Постанова № 39646042, 25.06.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Житомир справа № 806/2476/14

час прийняття: 12 год. 35 хв. категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

за участі секретаря Павлюк В.О.,

за участі представника позивача Ратушного С.М.,

за участі представника відповідача Дячка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, пов'язані з проведенням позапланової виїзної документальної перевірки взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" з контрагентами-покупцями, які не відносились до предмету перевірки, та включення висновків про неї до акту від 12 травня 2014 року № 574/22-01/37678031 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки TOB „Перша логістична компанія" (по питанню дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП „НЦЛД „Еталон" (код ЄДРПОУ 33761120) та TOB „Мікас Плюс" (код ЄДРПОУ 38148234) за період з 01 по 31 січня 2014 року»;

- визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, які полягають у зменшенні суми задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 1385772, 48 грн., сформованого на підставі податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю „Мікас Плюс" за січень 2014 року, вчинені внаслідок складання та реалізації акта від 12 травня 2014 року № 574/22- 01/37678031 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки TOB „Перша логістична компанія" (код ЄДРПОУ 37678031) по питанню дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП „НЦЛД „Еталон" (код ЄДРПОУ 33761120) та TOB „Мікас Плюс" (код ЄДРПОУ 38148234) за період з 01 по 31 січня 2014 року»;

- визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, які полягають у зменшенні суми задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша логістична компанія" податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 1385772, 48 грн., вчинені внаслідок складання та реалізації акта від 12 травня 2014 року № 574/22- 01/37678031 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки TOB „Перша логістична компанія" (код ЄДРПОУ 37678031) по питанню дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП „НЦЛД „Еталон" (код ЄДРПОУ 33761120) та TOB „Мікас Плюс" (код ЄДРПОУ 38148234) за період з 01 по 31 січня 2014 року»;

- визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо внесення до АІС «Податковий блок» інформації про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки, оформленої актом від 12 травня 2014 року № 574/22-01/37678031 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки TOB „Перша логістична компанія" (код ЄДРПОУ 37678031) по питанню дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП „НЦЛД „Еталон" (код ЄДРПОУ 33761120) та TOB „Мікас Плюс" (код ЄДРПОУ 38148234) за період з 01 по 31 січня 2014 року»;

- зобов'язати Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області вилучити із АІС «Податковий блок» інформацію про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки, оформленої актом від 12 травня 2014 року № 574/22-01/37678031 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки TOB „Перша логістична компанія" (код ЄДРПОУ 37678031) по питанню дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП „НЦЛД „Еталон" (код ЄДРПОУ 33761120) та TOB „Мікас Плюс" (код ЄДРПОУ 38148234) за період з 01 по 31 січня 2014 року»;

- зобов'язати Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області відновити в АІС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша логістична компанія" за січень 2014 року шляхом внесення до АІС «Податковий блок» даних, зазначених у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша логістична компанія", за відповідний період;

- заборонити Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області використовувати акт від 12 травня 2014 року № 574/22-01/37678031 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки TOB „Перша логістична компанія" (код ЄДРПОУ 37678031) по питанню дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП „НЦЛД „Еталон" (код ЄДРПОУ 33761120) та TOB „Мікас Плюс" (код ЄДРПОУ 38148234) за період з 01 по 31 січня 2014 року» при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію цього акту у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

До початку розгляду справи по суті позивач змінив позовні вимоги (а.с. 236 т.2) і просив:

- визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо коригування в електронній базі «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» за січень 2014 року на підставі висновків акту перевірки від 12 травня 2014 року № 574/22-01/37678031 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» по питанню дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП «НЦЛД «Еталон» та ТОВ «Мікас Плюс» за січень 2014 року»;

- зобов'язати Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області поновити в електронній базі «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» за січень 2014 року;

- зобов'язати Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області вилучити інформацію про результати проведеної з 23 квітня по 05 травня 2014 року документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія», за наслідками якої складено акт від 12 травня 2014 року № 574/22-01/37678031, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

- зобов'язати Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області подати звіт про виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року по даній справі в десятиденний строк з дня набрання нею законної сили.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі направлення, виданого Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ „Перша логістична компанія" по питанню дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП „НЦЛД „Еталон" та ТОВ „Мікас Плюс" за січень 2014 року, під час якої виявлено, що Товариство є посередником, придбані послуги у TOB «Мікас Плюс» в подальшому відображалися в його бухгалтерському облік, як такі, що використовувалися в січні 2014 року при наданні транспортно-експедиційних послуг (послуг, комісії, винагороди експедитора) при перевезенні вантажів, і були реалізовані Середино - Будське ДАП «Середино - Будський агролісгосп», Кролевецьке ДАП «Кролевецький агролісгосп», TOB «Краєвид Поділля», ПАТ «Ніжинський жиркомбінат», ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», TOB «Агросем», Кам'янець-Подільське ПАТ "Гіпсовик", ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство», Шосткинське ДАП «Шосткинський агролісгосп», Ямпільське ДАП «Ямпільський агролісгосп», TOB «Україна 2001», TOB «Кернел - Трейд», TOB «Традекс», TOB «Захід Агробізнес», Глухівське ДАП «Глухівський агролісгосп», ПАТ «Лебединський насіннєвий завод», TOB «Ободівка - Агро», TOB «Дельта преміум ресурс», TOB «Баришівказернопродукт», TOB «Олімп», КП «Білоцерківхлібпродукт», TOB «Бехівський гранітний кар'єр», ПАТ «Аграрний фонд». Оскільки надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) не містять інформації щодо обсягів перевезень, назви вантажовідправника, вантажоотримувача, станції відправки і станції отримання ватажу, що не дає можливості ідентифікувати дані акти із наданими до перевірки накладними на перевезення вантажів залізничними лініями та відповідно унеможливлює підтвердити факт одержання TOB «Перша логістична компанія» вказаних послуг від TOB «Мікас Плюс», в останнього відсутні складські приміщення, транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не встановлено фактичне місцезнаходження TOB «Мікас Плюс», тому контролюючий орган дійшов висновку про непідтвердження реальності таких господарських операцій і завищення податкового кредиту січня 2014 року на 1385772, 48 грн. Як підставу завищення податкових зобов'язань по ПДВ на цю ж суму відповідач зазначив безтоварність операцій з Середино - Будське ДАП «Середино - Будський агролісгосп», Кролевецьке ДАП «Кролевецький агролісгосп», TOB «Краєвид Поділля», ПАТ «Ніжинський жиркомбінат», ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», TOB «Агросем», Кам'янець-Подільське ПАТ "Гіпсовик", ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство», Шосткинське ДАП «Шосткинський агролісгосп», Ямпільське ДАП «Ямпільський агролісгосп», TOB «Україна 2001», TOB «Кернел - Трейд», TOB «Традекс», TOB «Захід Агробізнес», Глухівське ДАП «Глухівський агролісгосп», ПАТ «Лебединський насіннєвий завод», TOB «Ободівка - Агро», TOB «Дельта преміум ресурс», TOB «Баришівказернопродукт», TOB «Олімп», КП «Білоцерківхлібпродукт», TOB «Бехівський гранітний кар'єр», ПАТ «Аграрний фонд». За результатами перевірки складено акт № 574/22-01/37678031 від 12 травня 2014 року, на підставі якого проведено коригування в електронній базі «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» за січень 2014 року на 1385772, 48 грн. Такі висновки і дії відповідача Товариство вважає протиправними у зв'язку з тим, що податковим органом не наведено жодної підстави та не вказано жодних доказів та доводів вважати укладені Товариством угоди нікчемними (недійсними) правочинами, а господарські операції - непідтвердженими, господарські операції з усіма контрагентами підтверджено первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правила податкового і бухгалтерського обліку. Зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України. Внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження. З огляду на вищевказане є очевидним, що самостійна зміна відповідачем в АІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки Товариство як платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі Акту перевірки не приймалось. Проте, інформація на підставі висновків Акту перевірки була введена до бази даних АІС «Податковий блок», що не узгоджується з податковим законодавством України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. Пояснив, що висновки акта перевірки № 574/22-01/37678031 від 12 травня 2014 року є обґрунтованими і відповідають дійсним обставинам справи, тому проведене на його підставі коригування в електронній базі «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» за січень 2014 року на 1385772, 48 грн. здійснене відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» по питанню дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП «НЦЛД «Еталон» та ТОВ «Мікас Плюс» за січень 2014 року виявлено порушення:

- пункту 14.1.191 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ "Перша логістична компанія" за січень 2014 року завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1385772, 48 грн.;

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.я статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ "Перша логістична компанія" за січень 2014 року завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1385772, 48 грн.

За результатами перевірки складено акт № 574/22-01/37678031 від 12 травня 2014 року (а.с. 16-33 том 1).

Не погоджуючись з висновками вказаного акту, Товариство подавало на нього заперечення № 745 від 16 травня 2014 року (а.с. 41-44 том 1), які листом від 23 травня 2014 року № 4636/10/22-1 (а.с. 45-52 том 1) залишені без задоволення.

Як встановлено судом, вбачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, підставою для коригування контролюючим органом в електронній базі «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» за січень 2014 року стали висновки зазначеного вище акту перевірки про недоведення мети придбання послуг у TOB «Мікас Плюс» та їх практичного використання у власній господарській діяльності Товариства з організації та виконання перевезень, що призвело, на думку Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, до безпідставного завищення податкового кредиту січня 2014 року та податкового зобов'язання з ПДВ на 1385772, 48 грн.

Щодо формування податкового кредиту.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 25-30 том 1), в ході проведення перевірки з'ясовано, що TOB «Перша логістична компанія» отримувало транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з перевезенням грузів від TOB «Мікас Плюс» згідно з договором № 21 від 29 травня 2013 року.

На виконання умов договору TOB «Мікас Плюс» були виписані і надані платником до перевірки 190 податкових накладних.

Суми податку на додану вартість за вищезазначеними податковими накладними (загальна сума ПДВ складає 1385772,51грн) включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2014 року.

Також TOB «Мікас плюс» (код ЄДРПОУ 38148234) на виконання умов договору надано 205 актів здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Жоден із двохсот п'яти актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), наданих платником до перевірки не містить інформації щодо обсягів перевезень, назви вантажовідправника, вантажоотримувача, станції відправки і станції отримання ватажу, що не дає можливості ідентифікувати дані акти із наданими до перевірки накладними на перевезення вантажів залізничними лініями та відповідно унеможливлює підтвердити факт одержання TOB «Перша логістична компанія» вказаних послуг від TOB « Мікас Плюс».

В ході перевірки та опрацювання відхилення між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту TOB «Перша логістична компанія» - Покупець та його контрагент - Продавець ТОВ «Мікас Плюс», аналітичної системи «Податковий блок» підсистеми «Автоматизована система перегляду результатів співставлення» встановлено розбіжність між податковим кредитом TOB «Перша логістична компанія» та податковими зобов'язаннями TOB «Мікас Плюс» за січень 2014року на суму ПДВ 1385772, 51 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі відповідно до наданих банківських виписок ПАТ "ВТБ Банк" за січень 2014 року. Слід зазначити, що TOB «Перша логістична компанія» в січні 2014 року сплачено TOB «Мікас плюс» 3867886, 04грн. - суму кредиторської заборгованості за отримані транспортно-експедиційні послуги станом на 01 січня 2014 року. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг, отриманих платником в січні 2014 року від TOB «Мікас плюс» в розмірі 8314634, 55грн. - неоплачена.

Крім цього, на адресу Коростенської ОДПІ надійшов акт ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Мікас Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня по 28 лютого 2014 року» № 1017/26-55-22-07/38148234 від 03 квітня 2014 року.

Фактичне місцезнаходження TOB «Мікас Плюс» не встановлено.

Станом на 03 квітня 2014 року стан платника TOB «Мікас Плюс» - ВИЗНАНО БАНКРУТОМ.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, поданого до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, загальна чисельність працюючих на TOB «Мікас Плюс» складає 1 особа.

Інформація щодо приміщень, які використовував TOB «Мікас Плюс» у своїй діяльності, станом на момент перевірки відсутня.

Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань Товариства.

Враховуючи вищезазначене, TOB «Мікас Плюс» порушено статтю 93 Цивільного кодексу України та статтю 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - за юридичною адресою TOB «Мікас Плюс» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

В ході аналізу податкової звітності, поданої TOB «Мікас Плюс» до податкового органу та у зв'язку з не поданням балансу підприємства, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно податкової звітності, поданої до податкового органу, інформація про загальну чисельність працюючих на TOB «Мікас Плюс» відсутня.

