Ухвала суду № 39663680, 01.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/3544/14 Головуючий у 1- й інстанції Соколова О.А. Суддя - доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - Відповідач, Комісія) про: скасування наказу Відповідача про звільнення Позивача від 27.01.2014 року № 21 «ОС»; здійснення переведення ОСОБА_2 на посаду начальника Управління ліцензійного контролю Комісії з моменту виходу Позивача на роботу 11.11.2013 року у зв'язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов'язання Відповідача здійснити ОСОБА_2 виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.01.2014 року до фактичної дати поновлення її на роботі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково - скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії та ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 27.01.2014 року № 21 «ОС» про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади; зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг здійснити переведення ОСОБА_2 на посаду, що є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_2 займала до виходу у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.01.2014 року по дату набрання даним рішенням законної сили. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

20.06.2014 року до канцелярії Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Відповідача про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року, в якій останній просив пояснити, на яку посаду Комісія має перевести ОСОБА_2, що буде рівнозначною посаді, яку вона займала до виходу у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому вимоги заяви обґрунтовані тим, що на момент вирішення справи судом апеляційної інстанції у штатному розписі Комісії відсутні вакантні посади, що є рівнозначними посаді директора департаменту. Крім того, Заявник просив зупинити перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Розглянувши заяву, заслухавши суддю доповідача, заслухавши думку повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Тобто, рішення суду без зміни його змісту може бути роз'яснено виключно у випадку, коли останнє є незрозумілим.

Як вбачається зі змісту поданої Відповідачем заяви, останній вважає незрозумілим формулювання - «…зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг здійснити переведення ОСОБА_2 на посаду, що є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_2 займала до виходу у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.» в частині, яка саме посада є рівнозначною тій, яку займала особа до виходу у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Колегією суддів враховується, що, як було зазначено у мотивувальній частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п. 1 ст. 40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Тобто, при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Відтак, на думку колегії суддів, виконання Комісією обов'язку здійснити переведення ОСОБА_2 на посаду, що є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_2 займала до виходу у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, повинно виконуватися з урахуванням вимог Кодексу законів про працю України та додаткового роз'яснення не потребує.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Аналогічне положення містить ч. 2 ст. 14 КАС України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення, оскільки у мотивувальній частині постанови суду надано правову оцінку та вказано на підстави для прийняття саме такого рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170 КАС України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.