Ухвала суду № 39659113, 03.07.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/3899/12 Провадження № 22-ц/772/2001/2014Головуючий в суді першої інстанції:Король О.П.Категорія: 27Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Берегового О.Ю., Луценка В.В.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю представника заявника, відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в

особі Вінницького регіонального відділення до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за

кредитним договором в сумі 333594,74 гривні,

за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Корженівської Ірини Володимирівни на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою судді Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 червня 2012 року ( а. с. 49-50 ) була частково задоволена заява банку як позивача щодо забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема, тим-часово обмежено право ОСОБА_2 на виїзд за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за укладеним договором поруки. Копія цієї ухвали була негай-но надіслана Замостянському відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, в адміністрацію Державної прикордонної служби України для виконання.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2013 року позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ( далі - ПАТ «КБ «Надра» ) задоволений повністю; стягнуто солі-дарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 03 вересня 2008 року № 03/09/2008/840-АП/337 у загальній сумі 333594,74 гривні ( а. с.123-130 ).

Дане заочне рішення суду боржниками не виконується.

14 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернувся у Вінницький міський суд Він-ницької області із заявою про скасування заходів забезпечення позову, де, посилаючись на вжиття судом заходів забезпечення позову до розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення, підкреслюючи завершення справи розглядом, та, на його думку, відсутність у зв'язку з цим необхідності у за-безпеченні позову, просив скасувати відносно нього тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, вжите ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 червня 2012 року ( а. с. 154-155 ).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2014 року ( а. с. 178 ) заява ОСОБА_2 задоволена, скасовано тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, вжите ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2012 року.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою у справі, представник ПАТ «КБ «Надра» Корженівська І.В. оскаржує її в апеляційному порядку, просить дану ухвалу скасувати. Апелянтка посилається на незаконність, необгрунтованість, на її думку, оскаржуваної ухвали, з тих підстав, що суд не дав належної оцінки нормам матеріального права, які регулюють порушене боржником питання ( а. с. 180-182 ).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення на скаргу представника заяв-ника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши в сукупності наявні в ній докази, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної судової ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно з частиною другою статті 307 ЦПК України за наслідками роз-гляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право пос-тановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; змінити ухвалу; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду першої інстанції від 29 травня 2014 року є законною і обгрунто-ваною.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження у даній справі закінчене. Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивіль-них і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику зас-тосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кре-дитних правовідносин» заява про забезпечення позову у таких спорах шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодесом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати й до інших видів забезпечення позову ( частина друга статті 152 ЦПК України ), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені лише законом.

Суд прийняв до уваги, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може розглядатися під час виконання судового рішення у відповідності з нормами Закону України «Про виконавче провадження», ЦПК України, зокрема, у разі доведення факту ухилення боржника від виконання свого зобов'язання.

Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі від 29 травня 2014 року, є правильними. Оскаржуючи дану судову ухвалу, представ-ник банку Корженівська І.В. посилається на те, що відділ ДВС буде позбавлений можливості виконувати рішення суду, а державний виконавець - виконувати свої функції.

Однак, у справі містяться неспростовані докази того, що постановою від 19 травня 2014 року старший державний виконавець відділу ДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції у Львівської області Дмитрик Р.О. виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно на користь банку заборгованості у сумі 333594,74 гривні повернув стягувачеві ( банкові ); припинив чинність арешту майна боржника, скасував інші заходи примусового виконання рішення суду.

Доказів повторного пред'явлення банком виконавчого листа до примусового виконання на даний час суду не представлено.

На виконання положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного проце-суального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд повинен пересвідчитися, чи існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам.

Враховуючи фактичні обставини у даній справі в частині виконання рішення суду, що набрало законної сили, доводи апеляційної скарги відносно неможливості виконання рішення суду та відсутність з цього приводу будь-яких клопотань органу, на який безпосередньо покладені обов'язки з примусового виконання судових рішень, колегія суддів проходить до висновку про відмову у задоволенні скарги через відсутність для цього законних підстав.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Корженівської Ірини Володимирівни відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуюча:

Судді: