Постанова № 39660520, 04.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2014 року м. Полтава Справа № 816/2273/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Хорішка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2014 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 201355,69 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 201355,69 грн.

Представник позивача в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти адміністративного позову до суду не направив.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 31.03.2000 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця. Як платник податків ФО-П ОСОБА_2 взятий на облік у ДПІ у м. Полтаві 16.04.2000 за №1111.

Як слідує з матеріалів справи, у період з 29.02.2012 по 05.03.2012 ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну документальну позапланову перевірку СГД-ФО ОСОБА_2 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт №181/1703/НОМЕР_1 від 14.03.2012, згідно висновків якого перевіркою не підтверджено відображеної СГД-ФО ОСОБА_2 у декларації за січень 2011 року суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2 податкової декларації з ПДВ) у розмірі 210435,00 грн та від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що включається до складу наступного звітного (податкового) періоду в сумі 232023,00 грн за грудень 2010 року. На порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України СГД-ФО ОСОБА_2 завищено заявлену суму від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що включається до складу наступного звітного (податкового) періоду у сумі 232023,00 грн у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2011 року (рядок 25.2 податкової декларації з ПДВ) у розмірі 210435,00 грн.

На підставі акта перевірки №181/1703/НОМЕР_1 від 14.03.2012 контролюючим органом 21.06.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001861703, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 210435,00 грн.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0001861703 від 21.06.2012 направлялось рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та отримане останнім 05.07.2012, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Відповідач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві №0001861703 від 21.06.2012, оскаржив його в судовому порядку до Полтавського окружного адміністративного суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 у справі №2а-1670/7901/13, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ФО-П ОСОБА_2 до ДПІ у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001861703 від 21.06.2012. Постанова Полтавського окружного адміністративного суду 27.02.2013 у справі №2а-1670/7901/13 набрала законної сили 28.05.2013.

Пунктом 203.1 статті 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 203.2 вказаної статті Кодексу платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно обчислено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме:

- декларацію з ПДВ від 20.01.2014 на суму 17208,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 20.02.2014 на суму 1500,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 20.03.2014 на суму 531,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 18.04.2014 на суму 2300,00 грн.

Проте, у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, вказані суми самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачем в добровільному порядку сплачені не були.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 129.5 вказаної статті встановлено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

На підставі положень статті 129 Податкового кодексу України податковим органом відповідачу нараховано пеню з податку на додану вартість у розмірі 220,92 грн.

З огляду на викладене, станом на момент розгляду справи, загальна сума заборгованості ФО-П ОСОБА_2 з податку на додану вартість, з урахуванням наявної у останнього переплати з ПДВ у сумі 194,23 грн, самостійної сплати останнім коштів в рахунок погашення податкового боргу з даного виду податку в загальній сумі 30645,00 грн, що зараховувались ДПІ у м. Полтаві відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, та донарахування на підставі статті 129 Податкового кодексу України пені у розмірі 220,92 грн, становить 201355,69 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми ДПІ у м. Полтаві сформовано податкову вимогу від 13.01.2014 №3-17, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана останнім 21.01.2014, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно наданої ДПІ у м. Полтаві інформації від 01.07.2014 №2273/9/16-01-10-34 сума податкового боргу по податковій вимозі від 13.01.2014 №3-17 не переривалася.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача з податку на додану вартість свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку в сумі 201355,69 грн.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 201355 (двісті одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) гривень 69 (шістдесят дев'ять) копійок на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 09 липня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава