Постанова № 39645688, 24.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 р. Справа №805/6257/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-30 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь

до 1) Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів та 2) Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області

про стягнення з Державного бюджету України суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 221351478 грн. 73 коп.

за участю представників:

від позивача: Потоцької С.С. - за дов. від 19.03.2014р.

від першого відповідача: Гой В.П. - за дов від 21.03.2014р.

від другого відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Азовелектросталь» заявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 221351478 грн. 73 коп.

Позивач в обґрунтування позову посилається на наявність суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, що підтверджується актом звірки, у зв'язку із чим підприємство звернулося до першого відповідача 11 квітня 2014 року із заявою про повернення коштів в порядку статті 43 Податкового кодексу України, однак кошти на рахунок позивача не перераховуються. Представник позивача також посилається на важкий фінансовий стан підприємства, що спричинило звернення до першого відповідача із заявою про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Перший відповідач проти позовних вимог заперечує, посилається на те, що лист позивача, отриманий 11 квітня 2014 року, не є заявою в розумінні статті 43 Податкового кодексу України. Також зазначає, що позивачу була надіслана відповідь листом від 23 квітня 2014 року з проханням залишити наявну переплату на особовому рахунку у зв'язку із скрутною ситуацією в країні.

Другий відповідач у письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність з боку контролюючого органу (першого відповідача) подання про повернення надміру зарахованих коштів до бюджету, у зв'язку із чим відсутні підстави для повернення коштів позивачу. Також просив розглянути справу за відсутності представника другого відповідача.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача та першого відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25605170, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Позивачем до першого відповідача були подані податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року (від 8 листопада 2012 року) та за 2012 рік (від 8 лютого 2013 року), за 2013 рік (від 26 лютого 2014 року), за перший квартал 2014 року (від 26 квітня 2014 року).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 5 липня 2012 року № 5083-VI були, зокрема внесені зміни до статті 57 Податкового кодексу України, які набрали чинності з 1 січня 2013 року.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

В податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, поданої позивачем 8 лютого 2013 року, позивач в рядку 34 визначив авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року, січні-лютому 2014 року в сумі 27726996 грн. Позивач сплачував авансові внески з податку на прибуток платіжними дорученнями від 17 січня 2013 року № 1 за січень 2013 року в сумі 28715000 грн., від 18 лютого 2013 року № 3 за лютий 2013 року в сумі 28714122 грн., від 20 березня 2013 року № 4 за березень 2013 року в сумі 27726996 грн., від 22 квітня 2013 року № 5 за квітень 2013 року в сумі 27726996 грн., від 18 травня 2013 року № 6 за травень 2013 року в сумі 27726996 грн., від 21 червня 2013 року № 7 за червень 2013 року в сумі 27726996 грн., від 24 липня 2013 року № 9 за липень 2013 року в сумі 27726996 грн., від 20 серпня 2013 року № 10 за серпень 2013 року в сумі 27726996 грн., від 20 вересня 2013 року № 11 за вересень 2013 року в сумі 27726996 грн., від 28 жовтня 2013 року № 12 за жовтень 2013 року в сумі 27726996 грн., від 22 листопада 2013 року № 13 за листопад 2013 року в сумі 27726996 грн., від 25 грудня 2013 року № 14 за грудень 2013 року в сумі 27726996 грн.

18 березня 2014 року між позивачем та першим відповідачем здійснена звірка розрахунків з бюджетом за період з 1 січня по 18 березня 2014 року з авансових внесків з податку на прибуток, що підтверджується актом № 938-20. Згідно з даним актом звірки позитивне сальдо розрахунків позивача з бюджетом складає 227934032 грн. 73 коп. На виконання ухвали суду від 17 червня 2014 року позивач та перший відповідач здійснили звірку розрахунків позивача з бюджетом та відповідно до акту № 3068-20 станом на 18 червня 2014 року позитивне сальдо розрахунків позивача з бюджетом складає 227934032 грн. 73 коп. Відповідно до облікової картки позивача з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за період січень-травень 2014 року, наданої суду першим відповідачем, станом на 31 травня 2014 року у позивача існує переплата з податку на прибуток в сумі 227934032 грн. 73 коп. З пояснень представника першого відповідача судом встановлена, що сума надміру сплачених позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 221351478 грн. 73 коп., заявлена позивачем до стягнення в межах даної справи, входить до складу загальної суми переплати з авансових внесків з податку на прибуток. Суд розглядає дану справу в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Наявність суми надміру сплачених позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 221351478 грн. 73 коп. не є спірною обставиною у справі та підтверджується актами звірки станом на 18 березня та 18 червня 2014 року, а також обліковою карткою позивача з податку на прибуток.

11 квітня 2014 року першим відповідачем отриманий лист позивача від 25 березня 2014 року № 301/1-30, зі змісту якого вбачається, що позивач зазначає про наявність переплати авансових внесків з податку на прибуток в сумі 227934032 грн. 73 коп., яка підтверджена актом звірки від 18 березня 2014 року та з посиланням на статтю 43 Податкового кодексу України просить першого відповідача повернути надміру сплачені грошові зобов'язання в сумі 227934032 грн. 73 коп. на поточний рахунок. Крім цього, в даному листі позивач зазначає, що у разі неможливості повернення сум на поточний рахунок найближчим часом, у зв'язку із складною ситуацією в країні, позивач просить першого відповідача погасити заборгованість казначейськими цінними паперами.

Листом від 23 квітня 2014 року № 8744/10/28-03-20-3-13-3 перший відповідач зазначив про розгляд листа позивача від 25 березня 2014 року щодо повернення надміру сплачених грошові зобов'язання в сумі 227934032 грн. 73 коп. на поточний рахунок (погашення казначейськими цінними паперами) та повідомив позивача про свою стурбованість бажанням підприємства повернути надміру сплачені кошти на поточний рахунок, що призведе до суттєвого зменшення надходжень до Державного бюджету України. Стосовно погашення заборгованості казначейськими цінними паперами перший відповідач повідомив позивача про надіслання з цього питання листа від 11 квітня 2014 року до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників стосовно надання роз'яснень щодо можливості здійснення таких операцій. Згідно з поясненнями представника першого відповідача станом на 24 червня 2014 року відповіді (роз'яснення) не надходило.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право, зокрема, на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань врегульовані статтею 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 43.1-43.2 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Заборгованість у позивача з податку на прибуток відсутня, що підтверджується обліковою карткою позивача та не заперечувалося першим відповідачем.

Пункти 43.3-43.4 статті 43 Податкового кодексу України передбачає, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3). Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (пункт 43.4).

Судом проаналізовані вищенаведені норми Податкового кодексу України, досліджений лист позивача від 25 березня 2014 року, отриманий першим відповідачем 11 квітня 2014 року, та встановлено, що лист позивача про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток відповідає вимогам, передбаченими пунктами 43.3-43.4 статті 43 Податкового кодексу України до заяви про таке повернення, а саме довільна форма, визначений напрям перерахування коштів, тобто на поточний рахунок підприємства, а також визначені сума надміру сплачених коштів, з якого саме податку, яким документом підтверджується та якою нормою Податкового кодексу України регулюється. Отже, суд не приймає посилання першого відповідача, що лист позивача не є заявою про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в розумінні статті 43 Податкового кодексу України та в ньому відсутній чітко визначений напрямок перерахування коштів.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 Кодексу).

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» від 16 лютого 2011 року № 106 встановлений Перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень, відповідно до якого органи, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів через органи державного казначейства відповідно до Порядку.

Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства Доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року № 882/1188(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923), визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Судом з пояснень представника першого відповідача та письмових заперечень другого відповідача встановлено, що першим відповідачем до органу державної казначейської служби висновок про повернення коштів не надсилався. Граничний термін для направлення такого висновку сплинув. Суд зазначає, що у спірних правовідносинах вищезазначені норми Податкового кодексу України встановлюють взаємодію контролюючого органу (податкового органу) та органу державної казначейської служби, які діють як органи державної влади, представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. Суд дійшов висновку, що у разі, коли податковий орган не надає належним чином оформлений висновок органу державної казначейської служби, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми надміру сплачених коштів з Державного бюджету України.

Стосовно посилання першого відповідача на те, що позивач зазначив у листі від 25 березня 2014 року про можливість погашення коштів казначейськими цінними паперами, а отже лист не можна вважати заявою в розумінні статті 43 Кодексу, суд зазначає, що по-перше, позивачем чітко визначений напрямок перерахування коштів - на поточний рахунок відповідно до статті 43 Податкового кодексу України; по-друге, прохання позивача погасити заборгованість казначейськими цінними паперами визначене підприємством при умові неможливості повернення першим відповідачем сум на поточний рахунок. У спірних правовідносинах перший відповідач фактично самоусунувся від прийняття будь-яких рішень стосовно вирішення питання про повернення сум надміру сплачених позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток, що є порушенням прав позивача суб'єктом владних повноважень внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому вимога про стягнення суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток є належним способом захисту порушеного права позивача, який відповідає об'єкту порушеного права у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, виконання позивачем всіх необхідних умов для отримання надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, не вчинення першим відповідачем дій, спрямованих на перерахування позивачу сум надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а судові витрати (сплачені платіжним дорученням від 14 травня 2014 року № 2871 в сумі 487 грн. 20 коп.) підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 221351478 грн. 73 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 221351478 грн. 73 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 червня 2014 року. Постанова у повному обсязі складена 27 червня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.