директором та засновником названого товариства непричетний до господарської діяльності, а відтак дані документи не мають юридичної сили; спірні постачальники відсутні за місцезнаходженням; зазначені договори є нікчемними, позаяк укладені їх учасниками без мети настання відповідних змісту цих правочинів юридичних наслідків.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з належності оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ та валові витрати по операціям з ТОВ НВП «Металургпроект»: на час виписки податкових накладних ТОВ НВП «Металургпроект» було зареєстровано платником ПДВ і виписані податкові накладні мають всі необхідні реквізити, інші досліджені документи підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні за змістом умови формування податкового кредиту містяться у пунктах 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону заборонено відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Як вбачається з установлених судами обставин справи та підтверджується наявними у справі доказами, ДП "УКРДІПРОМЕЗ" здійснює діяльність з дослідження й експериментальної розробки у сфері інших природничих і технічних наук, діяльність у сфері архітектури, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, постачання інших готових страв, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Між ДП "УКРДІПРОМЕЗ" (замовник) та ТОВ НПП "Металургпроект" (підрядник) були укладені договори підряду № 530 ПР від 04.05.2008 року, № 617 ПР від 20.10.2009 року, № 641 ПР від 12.05.2010 року, № 614 ПР від 18.09.2009 року, № 638 ПР від 14.04.2010 року, № 619 ПР від 28.10.2009 року, № 643 ПР від 16.07.2010 року, № 639 ПР від 14.06.2010 року, № 620 ПР від 03.11.2009 року, № 622-5 ПР від 24.11.2009 року, № 514 ПР від 01.03.2008 року, № 647 ПР від 19.07.2010 року, № 510 ПР від 01.03.2008 року, № 642 від ПР від 14.07.2010 року, № 645 ПР від 14.07.2010 року, № 649 ПР від 01.11.2010 року, № 635 ПР від 25.02.2010 року, за умовами яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе розробку проектно-вишукувальних робіт ВАТ "Запоріжсталь", ВАТ "Єнакієвський металургійний завод", ВАТ "ОМЗ-Спецсталь", ВАТ "Тагмет", ТОВ "Аксуский электро-металлургический завод", ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь", ЗАТ "Калужський науково-виробничий електрометалургійний завод", ВАТ "ВМЗ", ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Загальна вартість договорів визначена в п. 2.1. для кожного договору окремо.

Підтвердженням факту виконання субпідрядних робіт ТОВ НПП "Металургпроект" згідно зазначених договорів у червні-вересні, грудні 2010 року та січні-лютому 2011 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії актів здачі-прийняття проектних робіт, кошторисів, додаткових договорів, календарних планів робіт, податкових накладних, платіжних доручень.

Крім того, наявність первинних документів, які підтверджують реальність здійснених операцій, також встановлені податковим органом у акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Нікчемність названих договорів та безтоварність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ НПП "Металургпроект", податкова інспекція обумовлює реєстрацією цих товариств на невстановлену особу (ОСОБА_1). Однак порушення порядку реєстрації юридичної особи не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

Що ж стосується посилання ДПІ на неможливість формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, підписаних від імені спірних контрагентів невстановленими особами, то слід зазначити, що платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності; на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. З огляду на недоведеність податковим органом існування відповідних фактів, та обставина, що первинні документи від імені контрагентів підписані невстановленими особами, не є достатньою підставою для позбавлення покупця (позивача у справі) права на відображення у податковому обліку понесених (нарахованих) витрат за наслідками придбання послуг та матеріалів у спірного постачальника.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду в цій частині відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 18.06.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим