Ухвала суду № 39665233, 24.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

24 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8169/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - Василенко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІМЕКС" до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій щодо складання акту неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "СТРІМЕКС" звернулося до суду з адміністративним позовом до Саратської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі Саратська ОДПІ) про (з урахування уточнених позовних вимог):

- визнання неправомірними дій відповідача щодо складання акту №00247/2200/34520156 від 12 листопада 2012 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052200 від 24 січня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 31 261 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що його контрагент ПП "ЕКСПОАГРОТРЕЙД" вчасно, а саме до 20 числа наступного місяця, задекларував відвантажений на адресу позивача товар у декларації з ПДВ за липень 2012 року та додатку 5 до декларації, але по технічним причинам не мав можливості у передбачені ПК України строки, занести виписані податкові накладні до Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відсутність факту реєстрації платником податку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає право покупцю на включення сум ПДВ до податного кредиту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000052200 від 24 січня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Саратської ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Саратської ОДПІ, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини справи.

Відповідно до наказу Саратської МДПІ №506 від 26 жовтня 2011 року податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "СТРІМЕКС" з питань взаємовідносин з ПП "ЕКСПОАГРОТРЕЙД" за період з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року, за результатами якої складено акт від 12 листопада 2012 року №00247/2200/34520156.

Податковий органом зроблено висновок про порушення ТОВ "СТРІМЕКС" п.201.10 ст. 201 ПК України в частині неправомірного включення до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН податкових накладних, що призвело до заниження ПДВ у сумі 52 736 грн. та завищено від'ємне значення за липень 2012 року в сумі 31 261 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 24 січня 2013 року №0000052200 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 65 920 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 52 736 грн. та за штрафними санкціями у сумі 13 184 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач включив всі незареєстровані податкові накладні, отримані від контрагента ПП "ЕКСПОАГРОТРЕЙД" до складу податкового кредиту, відобразивши це у додатку № 5 до декларації з ПДВ та надіслав до відповідача копії всіх первинних та розрахункових документів, що підтверджують факт отримання таких товарів.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16, п.198.2 ст. 198, абз.2, 11 п.201.10 ст. 201 ПК України.

В апеляційній скарзі Саратської ОДПІ вказується, що податкові накладні не були зареєстровані ПП "ЕКСПОАГРОТРЕЙД" в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже, позивач не має права включення сум по цим накладним до податкового кредиту.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 ПК України).

Абзацом 2 п.201.10 ст. 201 ПК України визначено, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно п.201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Однак, абзацом 11 п.201.10 ст.201 ПК України визначено право покупця, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у липні 2012 року з метою використання у межах своєї господарської діяльності придбавав товар у ПП "ЕКСПОАГРОТРЕЙД" на підставі договору №64/12 від 07 червня 2012 року.

В підтвердження реальності цих господарських операцій позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (а.с. 8-53).

Судова колегія зазначає, що наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Позивач відніс до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані ПП "ЕКСПОАГРОТРЕЙД", які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Про порушення постачальником порядку реєстрації податкових накладних позивач до здачі звітності за поточний календарний місяць не був повідомлений.

Крім того, спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових з вини його контрагента.

Тому, це було відображено у додатку №5 до декларації з ПДВ. Також, позивач надіслав до податкової інспекції копії всіх первинних та розрахункових документів, що підтверджують факт отримання таких товарів.

Судова колегія звертає увагу на те, що актом перевірки та іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0000052200 від 24 січня 2013 року підлягає скасуванню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2014 року по справі №К/800/513/14.

Стосовно скасування акту перевірки, судова колегія зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

У свою чергу висновки акта перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак, не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п.1 ч.2 ст. 17 КАС України.

Отже, позовна вимога про визнання нечинним акту перевірки №00247/2200/34520156 від 12 листопада 2012 року не підлягає задоволенню.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 червня 2014 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: