Рішення № 39647943, 25.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/14860/13 25.06.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"до третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «ВІПОС»простягнення 48 563 861,54 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Ломака В.С.

Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Разумов М.А. - предст. за дов.;

від відповідача: Бугайчук В.І. - предст. за дов.; Пасенко К.О. - предст. за довір.;

від третьої особи: не з»явились.

У судовому засіданні 25.06.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІПКАР» про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 39 698 037,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2013 порушено провадження у справі №910/14860/13, розгляд справи призначено на 28.08.2013.

В судовому засіданні 28.08.2013, на підставі ст..77 ГПК України, судом оголошено перерву до 16.09.2013. Разом з тим ухвалою суду від 28.08.2013, на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.09.2013, у зв»язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, справу №910/14860/13 передано для розгляду судді Мельнику В.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2013 справу №910/14860/13 прийнято до провадження суддею Мельником В.І.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу №910/14860/13 передано до провадження судді Літвіновій М.Є., у зв»язку з поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу №910/14860/13 прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 14.10.2013.

В судовому засіданні 14.10.2013, на підставі ст..77 ГПК України, оголошено перерву до 11.11.2013

В судовому засіданні 11.11.2013, на підставі ст..77 ГПК України , оголошено перерву до 09.12.2013.

Ухвалою суду від 09.12.2013 розгляд справи відкладено на 25.12.2013.

Ухвалою суду від 25.12.2013 розгляд справи відкладено на 27.01.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 з ініціативи суду призначено колегіальний розгляд справи №910/14860/13.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 25.12.2013 справу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Сташків Р.Б., суддя Полякова К.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 справу №910/14860/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Полякова К.В., суддя Сташків Р.Б., розгляд справи призначено на 27.01.2014.

В судовому засіданні 27.01.2014, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 05.03.2014.

Ухвалою суду від 05.03.2014, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи №910/14860/13 відкладений на 14.04.2014.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва в складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Головіна К.І., суддя Сташків Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2014 справу №910/14860/13 прийнято до розгляду колегією суддів, розгляд справи призначений на 14.04.2014.

11.04.2014 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 48 563 861,54 грн.(з яких: 30 576 000,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту станом на 19.02.2014; 11 409 093,84 грн. - прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 19.02.2014; 457 383,47 грн. - строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.01.2014 по 19.02.2014; 722 916,30 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.05.2011 по 19.02.2014; 3 474 355,51 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01.02.2013 по 11.12.2013; 1 186 723,15 грн. - 3% річних за прострочення повернення кредиту за період 01.02.2013 по 19.02.2014; 208 194 65 грн. - 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 01.05.2011 по 19.02.2014; 405 891,00 грн. - інфляційні втрати в зв»язку з простроченням повернення кредиту в гривні за період з 01.02.2013 по 31.01.2014; 123 303,62 грн. - інфляційні втрати у зв»язку з простроченням процентів за користування кредитом в гривні за період з 01.05.2011 по 31.01.2014, та судовий збір. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 14.04.2014 розгляд справи відкладено на 28.04.2014.

У зв»язку з відпусткою судді Сташківа Р.Б., розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 28.04.2014 справу №910/14860/13 передано на розгляд суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Головіна К.І., суддя Спичак О.М.

Ухвалою від 28.04.2014 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 28.05.2014.

27.05.2014 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду та прийняття рішення у справі №910/14862/13 за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ПАТ «Автомобільна група «ВІПОС» про стягнення 48 563861,54 грн.

Клопотання обґрунтовується тим, що в рамках розгляду справи №910/148632/13 було призначено судову економічну експертизу з метою встановлення суми боргу, що стягується з боржника. Дана сума боргу заявлена до стягнення з відповідача, як поручителя і в рамках справи №910/14860/13.

У зв»язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 28.05.2014 справу №910/14860/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Полякова К.В., суддя Головіна К.І., суддя Спичак О.М.

Ухвалою суду від 28.05.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів.

У зв»язку із виходом судді Літвінової М.Є. з лікарняного, враховуючи перебування судді Головіної К.І. у відпустці, а також перебування судді Спичака О.М. у відрядженні, розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.06.2014, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Борисенко І.І., Цюкало Ю.В.

Ухвалою суду від 16.06.2014, справу прийнято колегією суддів до розгляду, та призначено до розгляду на 25.06.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.06.2014, на підставі заяви судді Борисенко І.І., змінено склад суду. Справу передано на розгляд колегії суддів: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Ломака В.С., суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою суду від 25.06.2014, справу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 25.06.2014.

В судовому засіданні 25.06.2014 представники відповідача підтримали клопотання, подане 27.05.2014 про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №910/14863/13.

Представник позивача проти даного клопотання заперечував посилаюсь на його безпідставність та необґрунтованість, та зазначив, що такі дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовив в його задоволенні з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як вбачається з матеріалів справи 05.08.2013 порушено провадження у справі №910/14863/13 за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ПАТ «Автомобільна група «ВІПОС» про стягнення з відповідача (Боржника) заборгованості в розмірі 48 563861,54 грн. (з урахуванням збільшення позовних вимог) за Кредитним договором. В рамках зазначеної справи судом на підставі ухвали суду від 03.04.2014 призначено судову економічну експертизу та зупинено розгляд справи з метою встановлення дійсної суми боргу за кредитним договором, що підлягає стягненню.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Враховуючи вищевикладене, зазначені в клопотанні обставини не є підставою для зупинення розгляду справи, враховуючи те, що в рамках розгляду справи №910/14860/13 суд самостійно може встановити суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

В судовому засіданні 25.06.2014 представники відповідача заявили усне клопотання про витребування доказів, яке належним чином не оформлене та заявлене в порушення вимог ст..38 ГПК України, у зв»язку з чим судом відмовлено в його задоволенні.

В судовому засіданні представники відповідача заявили усне клопотання про призначення судової економічної експертизи, проти якого заперечував представник позивача.

Судом відмовлено в його задоволенні у зв»язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

В судовому засіданні 25.06.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

07.12.2010 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (кредитор) та Приватним акціонерним товариством "Автомобільна група «ВІПОС» (позичальник) був укладений Кредитний договір №17 (із змінами та доповненнями згідно договорів №№1-10) (надалі - Кредитний договір), копії яких наявні в матеріалах справи

Відповідно п.п.1.1 Кредитного договору банк на умовах цього Договору зобов»язується надати Позичальнику кредит в сумі 31 600 000,00 грн., а позичальник зобов»язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит не пізніше 06 грудня 2013 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов»язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним Договором.

Згідно п.3.1 Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов»язаний сплатити банку відповідну плату за кредит в порядку і на умовах обумовлених Кредитним договором. Проценти за користування кредитними коштами розмір яких є базовим, встановлено у розмірі 17% процентів річних.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору банк надає кредит позичальнику у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою додатку №1, в межах Ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування Кредиту на поточний рахунок позичальника, за умови належного виконання позичальником своїх зобов»язань, встановлених цим Договором та додержання всіх умов надання Кредиту, встановлених Кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свій обов»язок за Кредитним договором щодо надання позичальнику кредиту шляхом їх перерахування на рахунок Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС», що підтверджується заявами про надання кредитних коштів та меморіальними ордерами.

Відповідно до 3.1.1. Кредитного договору плата за користування кредитними коштами встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього Договору та має статус «диференційованої» ставки, під якою в цьому Договорі розуміється наступне: Кредитним договором встановлюється базовій розмір процентів, що нараховується за користування кредитними коштами за умови повного та всебічного виконання паозичальником всіх умов цього Договору та Договорів про забезпечення, та визначаються умови за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитними кроштами, який визначається шляхом збільшення базової процентної ставки на кількість процентних пунктів, що встановлена цим Договором.