Фактично у TOB «Мікас Плюс» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, згідно з базами даних Міндоходів України не встановлено отримання TOB «Мікас Плюс» дозвільних документів на проведення діяльності, яка їх потребує.

Виходячи з наведеного, TOB «Мікас Плюс» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, TOB «Мікас Плюс» (податковий номер 38148234) використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, з урахуванням висновку про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України ст. о/у ВОВЕЗ ОУ С.М. Михальчуком встановлено, що директор та засновник ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але фактично не проживає. На даний час тривають подальші заходи, спрямовані на встановлення фактичного місцезнаходження. СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві проводить досудове розслідування по матеріалам, які внесені до ЄРДР під №32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з нібито здійсненими фінансово-господарськими операціями з реально діюючими СПД підприємствами, що містять ознаки фіктивності в тому числі і TOB «Перша логістична компанія», що призвело до несплати податків в особливо великих розмірах.

З урахуванням вищенаведеної інформації та виявленням дій, пов'язаних з формуванням технічного податкового кредиту за рахунок СГД, TOB «Перша логістична компанія» фактично не могло здійснювати господарські операції з реалізації товарів (робіт, послуг) начебто отриманих від вищевказаного контрагента-постачальника.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Встановлено, що між позивачем (Клієнт) і ТОВ "Мікас Плюс" (Експедитор) 29 травня 2013 року укладено договір № 21 (а.с. 53-56 том 1), за умовами якого Експедитор зобов'язується за дорученням Клієнта за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Клієнтом, лініями залізничних доріг України.

До вказаного договору сторонами укладалися додаткові угоди (а.с. 125, 137-139, 178, 194-199, 228, 229 том 3, а.с. 29, 61, 62, 81, 82-84, 100-104, 136, 146, 158-161, 192, 193, 212, 242-244 том 4, а.с. 21, 30, 49-51, 71, 86-90, 119-123, 154-155, 172, 182, 197, 198, 213, 228-231 том 5, а.с. 6, 20, 21, 41, 58-59, 87-89, 117-119, 178-201 том 6, а.с. 64-71, 116-121, 167-169, 242-244 том 7, а.с. 15, 16, 37-41, 75, 91, 109, 110, 133, 134, 153-155, 175, 199-203, 237, 248 том 8, а.с. 16, 36-41, 103-110 том 9).

Як встановлено частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою цієї ж статті Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним законодавчим вимогам, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці.

На підтвердження виконання умов договору від 29 травня 2013 року позивачем надано звіт експедитора (а.с. 57-126 том 1), копію картки рахунку 631 (а.с. 127 том 1), банківські виписки (а.с. 128-156 том 1), податкові накладні (а.с. 167-250 том 1, а.с. 1-75 том 2, а.с. 127, 143-145, 180, 215-220, 232, 233 том 3, а.с. 31, 72, 73, 110-114, 138, 148, 166-169, 196, 197, 214, 248-250 том 4, а.с. 23, 32, 55-57, 73, 96-100, 129-133, 158, 159, 174, 184, 207-208, 215, 236-239 том 5, а.с. 8, 24, 25, 43, 63-65, 93-95, 123-125, 226-249 том 6, а.с. 80-87, 128-133, 173-175, 248-250 том 7, а.с. 19, 20, 47-51, 77, 93, 113, 114, 137, 138, 169-171, 177, 209-213, 242, 250 том 8, а.с. 18, 48-53, 119-126, том 9), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 76-231 том 2, а.с. 126, 140-142, 179, 200-205, 230, 231 том 3, а.с. 30, 63, 64, 79, 80, 105-109, 137, 147, 162-165, 194, 195, 213, 245-247 том 4, а.с. 22, 31, 52-54, 72, 91-95, 124-128, 156, 157, 173, 183, 199, 200, 214, 232-235 том 5, а.с. 7, 22, 23, 42, 60-62, 90-92, 120-122, 202-225 том 6, а.с. 72-79, 122-127, 170-172, 245-247 том 7, а.с. 17, 18, 42-46, 76, 92, 11, 112, 135, 136, 156-158, 176, 204-208, 238, 249 том 8, а.с. 17, 42-47, 111-118 том 9).

Контролюючий орган вказує на те, що надані Товариством первинні документи не містять інформації щодо обсягів перевезень, назви вантажовідправника, вантажоотримувача, станції відправки і станції отримання ватажу, тобто, не підтверджують отримання від ТОВ "Мікас Плюс" транспортно-експедиційних послуг .

Слід зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Власне незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

У той же час з огляду на визначення транспортно-експедиторської послуги як роботи, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність») належним підтвердженням виконання експедиторських послуг окрім договору транспортної експедиції, акта здачі-приймання наданих послуг та експедиторських документів, повинні оформлятися, зокрема, довіреність на право укладення договору перевезення від імені клієнта, договір перевезення, довіреність, видана експедитором організації-перевізнику на право отримання вантажу (у разі, якщо транспортування виконується третьою особою), перевізні документи. Перелічені документи дозволяють достовірно встановити, для яких саме операцій залучається експедитор.

Судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо). А тому відсутні підстави виключати з податкового обліку витрати на оплату послуг (у тому числі й по ПДВ) лише з тих мотивів, що платник може самостійно виконати відповідні роботи (послуги) власними силами без залучення інших постачальників.

У той же час умовою відображення господарської операції у податковому обліку є її здійснення за наявності розумної економічної причини (ділової мети), що передбачає намір платника одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно із статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Також Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника права на формування податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформлених первинних документів, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Доказів щодо нікчемності договору № 21 від 29 травня 2013 року та рішень суду про визнання його таким відповідачем не надано. Не надано також відповідачем як суб'єктом владних повноважень і доказів щодо умислу укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також припинення як юридичної особи і скасування на момент здійснення господарських операцій (січень 2014 року) реєстрації платника ТОВ "Мікас Плюс".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за січень 2014 року по господарським операціям з ТОВ "Мікас Плюс" та на підставі норм Податкового кодексу України, відтак, висновки контролюючого органу про завищення кредиту на 1385772, 48 грн. є необгрунтованими.

Стосовно визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

В акті перевірки (а.с. 30-32 том 1) вказано, що TOB „ Перша логістична компанія" є посередником.

Придбані послуги у TOB «Мікас Плюс» в подальшому відображалися в бухгалтерському обліку TOB «Перша логістична компанія», як такі, що використовувалися в січні 2014року при наданні транспортно-експедиційних послуг (послуг, комісії, винагороди експедитора) при перевезенні вантажів і були реалізовані наступним контрагентам - покупцям:

- Середино - Будське ДАП «Середино - Будський агролісгосп», код ЄДРПОУ 14027095, на суму ПДВ 11990,53грн.,

- Кролевецьке ДАП «Кролевецький агролісгосп», код ЄДРПОУ23 825683, на суму ПДВ 681,80грн.,

- TOB «Краєвид Поділля», код ЄДРПОУ 34918499, на суму ПДВ 75825,25грн.,

- ПАТ «Ніжинський жиркомбінат», код ЄДРПОУ 00373942, на суму ПДВ 419,72грн.,

- ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», код ЄДРПОУ 37243279, на суму ПДВ 191732,17грн.,

- TOB «Агросем», код ЄДРПОУ 30967207, на суму ПДВ 1015,87грн.,

- Кам'янець-Подільське ПАТ "Гіпсовик", код ЄДРПОУ 22986119, на суму ПДВ 3093,33грн.,

- ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство», код ЄДРПОУ 00957838, на суму ПДВ 65781,91грн.,

- Шосткинське ДАП «Шосткинський агролісгосп», код ЄДРПОУ 14005298, на суму ПДВ 30888,60грн.,

- Ямпільське ДАП «Ямпільський агролісгосп», код ЄДРПОУ 23637220, на суму ПДВ 1356,07грн.,

- TOB «Україна 2001», код ЄДРПОУ 35080933, на суму ПДВ 155266,62грн.,

- TOB «Кернел - Трейд», код ЄДРПОУ 31454383, на суму ПДВ 510783,06грн.,

- TOB «Традекс», код ЄДРПОУ 37083061, на суму ПДВ 3993,10грн.,

- TOB «Захід Агробізнес», код ЄДРПОУ 37022936, на суму ПДВ 709,58грн.,

- Глухівське ДАП «Глухівський агролісгосп», код ЄДРПОУ 23637196, на суму ПДВ 5826,53грн.,

- ПАТ «Лебединський насіннєвий завод», код ЄДРПОУ 00388932, на суму ПДВ 1466,65грн.,

- TOB «Ободівка - Агро», код ЄДРПОУ 34928088, на суму 63693,33грн.,

- TOB «Дельта преміум ресурс», код ЄДРПОУ 36643816, на суму ПДВ 13202,82грн.,

- TOB «Баришівказернопродукт», код ЄДРПОУ 32445705, на суму ПДВ 150000,00грн.,

- TOB «Олімп», код ЄДРПОУ 32230658, на суму ПДВ 26138,38грн.,

- КП «Білоцерківхлібпродукт», код ЄДРПОУ 20608169, на суму ПДВ 583,34грн.,

- TOB «Бехівський гранітний кар'єр», код ЄДРПОУ13568156, на суму ПДВ 1000,0грн.,

- ПАТ «Аграрний фонд», код ЄДРПОУ 38926880, на суму ПДВ 70323,82грн.

Всього на суму ПДВ 1385772,48грн.

В ході перевірки не підтверджено реальність надання платнику послуг TOB « Мікас Плюс» за січень 2014 року, що свідчить про те, що правочини між TOB "Перша логістична компанія" та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Так як реальність вчинення господарських операцій між постачальниками та TOB «Перша логістична компанія» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не декларований на папері, у покупців не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

В зв'язку із не підтвердженням реальності придбаних платником послуг відповідно відсутній продаж даних послуг.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платниками податкового кредиту та витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Відповідно до документів перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу робіт. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок нормування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Отримані супровідні документи на послуги не мають юридичної сили і не дають права платнику податків на віднесення до складу податкового зобов'язання та податкового кредиту сум податку на подану вартість, відповідно до вимог Податкового Кодексу, оскільки для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналіз вказаних фактів свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, надання послуг, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена в реальність господарських операцій.

Враховуючи викладене, у ТОВ «Перша логістична компанія» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу транспортно-експедиційних послуг у підприємств-постачальників/покупців за перевіряємий період.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ "Перша логістична компанія" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів декларований на папері, таким чином, у ТОВ "Перша логістична компанія" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Таким чином Товариством завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2014 року за рахунок проведення безтоварних операцій на загальну суму 1385772, 48 грн.

Такі висновки відповідача суд вважає передчасними з огляду на таке.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Як зазначає підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пункт 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України вказує, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Судом встановлено, що позивачем надавався Середино - Будське ДАП «Середино - Будський агролісгосп», Кролевецьке ДАП «Кролевецький агролісгосп», TOB «Краєвид Поділля», ПАТ «Ніжинський жиркомбінат», ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», TOB «Агросем», Кам'янець-Подільське ПАТ "Гіпсовик", ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство», Шосткинське ДАП «Шосткинський агролісгосп», Ямпільське ДАП «Ямпільський агролісгосп», TOB «Україна 2001», TOB «Кернел - Трейд», TOB «Традекс», TOB «Захід Агробізнес», Глухівське ДАП «Глухівський агролісгосп», ПАТ «Лебединський насіннєвий завод», TOB «Ободівка - Агро», TOB «Дельта преміум ресурс», TOB «Баришівказернопродукт», TOB «Олімп», КП «Білоцерківхлібпродукт», TOB «Бехівський гранітний кар'єр», ПАТ «Аграрний фонд» комплекс послуг із перевезення, транспортно-експедиційного обслуговування на підставі договорів (а.с. 122-220, 248-253 том 10, а.с. 20-25 том 11).

Про виконання умов вказаних договорів свідчать податкові накладні (а.с. 167-250 том 9, а.с. 2-121 том 10), залізничні накладні про перевезення вантажів (а.с. 128-132,153-172, 181-183, 207-214, 234-250 том 3, а.с. 1-21, 32-54, 65-70, 85-89, 115-129, 139, 140, 149, 170-184, 198-205, 215-230 том 4, а.с. 1-16, 24, 25, 33-40, 58-59, 62-66, 74-76, 101-105, 134-147, 160-165, 175-176, 185-190, 201-204, 216, 217, 240-249 том 5, а.с. 9-13, 26-34, 44-46, 66-76, 96-103, 126-133, 250 том 6, а.с. 1-48, 88-103, 134-149, 176-234 том 7, а.с. 1-8, 21-22, 24-26, 52-53, 56-59, 65-66, 78-85, 94-99, 115-118, 120-122, 124-126, 139-144, 159-161, 163-164, 166-167, 178-183, 214-216, 218-220, 239, 240 том 8, а.с. 1-10, 19-23, 54-58, 60-85, 127-130, 134-166 том 9, а.с. 227-247 том 10, а.с. 26-45 том 11), акти виконаних робіт (а.с. 123, 149-152, 176, 186, 187, 222-225 том 3, а.с. 24-27, 57, 58, 75-76, 92-94, 133, 134, 143, 144, 188, 189, 209, 210, 233-238 том 4, а.с. 19, 28, 44, 45, 68, 69, 79, 80, 109-112, 150, 151, 169, 170, 179, 180, 193, 194, 210-211, 220-223 том 5, а.с. 2-4, 16, 17, 37-39, 51-54, 80-83, 108-113, 139-153 том 6, а.с. 53-55, 107-109, 158-163, 237-238 том 7, а.с. 29-31, 72-73, 88-89, 103-106, 129-130, 148, 149, 173, 188-193, 235, 245, 246 том 8, а.с. 13, 14, 26-29, 91-94 том 9, а.с. 46-59 том 11).

Наведені документи свідчать про те, що позивач як посередник придбав у ТОВ "Мікас Плюс" послуги, відобразив їх в бухгалтерському обліку, як такі, що використовувалися у січні 2014 року при наданні транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів і реалізовані Середино - Будське ДАП «Середино - Будський агролісгосп», Кролевецьке ДАП «Кролевецький агролісгосп», TOB «Краєвид Поділля», ПАТ «Ніжинський жиркомбінат», ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», TOB «Агросем», Кам'янець-Подільське ПАТ "Гіпсовик", ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство», Шосткинське ДАП «Шосткинський агролісгосп», Ямпільське ДАП «Ямпільський агролісгосп», TOB «Україна 2001», TOB «Кернел - Трейд», TOB «Традекс», TOB «Захід Агробізнес», Глухівське ДАП «Глухівський агролісгосп», ПАТ «Лебединський насіннєвий завод», TOB «Ободівка - Агро», TOB «Дельта преміум ресурс», TOB «Баришівказернопродукт», TOB «Олімп», КП «Білоцерківхлібпродукт», TOB «Бехівський гранітний кар'єр», ПАТ «Аграрний фонд».

Крім того, на підтвердження господарських операцій з Шосткинське ДАП «Шосткинський агролісгосп» представником позивача надано акт перевірки Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції від 12 червня 2014 року № 707/18-17-22-0005/14005298.

Одним із етапів встановлення судом обґрунтованості права платника податку на формування податкового кредиту і визначення розміру грошового зобов'язання по податку на додану вартість є встановлення факту здійснення господарської операції шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Крім того, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування кредиту; добросовісність цього платника податку, яка полягає у відповідності вчинених господарській операцій меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

При цьому суд зазначає, що юридичним фактом, який породжує право платника на формування податкового кредиту і визначення розміру грошового зобов'язання по податку на додану вартість, є реальність господарської операції, а тому, при визначенні права платника податків на його формування судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Всупереч вимогам частини 2 статті 72 КАС України, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів щодо умислу укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

За таких обставин, суд вважає висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з Середино - Будське ДАП «Середино - Будський агролісгосп», Кролевецьке ДАП «Кролевецький агролісгосп», TOB «Краєвид Поділля», ПАТ «Ніжинський жиркомбінат», ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», TOB «Агросем», Кам'янець-Подільське ПАТ "Гіпсовик", ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство», Шосткинське ДАП «Шосткинський агролісгосп», Ямпільське ДАП «Ямпільський агролісгосп», TOB «Україна 2001», TOB «Кернел - Трейд», TOB «Традекс», TOB «Захід Агробізнес», Глухівське ДАП «Глухівський агролісгосп», ПАТ «Лебединський насіннєвий завод», TOB «Ободівка - Агро», TOB «Дельта преміум ресурс», TOB «Баришівказернопродукт», TOB «Олімп», КП «Білоцерківхлібпродукт», TOB «Бехівський гранітний кар'єр», ПАТ «Аграрний фонд» у січні 2014 року необгрунтованими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Одночасно в судовому засіданні встановлено та не заперечується представником відповідача, вчинення податковим органом дій щодо коригування в електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» за січень 2014 року, задекларованих Позивачем. Таке коригування Відповідачем проведено виключно на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки від 04.12.2013року №3572/15-01/36389466 без прийняття жодних відповідних податкових повідомлень-рішень на підставі цього ж акта.

