Постанова № 39646005, 01.07.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Житомир справа № 806/2386/14

час прийняття: 14 год. 54 хв. категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

за участі секретаря Павлюк В.О.,

за участі представника позивача Фещенка Р.В.,

за участі представників відповідача Гарькавого М.В., Курдиляса Ю.Л., Гончаренко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 10 січня 2014 року № 0000022200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 105336, 00 грн. основного платежу і 52668, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття вказаного рішення стали висновки контролюючого органу про нікчемність правочинів по взаємовідносинам з приватним підприємцем ОСОБА_6 за жовтень-грудень 2012 року, квітень 2013 року. З такими висновками відповідача Товариство не погоджується, оскільки господарські операції з вказаним контрагентом підтверджені первинними документами, які складені належним чином. Крім того, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів щодо умислу укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і просили у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що оспорюване рішення прийняте на підставі обгрунтованих висновків перевірки про нікчемність укладених позивачем з ФОП ОСОБА_6 угод.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що під час проведеної Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" з питань взаємовідносин з платником податків ФОП ОСОБА_6 щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з 01 жовтня по 31 грудня 2012 року, з 01 по 30 квітня 2013 року виявлено порушення:

- пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податкові зобов'язання з ПДВ на 882875, 30 грн. за жовтень-грудень 2012 року, квітень 2013 року (у тому числі: жовтень 2012 року - 283902, 03 грн., листопад 2012 року - 115613, 13 грн., грудень 2012 року - 162280, 62 грн., квітень 2013 року - 321079, 54 грн.);

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством завищено податковий кредит з ПДВ за жовтень-грудень 2012 року, квітень 2013 року на 988210, 71 грн. (у т.ч.: жовтень 2012 року - 271733, 71 грн., листопад 2012 року - 221977, 69 грн., грудень 2012 року - 205752, 08 грн., квітень 2013 року - 288747, 23 грн.).

У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно з пунктами 1, 5 статті 203, пунктами 1, 2 статті 215, пунктом 1 статті 216, статтями 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини: по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 на 988210, 71 грн. податкового кредиту з ПДВ і 882875, 30 грн. податкового зобов'язання по ПДВ за жовтень-грудень 2012 року, квітень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 42/22-12/30477405 від 13 грудня 2013 року (а.с. 37-53 том 1).

Не погоджуючись із викладеними у ньому висновками, Товариство подавало заперечення до акту (а.с. 54-57 том 1), які залишено без задоволення (а.с. 58-59 том 1).

На підставі вказаного акта перевірки Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області 10 січня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2014 року № 0000022200 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 105336, 00 грн. основного платежу і 52668, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У ході процедури апеляційного оскарження зазначене повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 62-94 том 1).

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 41-52 том 1), Малинською ОДПІ розглянуто внесені до ІС "Податковий блок" акти Кіровоградського відділення Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області перевірки ФОП ОСОБА_6 № 89/17/НОМЕР_2 від 25 липня 2013 року і № 94/11-08-17/НОМЕР_2 від 08 серпня 2013 року, якими встановлено нікчемність правочинів, здійснених останнім з ТОВ "Артис" за квітень 2013 року і з ТОВ "Голден Гейтс Груп", ТОВ "Торговий дім "Схід"", ПП "ТД "Сонце"" за липень 2012 року відповідно.

Згідно з ІС "Податковий блок" "Аналітична система" та додатком № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено, що ТОВ "Папір-Мал" відображено в податковому обліку за жовтень-грудень 2012 року, квітень 2013 року операції з продажу товарів (робіт, послуг) ФОП ОСОБА_6 на 6578182, 00 грн. ПДВ.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту за жовтень-грудень 2012 року, квітень 2013 року встановлено їх завищення на 882875, 32 грн. і 988210, 71 грн. відповідно.

Під час проведення перевірки було встановлено, що правочини, проведені між Товариством і ФОП ОСОБА_6, відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, так як діяльність вище наведених контрагентів полягала у проведенні безтоварних операцій та не була покликана створювати реальні юридичні наслідки.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пункт 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України вказує, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Встановлено, що 18 липня 2007 року між Товариством (Постачальник) і приватним підприємцем ОСОБА_6 (Покупець) укладено договір № 4 (а.с. 99-101 том 1), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити згідно із замовленням папір для гофрування марки Б2, картон для плоских шарів марки К-150, К-175, папір обгортковий марки Е, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Про виконання вказаного договору свідчать видаткові накладні (а.с. 181, 183-192, 213-219, 227, 229-233, 246-250 том 5, а.с. 1-18 том 6), довіреності (а.с. 182, 228, 245 том 5), податкові накладні (а.с. 193-212, 220-226, 234-244 том 5, а.с. 19-41 том 6), акт про зарахування однорідних зустрічних вимог від 31 серпня 2013 року (а.с. 42 том 6), реєстри виданих і отриманих податкових накладних за жовтень-грудень 2012 року, квітень 2013 року (а.с. 51-122 том 6), товарно-транспортні накладні (а.с. 124-189 том 6).

Між позивачем (Покупець) і приватним підприємцем ОСОБА_6 (Продавець) 04 січня 2011 року підписано договір № 322, відповідно до якого Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця сировину, макулатуру, а Покупець зобов'язується прийняти товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору.

На підтвердження виконання вказаних договірних зобов'язань позивачем надано видаткові накладні (а.с. 107-148 том 1, а.с. 152-187 том 2, а.с. 130-165 том 3, а.с. 97-145 том 4), податкові накладні (а.с. 149-224 том 1, а.с. 188-246 том 2, а.с. 166-220 том 3, а.с. 146-226 том 4), товарно-транспортні накладні (а.с. 225-250 том 1, а.с. 1-48, 247-250 том 2, а.с. 1-55, 221-250 том 3, а.с. 1-24, 227-250 том 4, а.с. 1-55 том 5), акти про прийняття макулатури по кількості та якості (а.с. 49-132 том 2, а.с. 56-129 том 3, а.с. 25-96 том 4, а.с. 56-139 том 5), номенклатуру товарів на складах (а.с. 140-177 том 5), акт про зарахування однорідних зустрічних вимог від 31 серпня 2013 року (а.с. 42 том 6), реєстри виданих і отриманих податкових накладних за жовтень-грудень 2012 року, квітень 2013 року (а.с. 51-122 том 6).

Одним із етапів встановлення судом обґрунтованості права платника податку на формування податкового кредиту і визначення розміру грошового зобов'язання по податку на додану вартість є встановлення факту здійснення господарської операції шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Крім того, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування розміру податкового кредиту; добросовісність цього платника податку, яка полягає у відповідності вчинених господарській операцій меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на віднесення сплачених коштів до складу кредиту.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Доказів щодо нікчемності договорів купівлі-продажу № 4 від 18 липня 2007 року і № 322 від 04 січня 2011 року та рішень суду про визнання їх такими відповідачем не надано. Не надано також відповідачем, всупереч вимогам частини 2 статті 72 КАС України, як суб'єктом владних повноважень і доказів щодо умислу укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також припинення як юридичної особи і скасування на момент здійснення господарських операцій реєстрації платника ПДВ ОСОБА_6.

Не зміг пояснити у судовому засіданні і перевіряючий Гончаренко Є.А., яким чином ним визначено розмір завищення податкового кредиту і грошового зобов'язання по ПДВ за жовтень-грудень 2012 року, квітень 2013 року.

Також Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника права на формування податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит і визначено розмір грошового зобов'язання по податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року, квітень 2013 року на підставі належним чином оформлених первинних документів по господарським операціям з приватним підприємцем ОСОБА_6 та на підставі норм Податкового кодексу України, відтак, нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість Товариству по цим взаємовідносинам проведено контролюючим органом неправомірно.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 10 січня 2014 року № 0000022200 прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому позовні вимоги про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 10 січня 2014 року № 0000022200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" 316, 01 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 02 липня 2014 р.