Постанова № 39659818, 07.07.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2014 р. Справа № 920/730/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.,

представники сторін не з*явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (вх. №1443С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 05.05.14 у справі № 920/730/14,

за заявою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Сумиавтогаз", м.Суми,

про визнання банкрутом у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. №4212,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.05.2014р. у справі №920/730/14 (суддя Гордієнко М.І.) заяву Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сумиавтогаз" повернено без розгляду.

Апелянт з вказаною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарськогосуду Сумської області від 05.05.2014 р. у справі № 920/730/14 та передати справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Розпорядженням голови суду від 10.06.2014р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадженн та призначено до розгляду на 03.07.2014р.

Розпорядженням секретаря судової палати №2 від 18.06.2014р. у зв’язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

У судове засідання 03 липня 2014 року представник апелянта не з`явився. 02.07.2014 року від нього надійшла факсограмма ( вх.№ 5186 ), в якій представник ДПІ у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника інспекції за наявними матералами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши ухвалу господарського суду Сумської області щодо вірного застосування норм матеріального та процессуального права, колегія суддів встановила наступне.

29 квітня 2014 року апелянт звернувся до суду 1-ї інстанції з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ ІТЦ «Сумиавтогаз» на підставі ч.2,ч.3 ст. 10, ч.1, ч.2 ст.11, ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакціїї від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ (із змінами та доповненнями).

В обгрунтування заяви ДПІ у м. Сумах зазначила, що податковий борг ТОВ ІТЦ «Сумиавтогаз» станом на 26.03.2014 року становить 111010908,97 грн., який був стягнутий постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року по справі 818/8542/13-а.

В січні 2014 року податковою інспекцією були виставлені інкасові доручення (розпорядження), які повернуті у зв*язку з відсутністю коштів на рахунках боржника. Інших доказів на підтвердження проведення дій щодо стягнення податкового боргу апелянтом до заяви не надано.

Інкасові доручення, додані до матеріалів справи апелянт надає як доказ безспірності вимог.

Повертаючи заяву про порушення справи про банкрутство, суд першої інстанції з посиланням на п.3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначив, що заявник не подав доказів безспірності вимог кредитора, оскільки в поданих суду документах відсутня постанова про відкриття виконавчого провадження та докази того ,що ДПІ у м.Сумах зверталась до виконавчої служби.

З даними доводами суду першої інситанції погоджується колегія суддів , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з п.1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Стаття 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частина 3 названої статті встановлює, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Безспірність грошових вимог передбачає, що спір між боржником та кредитором відсутній, оскільки він вирішений у судовому порядку та є судове рішення, що набрало законної сили. Відсутність спору вказує також на те, що боржник об’єктивно не може виконати судове рішення та погасити грошові вимоги. Безспірність грошових вимог підтверджується також копією виконавчого документа та постановою державного виконавчого органу про відкриття виконавого провадження.

До того ж слід зазначити, що ч.1 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї матеріали, якщо заявник – кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати грошове зобов*язання протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, системний аналіз сттей 10 та 15 Закону про банкрутство дозволяє зробити однозначний висновок , що строк неоплати грошових зобов`язань боржником необхідно вираховувати саме з початку виконавчого провадження через державну виконавчу службу.

Заявником не надані докази відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом суду постановою органу ВДВС на виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року по справі № 818/8542/13-а.Не надано також і копії виконавчого документу.

Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до заяви кредитора додаються також: копія виконавчого документа; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що:

95.1 Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

95.3 Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

95.4. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Виходячи в вищевикладеного кредитор в обов`язковому порядку додає до заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема, рішення суду, постанову про відкриття виконавчого провадження, довідку державної виконавчої служби про характер виконання виконання судового рішення,копію виконавчого документа, докази прийняття заходів до отримання заборгованості за обов`язковими платежами в установленому законодавством порядку – для огранів доходів та зборів і інших державних органів, що здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю стягнення податків та сборів (обов*язкових платежів) .Заходи по погашенню податкового боргу передбачені Податковим кодексои України.

Згідно ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв’язку з чим апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Сумської області області від 05.05.2014 року по справі №920/730/14 має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1, ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області 05.05.2014 р. по справі №920/730/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07.07.2014 року

Головуючий суддя В.О. Фоміна

суддя Я.О. Білоусова

суддя Л.М. Здоровко