Ухвала суду № 39644699, 08.07.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08 липня 2014 року Справа № 925/515/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Дяченко Є.Г. - від ПАТ "АКБ "Київ"

від першого відповідача: не з'явився;

від другого відповідача: не з'явився;

від органу ДВС: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Насіння" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Князя Потьомкіна" про стягнення 3 315 620,83 грн. ( в рамках поданої скарги на дії ДВС),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням по справі від 30.04.2014 року позовні вимоги було задоволено повністю і з стягнуто солідарно із товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Насіння" та з товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Князя Потьомкіна" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" --- 4 947 000,03 грн. заборгованості за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 011/11-НКЛ від 07.04.2011 року та за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 011/11-ВКЛ від 07.04.2011 року.

На виконання судового рішення в частині стягнення боргу з відповідачів видано наказ від 16.05.2014 року.

18.06.2014 року до суду звернулося публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" із скаргою № 25-03/1469 від 13.06.2014 року на дії державного виконавця, який просить визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Черкаській області Яжука С.С. про відмову у відкритті виконавчого провадження та скасувати постанову цього державного виконавця від 30.05.2014 року. Також заявник просить зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження про солідарне стягнення з відповідачів по справі на користь позивача заборгованості по наказу від 16.05.2014 року.

Скаржник вказує, що державним виконавцем неправомірно було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з мотивів, що ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" вимагає вказівки у судовому наказі лише одного боржника та одного стягувача.

У судовому засіданні представник скаржника свою скаргу на дії державного виконавця підтримав та просить її задовольнити.

Представник ДВС в засідання не з'явився. Направленим запереченням проти скарги вказує, що належним відповідачем за скаргою може бути лише Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, підрозділом якого є відділ примусового виконання рішень. Скаргу позивача у справі вважає необґрунтованою, оскільки відмова у відкритті виконавчого провадження здійснена у відповідності до положень ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження".

Представник скаржника підтримуючи скаргу вказав на те, що наказ від 16.05.2014 року, який видано у справі, містить вказівку про стягнення солідарно з обох відповідачів у справі на користь позивача суми боргу, що відповідає положенням ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а тому скаргу просить задовольнити.

Однак в ході розгляду скарги заявник подав клопотання про залишення скарги на дії ДВС без розгляду та просить видати нові накази на стягнення боргу із відповідачів із вказівкою в кожному наказі одного стягувача та одного боржника.

У відповідності до ст. 22, 121-2 ГПК України сторона у справі має право подавати клопотання, заяви та скарги, що кореспондується із правом на відкликання заявником цих клопотань, заяв та скарг з метою реалізації процесуальних прав на власний розсуд.

З цих підстав подану скаргу ПАТ "АКБ "Київ" від 13.06.2014 року № 25-03/1469 на дії державного виконавця слід залишити без розгляду.

Клопотання про видачу різних наказів на стягнення з відповідачів боргу також підлягає до задоволення, виходячи з такого:

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За змістом вказаної норми вбачається, що солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя дає право кредитору отримати задоволення своїх вимог за рахунок одного з них або з обох (декількох) зобов'язаних осіб у межах загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 5 ст. 84 ГПК України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно до п. 9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" N 6 від 23.03.2012 р. у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них (крім позовних вимог, що ґрунтуються на солідарній відповідальності).

Частинами 1 та 4 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також, якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно п. 48 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-08/530 від 29.09.2009 р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми.

Згідно абз. 3 п. 1 постанови Пленуму ВГСУ від 17 жовтня 2012 року N 9

"Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

За змістом вищевикладеного, суд на власний розсуд може видати або один наказ про стягнення із солідарних боржників, або різні накази із зазначенням одного боржника і одного стягувача, що відповідатиме вимогам чинного законодавства.

Тому у суду немає підстав відмовити позивачу у задоволені клопотання про видачу різних наказів із вказівкою одного боржника та одного стягувача для стягнення боргу.

Керуючись ст. 121-2, 86, 116 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" на дії державного виконавця від 13.06.2014 року № 25-03/1469 - залишити без розгляду

2. Видати у справі нові накази про стягнення з відповідачів заборгованості.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.

Суддя Н.М. Спаських