Ухвала суду № 39661775, 04.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2014 р.Справа № 820/4584/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

за участю представників: позивача - Москаленко Я.М., відповідача - Токаренко Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014р. по справі № 820/4584/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль", звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому просив суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 807000003/2013/003257/2 від 16.09.2013 р. та картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01184 від 16.09.2013 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 р. позовні вимоги задоволено.

Харківська митниця Міндоходів, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивач заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПАТ "Новий Стиль" під час здійснення зовнішньоекономічної імпортної операції в межах укладеного з резидентом КНР компанією Hangzhou Zhongtai Industrial Group Co, LTD контракту №130513-ZHONG від 13.05.2013 р. подав до Харківської митниці Міндоходів митну декларацію ІМ 40 807100000/2013/044588 від 12.09.2013 р. на товар - механізми гойдання крісел, в якій визначив митну вартість товару за основним методом у загальному розмірі 197 108,31 грн.

Харківська митниця Міндоходів, здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим прийнято рішення № 807000003/2013/003257/2 від 16.09.2013 р. "Про коригування митної вартості товарів", яким АТ "Новий Стиль" скориговано митну вартість товару.

Також, Харківською митницею Міндоходів прийнято рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01184 від 16.09.2013 р.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В розумінні ч.4 ст.58 МК України митною вартістю є ціна товару, збільшена на розмір платежів, перелічених у ч.10 цієї ж статті.

Відповідно до ч. 2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли 1) перелічені документи містять розбіжності, 2) перелічені документи містять ознаки підробки, 3) перелічені документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, 4) перелічені документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем сформовано запит, в якому позивача повідомлялось про те, що у зв'язку з надходженням до ВМВКТ та ЗРЗЕД запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, у зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митному органі.

Декларанту в електронному повідомленні для підтвердження митної вартості запропоновано надати на виконання вимог ст.54 МК України та відповідно до вимог статті 53 МК України наступні додаткові документи: ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Під час консультацій при оформленні вантажної митної декларації ІМ 40 807100000/2013/044588 від 12.09.2013 р. року АТ "Новий Стиль" надано відповідь № 2013/09-13-1 від 13.09.2013 р. на запит митного органу від 12.09.2013 р. зокрема, було надано пояснення та документи (платіжне доручення № 290 від 22.08.2013 р., Звіт про оцінку майна № 30/11/2012/01 від 30.11.2012 р.) та окремі пояснення та копії митних декларацій стосовно того, що у квітні 2013 р. митні оформлення товарів даного асортименту відбувалися з використанням першого методу визначення митної вартості.

Згідно матеріалів, вартість товару імпортованого за митною декларацією ІМ № 40 807100001/2013/002166 від 12.04.2013 р. та за митною декларацією ІМ № 40 807100000/2013/017752 від 22.04.2013 р. позивачем визначено за першим методом.

Для митного оформлення товару позивач разом з декларацією надало відповідачу контракт з фірмою HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD № 130513-ZHONG від 13.05.2013 р., додаток (специфікацію) № 2 від 16.07.2013 р. до Контракту та Інвойс № NY13008 від 16.07.2013 р. до Контракту.

Документи щодо транспортування (перевезення товару): Коносамент EGOSHA13070086 від 20.07.2013 р., міжнародну товарно-транспортну накладну CMR 0587069/2 від 06.09.2013 р., книжка МДП SX.73871639 від 10.09.2013 р. та інші документи, що підтверджують вартість перевезення (договір на здійснення транспортно - експедиторських послуг № 120447 від 05.03.2012 р., рахунок - фактуру № LS - 3767182 від 09.09.2013 р. на оплату транспортних послуг).

Крім того, на підставі ч. 6 статті 53 МК України позивач надав до митниці додаткові документи, а саме: сертифікат походження товару № 13С3301М7043/00176 від 16.07.2013р.; пакувальний лист б/н від 16.07.2013 р.; лист про відсутність взаємозалежності між позивачем та постачальником; лист про не проведення страхування; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 29.04.2013 р.;

Судовим розглядом встановлено, що іноземний контрагент позивача - резидент КНР компанія HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару. Митний орган цієї обставини при здійсненні митних процедур під сумнів не поставив, належних доказів на спростування достовірності цієї обставини до суду не подав.

Суд зазначає, що за відсутності ознак пов'язаності імпортера з іноземним контрагентом, за відсутності ознак, котрі б показували на явну незвичайність умов або суттєву відмінність від звичайних умов господарської операції з поставки, відносно такої складової митної вартості товару як ціна придбання, митний орган не мав фактичних даних вважати подані платником податків документи про ціну придбання неповними чи недостовірними. Що стосується інших складових митної вартості, то суб'єкт владних повноважень також не довів наявності підстав для сумніву в достовірності та правильності їх визначення платником податків.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи, відповідають вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створюють підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідачем не доведено розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, наявності будь-яких застережень з приводу застосування першого методу до визначення ціни товару, поданого на митне оформлення.

Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Митним органом не встановлено обставин, передбачених положеннями ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, щодо наявності підстав для витребування у позивача у справі додаткових документів.

Відповідно до ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.53 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідачем при винесенні спірних рішень застосована однакова митна вартість одиниці імпортованої продукції за кілограм до всього товару, хоча згідно з зовнішньоекономічним контрактом та інвойсом номенклатура поставки має суттєві відмінності по позиціям товару в залежності від характеристик. При цьому, кількість товару за переліченими контрактами вимірюється не в кілограмах, а в одиницях продукції.

Застосування відповідачем лише з причини спрацювання модуля АСАУР ціни на товар за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, при прийнятті оскаржуваних рішень, відповідачем такого порівняння зроблено не було.

Відповідачем не доведено наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв протиправно та безпідставно виніс оскаржувані рішення.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014р. по справі № 820/4584/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Донець Л.О. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлено 09.07.2014 р.