Постанова № 39644793, 02.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2014 року Справа № 904/5777/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В. -доповідача

суддів:Дмитренко Г.К., Прокопенко .А.Є.

Секретар судового засідання Євстигнеєва Т.О.

Представники сторін:

від позивача: Пащук В.В., представник, довіреність № 12 від 01.01.14;

від позивача: Корнієць В.А., представник, довіреність № 131 від 01.01.14;

від позивача: Портний М.І., представник, довіреність № 31 від 01.01.14;

від відповідача: Чобанюк Т.М., представник, довіреність № 52-16/77 від 23.01.14;

від відповідача: Матвєєва Т.В., представник, довіреність № 52-16/45 від 23.01.14;

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.13р. у справі №904/5777/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 72 463 грн. 92 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.13р.(суддя- Загинайко Т.В.) - позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 72 463 грн. 92 грн. - збитків, що виникли у зв»язку з безпідставним списанням плати за користування вагонами.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області, відповідач по справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.13р.та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.14р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.13р. залишено в силі. В задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 25.03.14р. касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - задоволено частково. Скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.14р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.13р. Справу передано на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Відзив на апеляційну скаргу представником Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства "Придніпровська залізниця" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку та умов експлуатації залізничних під"їзних колій, подачі та збирання вагонів згідно зі ст. 21 ЗУ "Про залізничний транспорт" та ст. 71 Статуту визначаються договором.

Взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" регулюються договором №ПР/М-08-2/11-2476а НЮдч "Про експлуатацію залізничної під"їзної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Кривий Ріг Придніпровської залізниці" від 06.11.08р.

Пунктом 16 Договору передбачено, що збори і плати вносяться на підставі ст.62 Статуту залізниць України (далі - Статут) по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Відповідно до ст. 62 Статуту, порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Відповідно до п.2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору.

Між ВАТ "ПівдГЗК" та ДП "Придніпровська залізниця" розрахунки здійснюються на підставі договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006.

Пунктом 3.2 зазначеного договору передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця відображає в особовому рахунку використання Вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних первинних документів, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з застосуванням електронного цифрового підпису).

У вересні-жовтні 2012 року на під'їзду колію ВАТ "ПівдГЗК" при ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці на адресу ВАТ "ПівдГЗК" подавалися вагони під вивантаження та навантаження.

Пунктом 4 Правил користування вагонами та контейнерами встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Облік часу перебування вагонів на під"їзній колії ВАТ "Півд ГЗК" проводився ст.. Кривий Ріг Придніпровської залізниці за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46: №№ У-46 №15103229, №16103240, №16103237, №18103262, №20103278, №24103320, №25103325, №25103328, №25103329, №25103330, №26103345, №27103348, №13103203, №13103209, №12103201, №14103212, №12103194, №12103195, №12103197, №13103204, №14103213, №14103214.

Відповідно до вищезазначених відомостей плати за користування вагонами, ДП "Придніпровська залізниця" за користування вагонами нарахована плата у розмірі 72 463 грн. 92 коп. (з ПДВ). Вказана плата списана з особового рахунку ВАТ "ПівдГЗК", що підтверджується переліками, які включено до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів №№ 13.10.2012р.,20121013, від 14.10.2012р., 20121014, від 15.10.2012р. , 20121015, від 16.10.2012р. , 20121016, від 17.10.2012р. , 20121017, від 20.10.2012р. , 20121020, від 21.10.2012р. , 20121021, від 25.10.2012р. , 20121025, від 26.10.2012р. . 20121026, від 28.10.2012р., 20121028.

ВАТ "ПівдГЗК" вважає, що плата за користування вагонами нарахована відповідачем та списана з його особового рахунку неправомірно, чим позивачу завдано збитків.

Частиною 1 статтею 225 Глави 25 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила Господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.І ст.226 Глави 25 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов"язанні.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Із матеріалів справи вбачається, що сума збитків складається із стягненої залізницею плати за користування вагонами по відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№

15103229, 16103240, 16103237, 18103262, 20103278, 24103320, 25103325, 25103328, 25103329, 25103330, 26103345, 27103348, 13103203, 13103209, 12103201, №14103212, 12103194, 12103195, 12103197, 13103204, 14103213, 14103214 у сумі 72 463 грн. 92 коп. (з ПДВ), яка була нарахована на підставі актів про затримку вагонів ф. ГУ-23а №№41 від 04.10.2012р., 16від 09.10.2012р., 85 від 10.10.2012р., 27 від 10.10.2012р., 17 від 10.10.2012р., 48 від 21.10.2012р. та актів загальної форми №№ 104 від 21.10.12р, 09.10.12р., 812 від 10.10.12р., 2433 від 10.10.12р, 85 від 10.10.12р. 92 від 04.10.12р.

Позивачем додано до позову зазначені вище акти ф. ГУ-23а, ГУ-23.

