Ухвала суду № 39644842, 01.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 39006/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року позивач - Державне підприємство «Львівський державний завод «Лорта» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.10.2010 року № 0000412304/0/29144, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16 332,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000412304/0/29144 від 27.10.2010 року Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно договору №120909 від 12.09.2009 року на поставку продукції ТОВ «Ропла Електронікс, яка являється платником ПДВ та забов'язується поставити, а замовник ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» набуває у власність і оплачує комплектуючі вироби у відповідності з виставленими рахунками-фактурами. Реальність здійснення господарської операції між ТОВ «Ропла Електронікс» та ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на загальну суму 97995,94 грн. підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: рахунком-фактурою, платіжним дорученням, видатковою накладною, податковою накладною.

Суд першої інстанції зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт виготовлення електропродукції позивачем, її збут та використання комплектуючих у виробництві, Крім того, підприємство, в основному, займається виготовленням виробів військового призначення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що податковим органом встановлено, що в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року у розмірі 16 332 грн.

Апелянт вказує на те, що в ході перевірки податковим органом було скеровано запит до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з метою проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Ропла електронік» на предмет обґрунтованості заявленої позивачем суми відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року та встановлення виробництва запчастин шляхом дослідження наступних «ланцюгів» придбання товару: ТзОВ «Ропла Електронік» - ТзОВ «Аврора РК» на суму податку на додану вартість 30 840 грн.; ТзОВ Аврора РК» - ТзОВ «ТД «Континент-М» на суму податку на додану вартість 44 816,61 грн. Судом першої інстанції не взято до уваги обставини, викладені у листі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо неможливості проведення податковим органом зустрічної перевірки ТзОВ «ТД «Континент-М», оскільки підприємство відсутнє за місцем знаходженням.

Крім того, в результаті автоматизованого співставлення даних податкового кредиту ТзОВ «ТД «Континент-М» на рівні ДПА України встановлено, що декларація з податку на додану вартість, подана ТзОВ «ТД «Континент-М» за грудень 2009 року податковим органом не визнана, як податкова декларація.

Апелянт посилається на те, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку як особи, яка згідно Закону України «Про податок на додану вартість» зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 Закону № 168).

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірка ДП «ЛДЗ «Лорта» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року, за результатами якої складено Акт за № 2623/23-4/30162618 від 14 жовтня 2010 року.

В процесі проведення перевірки встановлено порушення позивачем п. 1.8. ст. 1, п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року у розмірі 16332,00 грн. Позивачем включено до складу податкового кредиту грудня 2009 року податок на додану вартість на суму 16332,00 грн. по податкових накладних, виписаних ТзОВ «Ропла Електронік», м. Київ за придбання електротоварів в листопаді 2009 року на загальну суму 97996,00 грн,, в тому числі ПДВ - 16 332 грн. по бюджетному відшкодуванню за листопад 2009 року. Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, позивачем заявлено до бюджетного відшкодування 74590,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято оспорюване оскаржуване податкове повідомлення-рішення за № 0000412304/0/29144 від 27.10.2010 року, яким ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року на 16332,00 грн.

Встановлено, що ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» займаєтться виготовленням електрообладнання та комплектуючих до нього і згідно договору на поставку продукції № 120909 від 12 вересня 2009 року, укладеного між ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» з однієї сторони та ТОВ «Ропла Електронікс» з другої сторони, ТОВ «Ропла Електронікс» зобов'язувалось поставитит, а замовник - ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» набути у власність та оплатити комплектуючі вироби (індексатори, мікросхеми, напівпровідники, резистори, транзистори та ін.) відповідно з виставленими рахунками-фактурами на загальну суму 97995,94 грн.

Факт здійснення господарської операції між ТОВ «Ропла Електронікс» та ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» стверджується платіжним дорученням №1235 від 17.11.2009 року, видатковою накладною №268 від 30.11.2009 року, податковою накладною №216/1035 від 17 листопада 2009 року, копіями відомостей покупних виробів. Податкова накладна від 17 листопада 2009 року № 216/1035 не мала недоліків та порядок заповнення її відповідав встановленому чинним законодавством.

Виходячи з положень п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону).

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує висновки податкового органу про неправомірність заявлення позивачем сум ПДВ до бюджетного відшкодування у зв'язку з формуванням податкового кредиту в іншому періоді, ніж на дату оформлення податкової накладної.

Попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення ПДВ після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення ПДВ. Платник ПДВ має право заявляти бюджетне відшкодування з урахуванням показників усіх періодів, які передують звітному з урахуванням строків давності, яких в даному випадку позивач дотримав.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Правова позиція по даному питанню викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Тобто, покупець не несе жодної відповідальності за дотримання законодавства з боку свого постачальника і, тим більше, за дії третіх осіб, які можуть бути постачальниками в ланцюгу господарських операцій.

З огляду на викладене, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року у справі №2а-10297/10/1370 за позовом Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.07.2014 року.