Ухвала суду № 39647823, 26.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

26 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1239/14

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новоодеського районного центру зайнятості Миколаївської області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року про закриття провадження у справі за позовом Новоодеського районного центру зайнятості Миколаївської області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В:

Новоодеський районний центр зайнятості (надалі - позивач або РЦЗ) звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_3 (надалі - відповідач) безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 8787грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року відмовлено у відкритті провадження, у зв'язку із тим, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Вважаючи вказану ухвалу такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, РЦЗ в апеляційній скарзі просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності підстав для відмови у відкритті провадження, у зв'язку з наступним.

РЦЗ, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначило, що відповідно до покладених завдань і функцій, РЦЗ є суб'єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Колегія судді не погоджується з вказаними твердженнями апелянта, виходячи з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач у спірних відносинах, не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а є фізичною особою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 червня 2013 року № 21-204а13.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 109, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новоодеського районного центру зайнятості Миколаївської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року про закриття провадження у справі за позовом Новоодеського районного центру зайнятості Миколаївської області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.