Проценти за користування кредитними коштами розмір яких є базовим, встановлюються у розмірі 17% процентів річних.

Строни, укладаючи цей Договір, домовились, що розмір процентів за користування Кредитом збільшується: на 2 процентні пункти при настанні кожного із нижченаведених випадків:

- при невиконанні позичальником умови, визначеної п.4.3.2 цього Дорговору . При цьому підвищений розмір процентів за користування Кредитом застосовується з наступного банківського дня з моменту порушення позичальником зазначених умов та діє до моменту повного виконання цих умов.

- при виконанні позичальником більше ніж на 5% відсотків умови, визначеної п.п.4.3.11.1 цього договору (щодо проведення сукупних кредитованих оборотків; вказане значення сукупних кредитових оборотів приймається для розрахунку як 100 відсотків. При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з 16-го числа календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому порушено зобов»язання, що визначене у п.п.4.3.11.1 цього Договору, та діє по 15-ий календарний день включно календарного місяця, наступного за місяцем, в якому позичальником виконано зобов»язання по проведенню оборотів, що визначене п.4.3.11.1 цього Договору.

На 1 (один) процентний прункт при настанні нижченаведених випадків;

- за невиконання позичальником будь-якої з умов, визначених п.п.4.3.11.3, 4.3.11.4, 4.3.11.5, 4.3.11.6.1, 4.3.11.6.3, 4.3.11.6.4, 4.3.11.6.5, 4.3.11.6.6, 4.3.11.6.7, 4.3.11.7, 4.3.11.8 цього договору. У випадку порушення декількох пунктів одночасно підвищення процентної ставки сумується, але в будь-якому випадку процентна ставка не може бути підвищена більше ніж на 5 процентних пунктів від базового розміру процентів. Ця умова діє до моменту виконання позичальником умов п.п.4.3.11.3, 4.3.11.4, 4.3.11.5, 4.3.11.6.1, 4.3.11.6.2.

Відповідно до п.9.4 Кредитного договору цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов»язань у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

30.12.2010 в забезпечення виконання Кредитного договору між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІПКАР» (Поручитель) був укладений договір поруки №17/П (надалі-договір поруки).

Згідно п.1.1 Договору поруки за цим Договором поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов»язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Відповідно до п.1.2 згідно Кредитного договору банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 31 600 000,00 грн. на строк до 06.12.2013 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17,0% процентів річних або в іншому розмірі, передбаченому Кредитним договором.

Сторони Договору встановлюють, що зобов»язання Поручителя перед Банком є безумовними і для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим Договором та Кредитним договором, не потребується (п.1.3 Договору поруки).

Згідно п.2.1 Договору поруки сторони Договору визначають, що у випадку порушення Позичальником взятих на себе зобов»язань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі зобов»язань Позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов»язаних з порушенням виконання зобов»язань позичальником.

Відповідно до п.2.5 Договору поруки у випадку порушення Позичальником зобов»язань (будь-якого із зобов»язань) за Кредитним договором Банк має право звернутися до Поручителя з письмовою вимогою про виконання зобов»язань за Кредитним договором у повному обсязі чи частково.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст..546 Цивільного кодексу України виконання зобов»язання може забезпечуватись, зокрема неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п.п.7.1 та 7.2 Кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов»язань з погашення заборгованості за кредитом позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за Кредитом враховуючи день погашення з розрахунку факт/365, у разі прострочення позичальником зобов»язань з погашення плати за кредит згідно з умовами кредитного договору (крім заборгованості за кредитом) позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов»язань враховуючи день погашення з розрахунку факт/365.

Згідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачені відповідальність за порушення грошового зобов»язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази виконання позичальником свої зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі. У зв»язку із чим станом на 25 липня 2013 року у відповідача (позичальника) наявна заборгованість перед позивачем (банком) за Кредитним договором в розмірі 48 563 861,54 грн. (з яких: 30 576 000,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту станом на 19.02.2014; 11 409 093,84 грн. - прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 19.02.2014; 457 383,47 грн. - строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.01.2014 по 19.02.2014; 722 916,30 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.05.2011 по 19.02.2014; 3 474 355,51 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01.02.2013 по 11.12.2013; 1 186 723,15 грн. - 3% річних за прострочення повернення кредиту за період 01.02.2013 по 19.02.2014; 208 194 65 грн. - 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 01.05.2011 по 19.02.2014; 405 891,00 грн. - інфляційні втрати в зв»язку з простроченням повернення кредиту в гривні за період з 01.02.2013 по 31.01.2014; 123 303,62 грн. - інфляційні втрати у зв»язку з простроченням процентів за користування кредитом в гривні за період з 01.05.2011 по 31.01.2014.

На виконання вимог п.8.1 Кредитного договору, банком було направлено на адресу боржника лист-вимогу за №4370/1-2 про порушення останнім умов договору та необхідністю погасити заборгованість, який залишений боржником без реагування.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

Згідно ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Умовами Договору поруки, а саме п.1.1 передбачено, що поручитель поручається перед позивачем за виконання позичальником зобов»язань, що виникли на підставі Кредитного договору та будь-які додаткові договори до нього (в т.ч. що збільшують боргові зобов»язання).

Згідно п.4.1 Договору поруки при простроченні виконання поручителем зобов»язань, що визначені в п.1.2 цього Договору, поручитель зобов»язаний виплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення за кожен день прострочення.

Відповідно до п.2.1 сторони Договору визначають, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов»язань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов»язань позичальника за кредитним договором, включаючи повергнення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом. Комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов»язаних з порушенням виконання зобов»язань позичальником.

У зв»язку з невиконанням боржником зобов»язань за Кредитним договором, 23.07.2013 на адресу відповідача було направлено лист-вимогу №5546/1-2 з вимогою погасити заборгованість Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» за Кредитним договором.

Дана вимога залишена відповідачем без реагування.

В обґрунтування заявленої заборгованості позивачем до матеріалів справи надані суму заявки про надання кредитних коштів, меморіальні ордери, виписки по рахунку обліку заборгованості боржника.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає останні обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 23-Б, код 33059721) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, буд. 8/26, код 14359319) заборгованість за кредитом у розмірі 30 576 000,00 грн. (тридцять мільйонів п»ятсот сімдесят шість тисяч гривень 00 коп.); 11 409 093,84 грн. (одинадцять мільйонів чотириста дев»ять тисяч дев»яносто три гривні 84 коп.) - прострочена заборгованість по сплаті процентів; 457 383,47 грн. (чотириста п»ятдесят сім тисяч триста вісімдесят три гривні 47 коп.) - строкова заборгованість по сплаті процентів; 722 916,30 грн. (сімсот двадцять дві тисячі дев»ятсот шістнадцять гривень 30 коп.) - пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована; 3 474 355,51 грн. - (три мільйони чотириста сімдесят чотири тисячі триста п»ятдесят п»ять гривень 51 коп.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 1 186 723,15 грн. - (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч сімсот двадцять три гривні 15 коп.) - 3% річних за прострочення повернення кредиту; 208 194,65 грн. - (двісті вісім тисяч сто дев»яносто чотири гривні 65 коп.) - 3% річних за прострочення сплати процентів; 405 891,00 грн. (чотириста п»ять тисяч вісімсот дев»яносто одна гривня 00 коп.) - інфляційні втрати в зв»язку з простроченням повернення кредиту в гривні; 123 303,62 грн. (сто двадцять три тисячі триста три гривні 62 коп.) - інфляційні втрати у зв»язку з простроченням процентів за користування кредитом в гривні; 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.) судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 01.07.2014.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді В.С. Ломака

Ю.В. Цюкало