Постанова № 39648513, 26.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року № 813/849/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.

секретаря судового засідання Капустинської Н.М.

за участю :

представника позивача Іваницької Р.І., представника відповідача Сенюк Х.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІТ Рішень» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним дій та зобов»язання до вчинення дій-,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІТ рішень» (надалі - ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» ) звернулось до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова) про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Галицькому районі м. Львова за №159 від 04.09.2013 року; визнання протиправними дій ДПІ у Галицькому районі м.Львова по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Інвест бюро» (ЄДРПОУ 38237931), ПП «МТІ» (ЄДРПОУ 36798441) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2013 року, ТОВ «Сучасні торговельні рішення» (ЄДРПОУ 37450138) за період січень, березень 2012 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів, за результатами якої складено акт перевірки від 20.09.2013 року за №187/22-40/38008179; визнання протиправними дій ДПІ у Галицькому районі м. Львова по зменшенню ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань в єдиній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Державної податкової служби України по господарських операціях з контрагентами позивача; зобов'язання ДПІ у Галицькому районі м. Львова відновити детальну інформацію по ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України, а саме: відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді з 01.12.2011 року по 31.12.2013 року, що були скасовані на підставі акта перевірки від 20.09.2013 року за №187/22-40/38008179.

Позивач вважає, що відповідачем було протиправно проведено позапланову перевірку Підприємства, оскільки, вона відбулася поза межами повноважень відповідача та з порушенням процедури проведення такої перевірки.

Так, позивач зазначає, що відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється з періодичністю не частіше одного разу на календарний рік, а відповідачем у 2013 році вже було проведено невиїзну перевірку, за результатами якої складено Акт перевірки №359/22-40/38008179 від 15.04.2013 року.

Позивач вказує на те, що єдиною підставою для проведення перевірки Підприємства були акти перевірок контрагентів позивача, а саме акт про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів м.Києва від 01.08.2013 року №331/26-56-22-01-03/36798441 (ПП «МТІ») та ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 20.06.2013 року №18/26-55-22-08/38237931 (ТОВ «Інвест бюро»). Однак, такі акти не можуть бути віднесені до підстав для проведення документальних позапланових перевірок, з огляду на те, що це не передбачено Податковим кодексом України.

Також позивач вказує на ту обставину, що висновки відповідача про те, що господарські операції із закупівлі товарів між ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» і ПП «МТІ», ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ТОВ «Інвест-бюро» у обревізованому періоді були нереальними та безтоварними є безпідставними. Відповідно, позивач вважає безпідставними й висновки позивача про безтоварність та нереальність операцій позивача з подальшої реалізації товарів, придбаних у ПП «МТІ», ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ТОВ «Інвест-бюро».

Позивач стверджує, що операції між ним та ПП ПП «МТІ», ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ТОВ «Інвест-бюро» у зазначений вище період носили реальний і товарний характер, і такий же характер носили й усі операції позивача (у т.ч. по реалізації придбаних товарів). Зазначене підтверджується усіма необхідними первинними документами та іншими доказами. Позивач наголошує, що він дійсно провадив описану в акті перевірки діяльність, тобто здійснював закупівлю товару, отримував його, оплачував його вартість, реалізував такий товар третім особам. Така діяльність позивача спрямована на отримання доходу, що є економічним змістом операцій. Таким чином, позивач вважає, що він правомірно формував податкове зобов'язання та податковий кредит з ПДВ і, що висновки відповідача не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та є помилковими та такими, що не відповідають дійсності. Також позивач зазначає, що обставини про можливі порушення податкового законодавства, допущені його контрагентами (ПП «МТІ», ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ТОВ «Інвест-бюро»), не свідчать автоматично про порушення законодавства позивачем. Окрім того, на думку позивача, порушення, допущені контрагентом, насправді не мали місце та були встановлені контролюючим органом в незаконному порядку, у зв'язку із чим, висновки, викладені у акті перевірки за №187/22-40/38008179 від 20.09.2013 року є необґрунтованими.

Також, позивач зазначає, що необґрунтовані та, відповідно, недостовірні висновки, викладені у акті перевірки за №187/22-40/38008179 від 20.09.2013 року, були внесені відповідачем до існуючих баз даних податкової служби. Таким чином, це порушує права позивача, оскільки, базуючись на даних інформаційних систем (баз) контролюючим органом у майбутньому може бути нараховане грошове зобов'язання, а окрім цього, позивач позбавляється можливості прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки, тобто порушується принцип визначеності за Європейською конвенцією з прав людини. Також недостовірна інформація в податкових інформаційних системах (базах) впливатиме на ділову репутацію позивача.

На заперечення позовних вимог відповідачем подано заперечення, у яких він обґрунтовує законність власних дій наступним.

Так, за результатами перевірки позивача податковим органом було встановлено факт безпідставного завищення ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» по відносинах з ПП «МТІ», ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ТОВ «Інвест-бюро» податкового кредиту на суму 3 138 856 грн., а по відносинах з контрагентами-покупцями - податкового зобов'язання з ПДВ на суму 3 138 856 грн.

Відповідач зазначає, що в ході перевірки було використано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів м.Києва від 01.08.2013 року №331/26-56-22-01-03/36798441 по контрагенту позивача ПП «МТІ» та ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 20.06.2013 року №18/26-55-22-08/38237931 по контрагенту позивача ТОВ «Інвест бюро». Згідно висновків даних актів, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій даних контрагентів. Такі операції не містять у собі розумних економічних або інших причин та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідач посилається на ту обставину, що у ПП «МТІ», ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ТОВ «Інвест-бюро» та у позивача відсутні складські приміщення, а також транспортні засоби, що виключає можливість здійснення господарських операцій.

Враховуючи усе наведене відповідач вважає, що операції між ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» та ПП «МТІ», ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ТОВ «Інвест-бюро»були нереальними та спрямовані виключно на отримання податкової вигоди, у зв'язку із чим позивач не мав права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ.

З огляду на викладене, відповідач вважає свої дії повністю правомірними, а підстав для задоволення позову не вбачає.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Позивач - ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень», код ЄДРПОУ - 38008179, зареєстроване 01.12.2011 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, № державної реєстрації 14151020000026567. Взяте на податковий облік платника податків 02.12.2011 року за №76364, станом на 04.04.2013 року перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС.

У період із 09.09.2013 року по 13.09.2013 року відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Інвест бюро» (ЄДРПОУ 38237931), ПП «МТІ» (ЄДРПОУ 36798441) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2013 року, ТОВ «Сучасні торговельні рішення» (ЄДРПОУ 37450138) за період січень, березень 2012 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів.

Зважаючи на заявлену позивачем вимогу про визнання протиправними дій відповідача по проведенню таких перевірок, суд відзначає наступне.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 78.1 ст.78 Податкового кодексу України встановлено виключний перелік підстав, за яких може проводитися позапланова документальна перевірка платника податків, а саме, така перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

-за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

-платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

-платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

-виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

-платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

-розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

-платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Податкового кодексу України, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

-щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

-отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

-контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

-у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

-у разі встановлення відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 Кодексу;

-неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України звіту про контрольовані операції та/або обов'язкової документації або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пункту 39.4 і підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України.

У даному випадку, суд погоджується із твердженням позивача про безпідставність проведення відповідачем такого заходу як позапланова виїзна документальна перевірка, оскільки докази наявності хоча б однієї з підстав, визначених п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відсутні.

При цьому, суд зазначає, що не може трактуватися як належна підстава для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, акт про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів м.Києва від 01.08.2013 року №331/26-56-22-01-03/36798441 по контрагенту позивача ПП «МТІ» та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 20.06.2013 року №18/26-55-22-08/38237931 по контрагенту позивача ТОВ «Інвест бюро»

Так, зазначені акти складено в рамках проведення зустрічної звірки. У відповідності ж до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічні звірки не є перевірками, а тому в їх ході не можуть даватися висновки про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки за своєю природою призначений виключно для засвідчення факту об'єктивної неможливості здійснення зустрічної звірки, а не фактів порушення платниками податків податкового чи іншого законодавства. При цьому, суд відзначає, що сама по собі неможливість реалізації органом ДПІ визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагента не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства. Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може розглядатися як належне підтвердження фактів порушення платником податків податкового законодавства, здобуте в ході перевірки.

У зв'язку наведеним, суд приходить до висновку про відсутність визначених чинним законодавством України підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Інвест бюро», ПП «МТІ» за період з 01.12.2011 року по 31.12.2013 року, ТОВ «Сучасні торговельні рішення» за період січень, березень 2012 року.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, дії відповідача по проведенню документальних позапланових виїзних перевірок ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» без достатніх для того підстав суперечать чинному законодавству України та є протиправними, у зв'язку з чим протиправними є й накази про проведення таких документальних позапланових виїзних перевірок, а тому вони підлягають скасуванню.

Суд також відзначає, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем було складено акт за №187/22-40/38008179 від 20.09.2013 року, у якому зафіксовано наступні порушення податкового законодавства, допущені ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» у своїй діяльності:

1) п. 44.1, 44.3 ст.44, п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на 3 138 856 грн.

2) п. 44.1, 44.3 ст.44, п.185.1 ст.185, п. 198.1 , 198.2 , 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану на 3 138 856 грн

Такі дані акту перевірки були відображені відповідачем в АІС «Податковий блок» автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Зважаючи на доводи сторін щодо необґрунтованості висновків за актом від 20.09.2013 року за №187/22-40/38008179 та, відповідно, безпідставності їх відображення в АІС «Податковий блок» суд зазначає таке.

Як випливає зі змісту акту за №187/22-40/38008179 від 20.09.2013 року, контролюючий орган дійшов висновку, що операції між ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» та ПП «МТІ», ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ТОВ «Інвест-бюро» не носили реальний характер, а були лише документовані на папері з метою отримання податкових вигод. Такого ж висновку відповідач дійшов і щодо операцій із подальшої реалізації позивачем товарів, придбаних у ПП «МТІ», ТОВ «Сучасні торговельні рішення», ТОВ «Інвест-бюро», іншим особам.

У своїх висновках відповідач базувався перш за все на даних акту про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів м.Києва від 01.08.2013 року №331/26-56-22-01-03/36798441 по контрагенту позивача ПП «МТІ» та акту про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 20.06.2013 року №18/26-55-22-08/38237931 по контрагенту позивача ТОВ «Інвест бюро». Такими актами встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій зазначених контрагентів, у т.ч. і з позивачем. Відповідно, на думку ДПІ, оскільки операції з придбання товарів були нереальними, такими ж були операції з подальшої їх реалізації. Однак, такий підхід контролюючого органу - відповідача суд оцінює критично.

Так, як уже було зазначено вище, згадані акти №331/26-56-22-01-03/36798441 від 01.08.2013 року та №18/26-55-22-08/38237931 від 20.06.2013 року (про неможливість проведення зустрічних звірок) за своєю природою призначені виключно для засвідчення факту об'єктивної неможливості здійснення зустрічної звірки, а не фактів порушення платниками податків податкового законодавства, а тому й не може слугувати доказами таких обставин як реальність чи нереальність господарських операцій, порушення норм податкового законодавства, тощо. А тому, суд приходить до переконання, що обґрунтування висновків податкового органу про порушення платником податків податкового законодавства виключно на інформації акта про неможливість проведення зустрічної звірки з третьою особою не можна вважати правомірним та належним.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що в даному випадку відповідач обґрунтовує свої висновки даними про порушення податкового законодавства, допущеними контрагентом позивача. Однак, у своїй практиці Європейський Суд з прав людини чітко окреслив правило індивідуальної відповідальності платника податків, яке, зокрема, полягає у тому, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Зокрема, у п.71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі «Бізнес Саппорт Сентр» проти Болгарії», п.23 якого визначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Тому, допущені порушення податкового законодавства постачальником у ланцюгу постачання товару тягнуть негативні наслідки саме для такого постачальника та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого в ціні товару податку на додану вартість. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди.

Отож, висновки про порушення податкового законодавства контрагентом позивача не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства позивачем. Тим більше, як уже було сказано, такі порушення не були належним чином встановлені, оскільки, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути підтвердженням таких фактів за своєю природою.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх та переконливих свідчень нереальності господарських операцій, які здійснювалися між позивачем та іншими контрагентами позивача щодо постачання товарів, а навпаки, зібрані докази свідчать про зворотне.

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, позивач надав: договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, банківські виписки, довіреності, виписки по рахунках, рахунки-фактури, акти надання послуг, а також докази, що підтверджують реалізацію придбаного в контрагентів товару (комп'ютерна техніка, комплектуючі), в подальшій господарській діяльності позивача, зокрема, податкові, видаткові накладні тощо.

Проте, відповідачем не досліджувалося жодних документів первинного бухгалтерського обліку, складених у відповідні періоди діяльності цих підприємств. Тому такі акти при оцінці господарських операцій позивача не можуть братися до уваги. Зазначені документи у своїй сукупності дозволяють повністю та достовірно встановити зміст господарських операцій та свідчать про факт їх реального здійснення. При цьому, суд вбачає й економічну причину здійснення (ділову мету) таких операцій, оскільки порівняння цін реалізації такого товару із їх закупівельними цінами свідчить про здійснення позивачем націнки на товар, що вказує на зиск та очевидний економічний інтерес позивача при здійсненні господарських операцій із контрагентами позивача та подальшими покупцями товару.

Зважаючи на досліджені судом обставини, суд прийшов до висновку про реальний характер господарських операцій щодо постачання товару між ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» та його контрагентами, а тому висновки акту про результати документальної невиїзної перевірки від 20.09.2013 року за №187/22-40/38008179 є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності.

Із приводу вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача по зменшенню на підставі актів перевірки ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань в АІС «Податковий блок» автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та зобов'язання відновити детальну інформацію у в АІС «Податковий блок» суд відзначає наступне.

Реалізація контролюючим органом контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом проведення перевірок платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За результатами проведених перевірок, відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, контролюючі органи складають акт або довідку такої перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року. Відповідно до п.3 Порядку, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави стверджувати, що як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб контролюючого органу із проведення перевірки та складення цього акта не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень. При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Проте, на підставі зазначеного акту перевіроки за за №187/22-40/38008179 від 20.09.2013 року та висновків про безтоварність і нереальність господарських операцій податковий орган вніс зміни до АІС «Податковий блок» автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Таким чином, не дивлячись на те, що акт перевірки є лише способом фіксації певних порушень платника податків, а його висновки мають рекомендаційний характер для прийняття відповідного рішення, предметом оскарження платником податків можуть бути юридичні наслідки перевірки, які порушують права, обов'язки та законні інтереси платника податків.

Оскільки, на підставі висновків актів перевірки контролюючий орган вніс інформацію про зменшення податкового кредиту та податкового зобов'язання до АІС «Податковий блок», то є підстави вважати, що такі дії можуть бути предметом оскарження в суді.

Як уже було викладено вище, судом з'ясовано, що зібрані докази у справі підтверджують реальність здійснених позивачем господарських операцій ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» та його контрагентами, у зв'язку із чим висновки відповідача, викладені в акті №187/22-40/38008179 від 20.09.2013 року є безпідставними та помилковими. Отож, оскільки зміни в АІС «Податковий блок» автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, проведені відповідачем на підставі необґрунтованих та неправомірних висновків, тому вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача по зменшенню на підставі актів перевірки ТОВ «Торговий дім ІТ рішень» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань в АІС «Податковий блок» і зобов'язання відновити детальну інформацію у в АІС «Податковий блок» підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у п.110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, як суб'єкт владних повноважень не надала до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення та нею не було спростовано доводів позивача.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №159 від 04.09.2013 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області по проведенню документальної невиїзної перевірки з ТзОВ «Інвест бюро» (ЄДРПОУ 38237931), ПП «МТІ» (ЄДРПОУ 36798441) за період січень,березень 2012 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від контрагентів, результати якої відображено в акті перевірки від 20.09.2013 року за №187/22-40/38008179.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області по зменшенню ТзОВ «Торговий дім ІТ рішень» суми податкового кредиту та податкових зобов»язань в АІС «Податковий блок» автоматизована система співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по господарських операціях із контрагентами.

Зобов»язати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити детальну інформацію по Товаристу з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІТ рішень» в АІС «Податковий блок» автоматизована система співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме: відновити податковий кредит та податкове зобов»язання з податку на додану вартість у звітному періоді з 01.12.2011 року по 31.12.2013 року, що були скасовані на підставі акту перевірки від 20.09.2013 року за №187/22-40/38008179.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІТ Рішень» (вул.Б.Хмельницького, буд.176, м.Львів, ЄДРПОУ 38008179) 73,08 грн (сімдесят три гривні 08 коп) судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Гулкевич І.З.