Ухвала суду № 39650265, 08.07.2014, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Малько О.С., Ковалевича С.П.

секретаря судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року позов ПАТ КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" суму заборгованості в розмірі 15342 грн. 18 коп. та судові витрати по справі: судовий збір в сумі 153 грн. 42 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ КБ „ПриватБанк" подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду першої інстанції в частині зменшення заборгованості по відсотках є незаконним та необгрунтованим через недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також таким, що винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначають, що відповідно до укладеного договору № б/н від 01 березня 2004 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

________________

Провадження № 22ц-787/1268/2014 Головуючий у суді 1 інстанції: Рогозін С.В.

Доповідач : Демянчук С.В.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31 травня 2013 року має заборгованість - 40302,95 грн., яка складається з наступного:

- 15342,18 грн. - заборгованість за кредитом;

- 24960,77 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Вказують, що сума грошових коштів, яка сплачується як відсотки, не є фіксованою, а вираховується в залежності від суми кредиту та відсоткової ставки та відсотки сплачуються безпосередньо за користування коштами, тобто нараховуються за весь період з моменту їх отримання боржником і до моменту остаточного повернення.

Крім того зазначають, що внаслідок неповного з'ясування обставин у справі, суд першої інстанції не врахував, що відсотки є винагородою за користування чужими коштами та сплачуються за весь період користування.

Просили ухвалити нове рішення, яким змінити рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року в частині зменшення розміру відсотків та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_1 вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги та на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін.

У судовому засіданні представник ПАТ КБ „ПриватБанк", підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.

Представник ОСОБА_1, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішення Рівненського міського суду від 10 квітня 2014 року в частині задоволення позову ПАТ КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 15342 грн. 18 коп. не оспорюється.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що сторони договору не здійснили передбачені договором дії направлені на продовження договору, кредитний договір № 443637 від 01 березня 2004 року припинив свою дію на підставі п.п. 9.2, 9.4 договору, тому банком безпідставно було нараховані відсотки в сумі 24960,77 грн., а позовні вимоги банку в цій частині є недоведені.

Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви та доводи з якими погоджується і колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що ОСОБА_1 на підставі договору № 443637 від 01 березня 2004 року отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,83 % на місяць. Строк дії картки та кредитного ліміту становить 2 роки.

ОСОБА_1 після закінчення дії платіжної картки 01 березня 2006 року, інші платіжні картки не отримував, про збільшення ліміту кредиту та погашення за рахунок збільшеного ліміту кредиту боргу не знав, один раз в рік, як встановлено Правилами, кредит не погашав, знаючи про наявність боргу, який утворився по платіжній картці «VІSА» № 4149605902061944 по закінченню терміну її дії здійснював погашення кредитної заборгованості, в міру своїх можливостей.

Представник банку, в свою чергу, не навів доказів в підтвердження того, що банк інформував позичальника про зміну ліміту кредиту, про те, що позичальнику нараховувались відсотки, про видачу в послідуючому інших платіжних карток, не надав доказів про стягнення за отримання картки плати та чи були наявні кошти для оплати послуг за виконання розрахункових операцій.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства /ст. 11 ЦПК України/ суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом /ст. 60 ЦПК/ покладено на сторони.

Однак, будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу, які є належними і допустимими, спростовують висновки суду, не надано.

Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: Демянчук С.В.

Судді : Малько О.С.

Ковалевича С.П.