Ухвала суду № 39653265, 03.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2014 рокусправа № 804/13257/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіна постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2013р. у справі №804/13257/13-аза позовом:Товариства з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж-3»до: третя особа: про:Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Дніпропетровська міська рада визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

08.10.2013р. Товариство з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж-3» (далі - ТДВ «Електропівденмонтаж-3») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним / а.с. 3-5/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №804/13257/13-а та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач посилаючись у позовній заяві, з урахуванням уточнюючої позовної заяви /а.с. 91-93/, на те, що за результатами перевірки ТДВ «Електропівденмонтаж-3» відповідачем було складено акт перевірки №1618/15-4/00121815 від 15.04.2013р., у якому було встановлено порушення Податкового кодексу України у вигляді неподання податкової декларації з плати за землю на 2013р., за результатами перевірки, на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001701504 від 29.04.2013р., яким застосовано штраф в сумі 1020,00 грн., яке є протиправним, оскільки 19.08.2003р. між позивачем та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди № 126/8 земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 77, а постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012р. зазначений договір було розірвано на підставі того, що з 2010р. ТДВ «Електропівденмонтаж-3» фактично розташовано на земельній ділянці площею 8568 м2, а не на земельній ділянці площею 22533 м2, як зазначено в договорі № 126/8 від 19.08.2003р., тому позивачем 01.02.2013р. було подано податкову декларацію з плати за землю (земельного податку) на 2013р. за фактично займану площу земельної ділянки 8568 м2, та, крім того, власники будівель і приміщень, які розташовані на спірній частині земельної ділянки, сплачують податок за фактично використовувану ними земельну ділянку, а відповідальність за те, що спірна земельна ділянка не була повернута Дніпропетровській міській раді лежить на останній, просив суд визнати податкове повідомлення-рішення недійсним. Також, в уточненій позовній заяві як третя особа позивачем зазначається Дніпропетровська міська рада.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі №804/13257/13-а - Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником - Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2013р. у справі №804/13257/13-а позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 29.04.2013р. № 0001701504 (суддя Бондар М.В.) / а.с. 113-114 /.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції від 25.12.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 121-124/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 25.12.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 139-141/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з'ясовано усі фактичні обставини справи, які мали значення для її вирішення, та постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 25.12.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 25.12.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримали доводи, викладені позивачем у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просили апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 25.12.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник третьої особи у судовому засіданні питання вирішення справи передав на розсуд суду.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача та третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ТДВ «Електропівденмонтаж-3», ідентифікаційний код - 00121815, як юридична особа зареєстровано 06.10.1993р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та як платник податків позивач у даній справі перебуває на обліку у відповідача.

15.04.2013р. податковим органом, відповідачем у даній адміністративній справі, проведено камеральну перевірку позивача щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності, а саме податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2013р., за результатами якої було складено акт №1618/15-4/00121815 від 15.04.2013р. (далі - акт перевірки) / а.с. 33-35/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, у зв'язку з виявленими в ході перевірки порушеннями, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001701504 від 29.04.2013р., яким збільшено розмір грошового зобов'язання позивача по орендній платі у загальному розмірі 1020,00 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1020,00 грн. /а.с. 74/.

Як вбачається з акту перевірки висновок про необхідність застосування до позивача штрафних санкцій зроблено податковим органом внаслідок порушення вимог п.49.18.3 ст. 49 розділу ІІ, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України у зв'язку з неподанням податкової декларації з плати за землю на 2013р.: при строку подання 20.02.2013р., фактично декларація станом на 15.04.2013р. не подана.

Прийняте Лівобережною МДПІ податкове повідомлення-рішення №0001701504 від 29.04.2013р. було оскаржене позивачем до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та до Міністерства доходів і зборів України, але за результатами розгляду скарг оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 17.02.1994р. № 166 «Про видачу державного акту на право постійного користування земельної ділянкою по вул. 20 років Перемоги, 77, Акціонерному товариству «Електропівденмонтаж-3» по фактичному розміщенню» надано позивачу земельну ділянку площею 22533 кв.м. за вказаною адресою в постійне користування з видачею державного акту за рахунок земель промислової забудови по фактичному розміщенню.

Державний акт видано 23.03.1994 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000022.

19.08.2003р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ВАТ «Електропівденмонтаж-3» (орендар), правонаступником якого є ТДВ «Електропівденмонтаж-3», було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2,2533 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 77, для фактичного розміщення виробничої бази, строком на 15 років.

За умовами відповідних договорів купівлі-продажу, позивачем було продано фізичним особам частину будівель і приміщень, що входили до складу виробничої бази та розташовані на земельній ділянці, переданій позивачу за договором оренди від 19.08.2003р., у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання відповідача прийняти орендовану земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011р. у справі №18/5005/12936/2011, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012р., розірвано договір оренди земельної ділянки від 19.08.2003р., укладений між Дніпропетровською міською радою та ВАТ «Електропівденмонтаж-3» та зобов'язано Дніпропетровську міську раду у місячний термін після набрання судовим рішенням законної сили прийняти орендовану земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. 20-річчя Перемоги, 77.

Таким чином, з урахуванням ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини щодо розірвання договору оренди від 19.08.2003р. та зобов'язання Дніпропетровської міської ради прийняти орендовану земельну ділянку є встановленими.

Відповідно до норм діючого податкового законодавства податкові декларації з плати за землю (орендної плати) подаються платниками орендної плати за землю, а платниками орендної плати за землю є користувачі земельних ділянок, з якими укладено відповідний договір оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивачем законно та обґрунтовано 01.02.2013р. було подано до Лівобережної МДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельного податку) на 2013р. за фактично займану земельну ділянку площею 8568 м2.

Крім цього, відповідачем не заперечується факт того, що фізичні особи, які придбали у позивача будівлі і приміщення на земельній ділянці за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 77, сплачують податок на землю (щодо спірної земельної ділянки), що також підтверджується належними доказами, копії яких містяться у матеріалах справи.

З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що під час розгляду даної справи не знайшло підтвердження порушення позивачем норм Податкового кодексу України щодо неподання податкової декларації з плати за землю (орендної плати) на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.08.2003р., що виключає правомірність застосування до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 29.04.2013р. №0001701504 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), та постановив у даній справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 25.12.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам і фактичним обставинам справи, та зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки фактичних обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2013р. у справі №804/13257/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 18.06.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко