ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" липня 2014 р. м. Київ К/800/24814/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.
розглянувши в попередньому засіданні касаційну скаргу Малого підприємства «Мехбуд»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року
у справі №823/3481/13-а
за позовом Малого підприємства «Мехбуд» (надалі - МП «Мехбуд»)
до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області №000004422301 від 24 вересня 2013 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області №000004422301 від 24 вересня 2013 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом була проведена планова виїзна перевірка МП «Мехбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року.
За підсумками перевірки складено акт №218/22-11/14211031 від 11 вересня 2012 року, в якому зазначено порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198; пп.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого МП «Мехбуд» занижено податок на додану вартість на загальну суму 284142,00грн.; а також ст.249 та ст.250 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не було подано до податкового органу декларацію з екологічного податку за І квартал 2012 року, незадекларована сума податку становить 147, 24грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, в силу приписів п.198.1 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.
Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Отже, надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, МП «Мехбуд» мало взаємовідносини з TOB «Промопторг-1», TOB «Інженерно-Будівельне Об'єднання», ПП «Т-Груп», TOB «Бізнесальянс», TOB «Буд - Перспектива», ПП «Дніпрорембуд - сервіс», TOB «Інтер - Груп Союз» та «Інтерторгстрой».
Позивач на підставі податкових накладних, отриманих від вказаних підприємств, включив до складу податкового кредиту у відповідних періодах 284142,00грн.
Разом з тим, основні фонди у TOB «Промопторг-1» відсутні, кількість працівників одна особа. До того ж відповідно до пояснень директора ОСОБА_2 восени 2008 року ним було втрачено паспорт, тому до реєстрації та фінансової господарської діяльності TOB «Промопторг-1» він ніякого відношення не мав та не має, в бухгалтерських документах, податковій звітності не розписувався, не складав її та не подавав, де знаходяться установчі документи та печатки товариства, йому також не відомо. Про те, що він є директором і засновником TOB «Промопторг-1» та інших підприємств, зареєстрованих в м.Києві, йому стало відомо від працівників податкової міліції.
Податковим органом отримано висновок спеціаліста №258 від 13 вересня 2011 року, в якому зазначено, що в наданих для дослідження документах (податкових деклараціях, уточнюючих розрахунків, тощо) підписи виконані не громадянином ОСОБА_2, а іншою особою.
Крім того, основний вид діяльності товариства «Інженерно-Будівельне Об'єднання» згідно з реєстраційними документами - розбирання та знесення будівель, земляні роботи. При цьому, відповідно до останньої поданої податкової звітності (форми 1-ДФ) кількість працівників одна особа. На підприємстві відсутні основні фонди, необхідні для здійснення відповідної діяльності. Громадянин ОСОБА_3, засновник та директор вказаного контрагента, зареєстрував товариство за винагороду, отримував щомісячну плату за підписи в бухгалтерських документах та податковій звітності та зазначив, що до фінансово-господарської діяльності товариства непричетний.
21 квітня 2011 року Печерським районним судом було засуджено громадянина ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.205 та ч.2 ст.358 Кримінального кодексу України.
Також встановлено, що відповідно до пояснень директора, бухгалтера та засновника TOB «Бізнесальянс», - ОСОБА_4, - ніяких договорів та інших документів, що могли б підтвердити взаємовідносини TOB «Бізнесальянс» з постачальниками та покупцями товариства за весь період діяльності він не підписував та не бачив, в тому числі документів щодо отримання дозволів, і оренди транспортних засобів та іншого майна. Доручення на здійснення діяльності TOB «Бізнесальянс» нікому не надавав. Будь-яке майно, основні засоби, які б могли використовуватись в господарській діяльності відсутні, також відсутні наймані працівники.
05 липня 2012 року вироком Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.205 та ч.2 та ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України.
Відповідно до пояснень директора, бухгалтера та засновника ПП «Т-Груп» ОСОБА_5, ніяких договорів та інших документів, що могли б підтверджувати взаємовідносини ПП «Т-Груп» з постачальниками та покупцями підприємства за весь період діяльності ПП «Т-Груп» він не підписував, в тому числі документів щодо отримання дозволів, ліцензій, оренди транспортних засобів іншого майна. Доручення на здійснення діяльності ПП «Т-Груп» нікому не видавав.
Крім того, згідно заяви громадянина ОСОБА_6, зареєстрованого директором TOB «Буд-Перспектива», він ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності товариства не має, реєстраційних та звітних документів TOB «Буд - Перспектива» не підписував, директором вищезазначеного товариства не був, а фінансово-господарську діяльність TOB «Буд - Перспектива» від його імені здійснювали невстановлені особи. Згідно з висновком спеціаліста №116 від 02 березня 2012 року підписи на деклараціях з податку на додану вартість виконані не ОСОБА_6, а іншою особою. Відносно ОСОБА_6 слідчим відділом РУ ГУ МВС України Печерському районі м.Києва було порушено кримінальну справу №56-2248 за ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України.
Відповідно до пояснень громадянки ОСОБА_7, яка згідно з установчими документами є директором ПП «Дніпрорембуд-сервіс», договорів, видаткових, прибуткових, податкових накладних чи інших фінансово-господарських документів ПП «Дніпрорембуд - сервіс» вона не підписувала, банківських рахунків ПП «Дніпрорембуд - сервіс» не відкривала, декларацій до податкових органів не подавала та нікого на це не уповноважувала. Згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області №105 від 24 лютого 2012 року підписи на деклараціях з податку на додану вартість виконані не ОСОБА_7, а іншою особою.
Згідно з поясненнями громадянина ОСОБА_8, який відповідно до установчих документів є директором TOB «Інтер-Груп Союз», ним було втрачено паспорт, про те, що він є засновником, директором та головним бухгалтером TOB «Інтер - Груп Союз» він дізнався лише від працівників податкової міліції. Тому, до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності TOB «Інтер - Груп Союз» не має ніякого відношення, статутні внески до товариства не здійснював, з директорами інших підприємств не зустрічався, договори на поставку (купівлю) товарів, послуг не укладав; на роботу до TOB «Інтер - Груп Союз» нікого не приймав та не звільняв, вид діяльності та місцезнаходження такого підприємства йому не відомі.
Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що сукупний аналіз наведених вище обставин справи і доданих до матеріалів справи на їх підтвердження письмових доказів дають підстави для обґрунтованих сумнівів щодо реальності виконання спірних угод.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Малого підприємства «Мехбуд» - залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В.Вербицька
____ О.В.Муравйов
Судове рішення № 39656223, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 01.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/3481/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: