Ухвала суду № 39653290, 01.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2014 рокусправа № 808/7736/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектстройсервіс Плюс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектстройсервіс Плюс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектстройсервіс Плюс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектстройсервіс Плюс" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Євтушенко Н.М. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Проектстройсервіс Плюс".

Актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Проектстройсервіс Плюс" від 18.06.2013р. №882/15-1/35718889 встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України щодо порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток по податковій декларації №33908 від 11.02.2013р. на 57 днів на суму 128200,55 грн.

На підставі вищезазначеного акту та матеріалів перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013р. №002481501 (форма "Ш"), за яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 25640,11 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

З огляду на фактичні обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

У відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно зі ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для встановлення факту своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів повинна бути проведена документальна перевірка. Однак, з огляду на те, що факт наявності неправомірно сформульованої підстави для проведення податковим органом перевірки та/або невірно визначений відповідачем вид перевірки не є єдиною та беззаперечною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає за необхідне дослідити правопорушення позивача по суті.

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 126 ПК України передбачено застосування санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, а саме у випадку, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Проектстройсервіс Плюс" було порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 ПК України щодо граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток на 57 днів.

Разом з тим, варто зазначити, що ТОВ "Проектстройсервіс Плюс" не заперечується факт порушення ним граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток по податковій декларації №33908 від 11.02.2013р. на 57 днів на суму 128200,55 грн.

Отже, виходячи з вищевказаних норм законодавства та з урахуванням досліджених судом обставин справи, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2013 року №0002481501 про застосування до позивача за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 128200,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 відсотків у сумі 25640,11 грн., винесене ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя цілком правомірно, з огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та незаконними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектстройсервіс Плюс" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко