КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18169/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Рижкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Виноградар" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Виноградар" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання протиправними та скасування наказу та постанови,-
В С Т А Н О В И Л А
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок «Виноградар», звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19 грудня 2013 року) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про:
- визнання протиправним та скасування наказу від 18 липня 2012 року № 14/1 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво першої черги продовольчо-речового ринку на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва»;
- визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 жовтня 2013 року № 477/13/1;
- визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 жовтня 2013 року № 476/13/1;
- визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 листопада 2013 року № 585/13/1/7/26-65/2811/02/1;
- визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 листопада 2013 року № 584/13/1/7/26-66/2811/02/1;
- визнання протиправним рішення, оформленого листом від 02 грудня 2013 року № 7/26-44/0212/07 про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації із будівництва першої черги продовольчо-речового ринку на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Виноградар" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, осі, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Наказом № 14/1 «д» від 18 липня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво першої черги продовольчо-речового ринку на проспекті Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва» зареєстрованої за № КВ 08312067315 від 28.04.2012 року, замовник будівництва - ТОВ «Ринок «Виноградар».
Дані про направлення позивачу вказаного наказу в матеріалах справи відсутні.
В подальшому, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі заяви від 25 вересня 2013 року № 7/26-Л-2509/12 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Ринок «Виноградар» (м. Київ, просп. Василя Порика, 9А, літ. «А»), за результатами якої складено акт від 14 жовтня 2013 року.
Згідно матеріалів справи, під час перевірки встановлено, що за вищезазначеною адресою самовільно побудовано двоповерхову адміністративно-торгівельну будівлю без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено статті 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Адміністративно-торгівельні будівлі за вищевказаною адресою експлуатуються без прийняття в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено частину восьму статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
14 жовтня 2013 року відповідачем на підставі вказаного акту складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та внесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Вказаним приписом від позивача вимагалося заборонити експлуатацію зазначеного вище об'єкта з 14 жовтня 2013 року та усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва у відповідності до вимог чинного законодавства, про що проінформувати в термін до 14 листопада 2013 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки, протоколу та припису Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві винесено постанову від 24 жовтня 2013 року № 477/13/1, якою, відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, до позивача застосовано штраф у розмірі 103230,00 грн.
Окрім цього, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відповідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі перевірки виконання ТОВ «Ринок «Виноградар» вимог припису Інспекції від 14 жовтня 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Ринок «Виноградар» (м. Київ, просп. Василя Порика, 9А, літ. «А»), за результатами якої складено акт від 22 листопада 2013 року.
Під час перевірки встановлено, що ТОВ «Ринок «Виноградар» не виконано вимогу припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 14 жовтня 2013 року щодо заборони експлуатації двоповерхової адміністративно-торгівельної будівлі за вищевказаною адресою, чим порушено підпункт «а» пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також не усунуто порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. ТОВ «Ринок «Виноградар» продовжується експлуатація самовільно побудованої двоповерхової адміністративно-торгівельної будівлі на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва, чим порушено частину восьму статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
22 листопада 2013 року відповідачем на підставі вказаного акту складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та внесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Вказаним приписом від позивача вимагалося усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення самовільно побудованої двоповерхової адміністративно-торгівельної будівлі на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва, про що проінформувати в термін до 02 грудня 2013 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки, протоколу та припису Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві винесено постанови від 28 листопада 2013 року № 584/13/1/7/26-66/2811/02/1 та № 585/13/1/7/26-65/2811/02/1, якими, відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини шостої статті 2, абзацу 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, до позивача застосовано штраф у розмірі 11470,00 грн. та 206460,00 грн. відповідно.
Незгода з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що на час прийняття рішення про повернення позивачу декларації про готовність об'єкта до експлуатації, останнім не були виконанні всі передбачені згідно із державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а відтак подана декларація не може вважатися такою, що подана чи оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Так, Законами України "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687), "Про планування і забудову території" від 22.10.2000 (далі - Закон № 1699),"Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (далі - Закон № 208), визначені повноваження Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ст. 10 Закону № 687, ст. 2 Закону № 1699, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю здійснює державний архітектурно-будівсльний контроль для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також захист прав споживачів будівельної продукції.
Згідно з п.7 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві і М.Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 № 317, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видають у межах своїх повноважень накази організаційно-розпорядчого характеру з питань, що належать до їх компетенції, та контролюють їх виконання.
У відповідності до ч. 1,2 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Цей дозвіл видається інспекціями архітектурно-будівельного контролю.
Стаття 29 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачає вичерпний перелік підстав для скасування (анулювання) інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на проведення будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, у разі перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю.
Порядком надання дозволу на виконання робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 30 вересня 2009 року (далі - Порядок № 1104) встановлено основні вимоги, якими регулюється порядок скасування дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно частини 9 статті 29 зазначеного Закону №1699 та пункту 18 Порядку №1104 встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт; видачі або перереєстрації дозволу на виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства; наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником, генеральним проектувальником та генеральним підрядником); систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час виконання будівельних робіт перешкоджання проведенню посадовими особами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю перевірок; коли протягом трьох місяців з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт не розпочато будівельні роботи.
За змістом вказаних норм Закону, перелік підстав для скасування дозволу на виконання будівельних робіт є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2012 року позивачем було подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві декларацію про початок виконання будівельних робіт по будівництву першої черги продовольчо-речового ринку на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва; код об'єкта 1230.2; категорія складності - ІІІ.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було зареєстровано зазначену декларацію за № КВ0831206731.
Таким чином, позивач приступив до будівельних робіт у відповідності до вимог чинного законодавства, маючи при цьому зареєстровану декларацію про початок будівельних робіт.
Так, з висновків акту від 07.07.2012 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил вбачається, що у липні 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві за результатами проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт з будівництва продовольчо-речового ринку на просп. Василя Порика, 2-10 у Подільському районі міста Києва встановлено, що за вказаною адресою генеральним підрядником, МП «КОМФОРТ-ЛЮКС» виконуються будівельні роботи з будівництва двоповерхової споруди. Надана проектно-технологічна документація не оформлена належним чином. Роботи виконуються за відсутності на об'єкті проекту організації будівництва, проекту виконання робіт, буд генплану. Не оформлені належним чином акти закриття прихованих робіт, а саме в них відсутні підписи всіх відповідальних осіб, відсутні журнал зварювальних робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій. В журналі загальних робіт відсутня інформація щодо обліку обсягів прийнятих будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних робіт на об'єкті будівництва, а журнал авторського нагляду не містить зауважень щодо виконання будівельних робіт. Вказане, на думку відповідача, призвело до порушення вимог ДБН А.3.1-5-2009 та ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».
За результатами вказаної перевірки, наказом від 18 липня 2012 року № 14/1 «д» скасовано реєстрацію декларацію про початок виконання будівельних робіт «Будівництво першої черги продовольчо-речового ринку на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва».
Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними доводами відповідача та зазначає наступне.
Так, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про здійснення будівництва без належного затвердженого проекту та про те, що оскаржуваний Наказ № 14/1 «д» від 18.07.2013 р. надсилався поштою на адресу позивача листом № 7/26-30/1807/05 від 18.07.2012р., оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні підтверджуючі письмові докази..
Тобто в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення позивача про скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт в порядку визначеному законодавством.
При цьому обставини про які вказує відповідач і суд, що начебто на будівництві не оформлялися акти закриття прихованих робіт, відсутній був журнал зварювальних робіт та акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій в будь-якому разі не є та не могли бути підставою для скасування декларації про початок будівельних робіт і видачі оспорюваного Наказу, оскільки ч. 2 ст. 39-1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» таких підстав для скасування декларації не містить.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Позивач має затверджений у встановленому порядку проект будівництва. Крім того, Наказ № 14/1 «д» від 18.07.2012 р не містить мотивації для скасування декларації про початок будівельних робіт саме відсутністю затвердженого проекту, тому суд першої інстанції неправомірно не вправі був обґрунтовувати своє рішення тими підставами, про які відповідач не зазначав, а повинен був вирішувати справу в межах закону та тих підстав, якими відповідач керувався на момент прийняття наказу.
Однак, колегія суддів зазначає, що на вимогу суду апеляційної інстанції, позивачем надані всі документи, які підтверджують що будівельні роботи велися без порушень, які зазначені в акті.
Так, позивачем надано копію журналу зварювальних робіт; копію журналу авторського нагляду за будівництвом, копію загального журналу, копію актів прихованих робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій
При цьому в будь-якому разі навіть винесення змін в проект будівництва чи відхилення від проекту будівництва відповідно до законодавства не є підставою для скасування декларації про початок будівельних робіт, оскільки законодавство передбачає можливість коригування проекту та не передбачає можливості одразу скасування декларації про початок будівельних робіт.
Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що висновок суду першої інстанції про самовільне будівництво адміністративно-торгівельної будівлі без документа, що надає право на виконання будівельних робіт є безпідставним, оскільки позивач приступив до робіт лише після того, як отримав у своє розпорядження Декларацію від 28.04.2012 р. зареєстровану в ІДАБК за № КВ 0831206731 та він не міг передбачити факту скасування Декларації майже через 3 міс. після її реєстрації коли вже роботи були розпочаті.
Крім того, відповідач не дотримався свого прямого обов'язку щодо інформування позивача про скасування декларації як це визначено в ч. 2 ст. 39-1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто, позивачу не було відомо про скасування декларації про початок будівельних робіт. Також, як вбачається з актів перевірки позивач до перевірки взагалі не залучався та не був про неї повідомлений.
Окрім, колегія суддів зазначає, що станом на дату прийняття оспорюваного Наказу (18.07.2012 року) законодавство взагалі не передбачало можливості скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема ст. 36 Закону, передбачала виключно два випадки можливих дій відповідача - або реєстрацію декларації, або відмову в реєстрації в разі, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.
Норми ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», які надали повноваження відповідачеві приймати рішення про скасування зареєстрованої Декларації почали діяти пізніше - з 05.01.2013 р. після офіційного опублікування в газеті «Голос України» № 2 від 04.01.2013 р. Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності», яким Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» було доповнено статтею 39-1 щодо підстав для скасування зареєстрованої декларації.
Дані норми Закону також кореспондуються з Постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466, якою затверджено «Порядок виконання будівельних робіт» і яка в редакції станом на 18.07.2012 року (дату прийняття відповідачем оспорюваного Наказу), також не містила положень, які б надавали право відповідачеві скасовувати вже зареєстровану Декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Тобто дії відповідача є порушенням ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що виносячи оскаржуваний Наказ відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, в зв'язку з чим, Наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 14/1 «д» від 18.07.2012 р. «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво першої черги продовольчо-речового ринку на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва» підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Вподальшому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Ринок «Виноградар» (м. Київ, просп. Василя Порика, 9А, літ. «А»), за результатами якої складено акт від 14 жовтня 2013 року.
За приписами частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
На виконання статті 41 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У відповідності до пунктів 16-18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку № 553).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, позивачу не направлялись приписи про усунення порушень вимог законодавства та постанови про притягнення до відповідальності. Вказана обставина підтверджена матеріалами справи та жодним чином не спростована відповідачем.
Згідно з Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу. Постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
14 жовтня 2013 року на підставі вказаного акту складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та внесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Вказаним приписом від позивача вимагалося заборонити експлуатацію зазначеного вище об'єкта з 14 жовтня 2013 року та усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва у відповідності до вимог чинного законодавства, про що проінформувати в термін до 14 листопада 2013 року.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач не був повідомлений про винесення припису, та йому не було відомо про його існування. Дана обставина підтверджена матеріалами справи.
На підставі вищевказаного акту перевірки, протоколу та припису Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві винесено постанову від 24 жовтня 2013 року № 477/13/1, якою, відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, до позивача застосовано штраф у розмірі 103230,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не отримував вказану постанову.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних постанов є встановлені під час проведення перевірки порушення, що полягали у виконанні будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, подальшій експлуатації двоповерхової адміністративно-торгівельної будівлі на просп. Василя Порика,2 у Подільському районі м. Києва, не прийнятої в експлуатацію після виконання будівельних робіт та не виконання приписів суб'єкта владних повноважень.
В даному ж разі будівельні роботи було продовжено саме з вини відповідача, який не дотримався обв'язку своєчасного інформування позивача та і взагалі вчинив дії щодо безпідставного скасування декларації про початок виконання будівельних робіт всупереч вичерпному переліку підстав для такого скасування.
Отже, Постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 477/13/1 від 24.10.2013р. підлягає скасуванню, оскільки висновки про виконання будівельних робіт без документа, що надає право на виконання будівельних робіт (тобто без реєстрації декларації про початок виконання робіт) не відповідають дійсності та відсутня вина позивача у ситуації, яка склалася навколо об'єкта будівництва.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем неправомірно винесена вказана постанова з порушенням вимог матеріального права, крім того порушена процедура її прийняття, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Після цього, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на підставі перевірки виконання ТОВ «Ринок «Виноградар» вимог припису Інспекції від 14 жовтня 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Ринок «Виноградар» (м. Київ, просп. Василя Порика, 9А, літ. «А»), за результатами якої складено акт від 22 листопада 2013 року.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивау не було відомо про існування зазначеного акту, тому він не мав можливості надати заперечення на нього.
22 листопада 2013 року відповідачем на підставі вказаного акту складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та внесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Вказаним приписом від позивача вимагалося усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення самовільно побудованої двоповерхової адміністративно-торгівельної будівлі на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва, про що проінформувати в термін до 02 грудня 2013 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки, протоколу та припису Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві винесено постанови від 28 листопада 2013 року № 584/13/1/7/26-66/2811/02/1 та № 585/13/1/7/26-65/2811/02/1, якими, відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини шостої статті 2, абзацу 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, до позивача застосовано штраф у розмірі 11470,00 грн. та 206460,00 грн. відповідно.
Однак, позивачем доведено та не спростовано відповідачем, що оскаржуваний припис та постанови в порушення вимог чинного законодавства також не були направлені позивачу.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних постанов є встановлені під час проведення перевірки порушення, що полягали у виконанні будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, подальшій експлуатації двоповерхової адміністративно-торгівельної будівлі на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва, не прийнятої в експлуатацію після виконання будівельних робіт та не виконання приписів суб'єкта владних повноважень.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не мав права скасовувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво першої черги продовольчо-речового ринку на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва».
Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки судом встановлено, що в основу постанов від 28 листопада 2013 року № 585/13/1/7/26-65/2811/02/1; від 28 листопада 2013 року № 584/13/1/7/26-66/2811/02/1 покладено факт скасування декларації про початок будівельних робіт
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вказані Постанови від 28.11.2013р. є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки в їх основу покладено неправомірні висновки Відповідача щодо виконання будівельних робіт та експлуатацію будівлі без відповідного дозволу (декларації про початок виконання будівельних робіт).
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 476/13/1 від 24.10.2013р., колегія суддів зазначає, що вона відсутня в матеріалах справи та на неодноразову вимогу суду апеляційної інстанції та суду першої інстанції, відповідачем не надано вказану постанову, таким чином, у суду відсутні підстави для її скасування.
Більш того про існування оскарженої постанови позивач дізнався лише з акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.10.2014 року.
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним рішення, оформленого листом від 02 грудня 2013 року № 7/26-44/0212/07 про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації із будівництва першої черги продовольчо-речового ринку на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва, то в цій частині в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок № 461) замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.
Водночас, відповідно до п. 9 Порядку № 461 на об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно із державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання. На об'єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.
Згідно п. 20 Порядку № 461 інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
Пунктом 21 Порядку № 461 передбачено, що у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.
Як вбачся з матеріалів справи, станом на час надання відповіді про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації були чинними оскаржувані приписи, тобто, позивачем не усунуті порушення вимог містобудівного законодавства, а тому відповідач на той час в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Отже, колегія суддів вважає, що на час прийняття рішення про повернення позивачу декларації про готовність об'єкта до експлуатації, останнім не були виконанні всі передбачені згідно із державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а відтак подана декларація не може вважатися такою, що подана чи оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач має право повторно звернутись до відповідача з відповідною декларацією у разі усунення порушень, зазначених відповідачем.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Виноградар" - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2014 року - скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Виноградар" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання протиправними та скасування наказу та постанови задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ від 18 липня 2012 року № 14/1 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво першої черги продовольчо-речового ринку на просп. Василя Порика, 2 у Подільському районі м. Києва»;
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 жовтня 2013 року № 477/13/1 у розмірі 103230,00 грн.;
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 листопада 2013 року № 585/13/1/7/26-65/2811/02/1 у розмірі 206460,00 грн.;
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 листопада 2013 року № 584/13/1/7/26-66/2811/02/1 у розмірі 11470,00 грн.;
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Виноградар" судовий збір у розмірі 2202 (дві тисячі двісті дві) грн.05 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Повний текс постанови виготовлено 02 липня 2014 року.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
Судове рішення № 39666511, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/18169/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: