Ухвала суду № 39657327, 03.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/455/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Банто Пром Груп» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені заяви в повному обсязі.

Позивач не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «БАНТО ПРОМ ГРУП» надіслано до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року з додатком 5 та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2013 року.

Дану податкову декларацію з додатком 5 та реєстр виданих та отриманих податкових накладних відповідачем отримано 18 грудня 2013 року та прийнято 20 грудня 2013 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

13 січня 2013 року позивачем отримано лист відповідача від 25.12.2013 року №18233/10/26-58-15-03-14, в якому повідомлено про те, що податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року відповідачем отримано, але вона не вважається податковою звітністю відповідно до ст. 46, 48, 49 Податкового кодексу України, оскільки її заповнено з порушенням вимог п. 48.3 ст.48 Податкового кодексу України.

Статтею 49 Податкового кодексу України, врегульовано порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно норм абзацу першого пункту 49.9. статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас Податковим кодексом України, передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктами 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

З відмови відповідача у прийнятті податкової декларації, викладеної в листі від 25.12.2013 р. № 18233/10/26-58-15-03-14, вбачається підстава відмови - невідповідність поданої декларації вимогам п. 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.

Однак, відповідачем не конкретизовано, в чому саме полягає ця невідповідність.

Судом першої інстанції втсановлено, що у декларації з ПДВ відсутнє повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повне найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БАНТО ПРОМ ГРУП», що знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, вул. Донецька, будинок 7.

З наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року з додатками видно, що зазначено повне найменування позивача, яке відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Державної податкової адміністрації України «Про подання електронної податкової звітності» від 10 квітня 2008 року N 233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція).

Відповідно до норм Інструкції, визначено, що квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до п. 4, 7 розділу ІІ Інструкції, податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

його відповідність затвердженому формату (стандарту);

підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис";

чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

При цьому, згідно п. 7 розділу ІІІ Інструкції, 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно наданих позивачем квитанцій № 1 та № 2 про одержання та прийняття відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 р., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних найменування позивача значиться - Товариство з обмеженою відповідальністю «БАНТО ПРОМ ГРУП».

Надана відповідачем копія роздруківки податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 р. візуально відрізняється від примірника роздруківки декларації, наданої позивачем, та містить скорочене найменування платника податків - ТОВ «БАНТО ПРОМ ГРУП». В той же час, доказів отримання податкової декларації, саме в такому вигляді, на вимогу суду відповідачем не надано.

Суд звертає увагу, що, в силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не обґрунтовано винесено рішення про відмову в прийнятті декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та не доведено порушення позивачем вимог п. 48.3 статті 43 Податкового кодексу України, при складенні податкової декларації.

А тому, відмова в прийнятті декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "БАНТО ПРОМ ГРУП" (код ЄДРПОУ 38855574) з додатками є протиправною.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Повний текст ухвали виготовлений 04.07.2014 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.