Затримка залізницею спірних вагонів на підходах до станції призначення по наказах №№442, 472, 477, 479, 480, 500 відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення попередніх вагонів на станції призначення Кривий Ріг, що прибули на адресу ВАТ «Південний ГЗК», у зв»язку з неприйняттям вагонів вантажоодержувачем - ВАТ «Південний ГЗК» і несвоєчасним вивільненням колій від вагонів, що прибули раніше на його адресу.

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представником комбінату вручено в порядку і строки, передбачені абз. 4 п. 10 р. Ш «Правил користування вагонами і контейнерами».

В обґрунтування заперечень на позовні вимоги відповідач зазначає, що скупчення вагонів на станції призначення відбулось з вини позивача. Після отримання відповідачем від станції Кривий Ріг повідомлення про прибуття на його адресу порожніх власних вагонів під навантаження або навантажених вагонів під вивантаження, черговий УЖДТ ВАТ «Південний ГЗК» повинен надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під»їздну колію конкретні вагони. Після узгодження черговий цеху УЖДТ комбінату відкриває «зелений» вхідний сигнал світлофору, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі комбінатом вагони на приймально-здавальні колії власника під»їздної колії Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про приоритетність подавання вагонів на під»їздну колію ВАТ «Південний ГЗК». Вказує, що відповідачем порушено положення п. 8 договору «Про експлуатацію під»їздної колії ВАТ Південний ГЗК» , а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі станції Кривий Ріг на станцію Допоміжна, та визвало скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Факт скупчення вагонів, що надійшли на адресу ВАТ «Південний ГЗК» підтверджується, зокрема наданим Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів.

Відповідно до п. п. 3,5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під"їздному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами по справі (т.4 а.с. 37-41), перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ «Південного ГЗК» по прямому міжстанційному зв»язку, або телефонному зв»язку.

Основні положення та порядок роботи залізниці України встановлені Правилами технічної експлуатації -нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96р. № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.97р. за № 50/1854. В пункті 16.3 ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг» (т. 4 а.с. 36) визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з п.п 1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку «дача згоди», загорається зелена лампочка «отримання згоди». Після чого, ДСП станції Кривий Ріг натискає поїздну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна. Пунктом 8 договору «Про експлуатацію залізничної під»їзної колії ВАТ Південний ГЗК» передбачено обов»язок диспетчера цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв»язку повідомити старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг про готовність вагонів до забирання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов»язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12 години наступного дня.

Позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ВАТ «Південний ГЗК», які зареєстровані у книзі повідомлень фГУ-2, ксерокопії витягів з яких додані до матеріалів справи.

ПАТ «Південний ГЗК» надано суду довідку про наявність вільних колій на станції Допоміжна на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг. Але відповідачем не представлено суду доказів в підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Факт здійснення відповідачем зазначених дій позивач заперечує.

За даних обставин слід визнати, що за відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під»їздну колію, не включення «зеленого» вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов»язання за договором. Посилання позивача на те, що відповідно до Положень про зайнятість колій була можливість у залізниці подати спірні вагони на колії станції Кривий Ріг до уваги не приймаються.

Відповідно до Роз»ясень ВГСУ від 12.06.14р. №0701-11/96/715/14 визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВГСУ по справах №№904/6846/13 від 23.04.14р., 5819 від 14.03.14, 904/5778/13 від 23.04.14р.

Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв"язку України від 31.08.05р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції призначення вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів є безпідставними.

Також на підтвердження факту скупченості вагонів на станції Кривий Ріг з вини вантажоотримувача позивачем залучено до матеріалів справи відомості ф.ГУ-46, підписані та сплачені ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов»язання доводить особа, яка порушила зобов»язання. Належних доказів на підтвердження відсутності своєї вини у затримці спірних вагонів відповідачем не надано.

Викладені вище обставини свідчать, що затримка вагонів на станції Новоблочна мала місце з вини вантажоодержувача, яким не своєчасно вивозилися вагони на свою під»їздну колію, що призвело до скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв»язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вина; за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний суд України при здійснені касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного суду України від 30.05.06р. у справі № 42/266-6/492).

При цьому слід зазначити, що можливість використовувати відшкодування збитків як способу захисту порушених прав виникає із факту невиконання обов»язку.

Позивачем не доведено факт невиконання залізницею зобов»язань по договору "Про експлуатацію залізничної під"їзної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", а також вини відповідача у понесених збитках.

Таким чином нарахування та списання у встановленим законом порядку плати за користування спірними вагонами залізницею здійснено обґрунтовано.

За даних обставин підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.13р. у справі №904/5777/13 - задовольнити.

В задоволенні позову про стягнення з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 72 463 грн. 92 грн. збитків- відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ судовий збір у розмірі 860, 25 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Зобов»язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ на виконання зазначеної постанови.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

07.07.14