Суд вважає такі дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області неправомірними виходячи з наступного.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання і а/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України від 14.06.2012 N 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою (п.4.9). Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію (п.5.1). За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності (п.5.4).

З наведеного слідує, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі "Податковий блок", формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з відповідними додатками і повинні їм відповідати.

Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що самостійна зміна податковим органом (коригування) у електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

При цьому доводи представника Відповідача, що наявність у податкового органу права на коригування показників податкової звітності без прийняття відповідного податкового повідомлення - рішення, передбачена правовими нормами Наказу ДПС України №1198 від 24.12.2012р. "Про взведення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" та Наказу ДПС України №948 від 31.10.2012р. "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків", суд вважає безпідставними, так як зазначені Накази не є нормативно - правовими актами, так як не внесені до Державного реєстру, а тому не можуть регулювати жодних правовідносин щодо коригування податкової звітності, так як їх норми не носять обов'язкового характеру.

Як встановлено та зазначено судом вище, що не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу про нереальність господарських відносин позивача протягом січня 2014 року з придбання послуг у ТОВ "Мікас Плюс" та з продажу цих послуг Середино - Будське ДАП «Середино - Будський агролісгосп», Кролевецьке ДАП «Кролевецький агролісгосп», TOB «Краєвид Поділля», ПАТ «Ніжинський жиркомбінат», ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», TOB «Агросем», Кам'янець-Подільське ПАТ "Гіпсовик", ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство», Шосткинське ДАП «Шосткинський агролісгосп», Ямпільське ДАП «Ямпільський агролісгосп», TOB «Україна 2001», TOB «Кернел - Трейд», TOB «Традекс», TOB «Захід Агробізнес», Глухівське ДАП «Глухівський агролісгосп», ПАТ «Лебединський насіннєвий завод», TOB «Ободівка - Агро», TOB «Дельта преміум ресурс», TOB «Баришівказернопродукт», TOB «Олімп», КП «Білоцерківхлібпродукт», TOB «Бехівський гранітний кар'єр», ПАТ «Аграрний фонд».

Сплачені позивачем у вартості вказаних послуг суми податку на додану вартість 1385772,48 грн., правомірно, і у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту позивача, а 1385772,48 грн. податку на додану вартість сплачені Позивачу у вартості послуг - до податкових зобов'язань позивача з цього податку.

Зазначені суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість відображені ТОВ "Перша логістична компанія" у податкових деклараціях з цього податку за січень 2014року (а.с.238-245 т.2) та відповідно до вимог ст.200 Податкового кодексу України враховані при визначенні суми цього податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

З таких обставин суд дійшов висновку, що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "Перша логістична компанія" як платника податку на додану вартість за січень 2014 року, які відображаються в електронній базі "Податковий блок", були сформовані на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з відповідними додатками і повинні їм відповідати. Самостійна зміна податковим органом (коригування) у електронній базі "Податковий блок" зазначених показників податкової звітності з податку на додану вартість Позивача на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим Позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є протиправною.

З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для внесення інформації про результати проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Перша логістична компанія" до електронної бази «Податковий блок» за відсутності необхідних узгоджень податкових зобов'язань.

З врахуванням всього наведеного, суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки від 12 травня 2014 року № 574/22-01/37678031, не відповідають вимогам чинного законодавства, дійсним обставинам справи, проведене на їх підставі коригування в електронній базі «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» за січень 2014 року є неправомірними, порушують права позивача і суперечать нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 цієї статті вказує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо коригування в електронній базі «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» за січень 2014 року на підставі висновків акту перевірки від 12 травня 2014 року № 574/22-01/37678031 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» по питанню дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП «НЦЛД «Еталон» та ТОВ «Мікас Плюс» за січень 2014 року».

Зобов'язати Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області поновити в електронній базі «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» за січень 2014 року.

Зобов'язати Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області вилучити інформацію про результати проведеної з 23 квітня по 05 травня 2014 року документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія», за наслідками якої складено акт від 12 травня 2014 року № 574/22-01/37678031, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зобов'язати Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області подати звіт про виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року по даній справі в десятиденний строк з дня набрання нею законної сили.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» 73, 08 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 01 липня 2014 р.