Рішення № 39641288, 01.07.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

01.07.2014

Справа № 203/2368/14-ц

2/0203/946/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 липня 2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Чередник І.О.

за участю : позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - Кушнерової З.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої особи без згоди батька,-

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька. (а.с. 2-3)

10 квітня 2014 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька була залишена без руху та запропоновано позивачу в строк з дня отримання даної ухвали, усунути вказані недоліки. (а.с. 11)

Позивач у позовній заяві з урахуванням уточнень та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що між нею та відповідачем були припинені шлюбні стосунки на підставі рішення суду від 15.01.2013 року, але від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні. Позивач займається створенням всебічних сприятливих умов для зростання та розвитку дитини, відповідач про оздоровлення доньки та її всебічний розвиток не піклується, окрім того, відмовляється надати позивачу в передбаченому законом порядку дозвіл на виїзд малолітньої дитини ОСОБА_4 за кордон для відпочинку та оздоровлення. Водночас, позивач посилалась на те, що дитина часто хворіє застудними захворюваннями, для лікування та профілактики яких, за рекомендаціями лікарів, необхідне періодичне перебування дитини на морі. Також, позивач зазначила, що виїзд дитини за кордон сприятиме розширенню світогляду дитини та добре позначиться на її духовному та інтелектуальному розвитку як особистості. Враховуючи вищевикладене, та те, що професійна діяльність позивача пов'язана з туризмом, а саме починаючи з цього сезону вона буде працювати супроводжуючою дитячих груп на відпочинок за кордон, у зв'язку з чим позивач має можливість брати доньку із собою та доступними засобами її оздоровлювати під час дитячих канікул і державних свят, оскільки супроводження дитячих груп передбачає багаторазові виїзди у напрямку таких країн як Болгарія, Словаччина, Угорщина, Словенія та Польща. Таким чином, зважаючи на необхідність періодичних виїздів дитини за кордон для відпочинку та оздоровлення, безпідставне небажання батька дитини надати згоду на виїзд дитини за кордон, позивач звернулась до суду та просила суд надати їй дозвіл на виїзд ОСОБА_4 за кордон без дозволу (згоди) батька дитини на термін з 01.05.2014 року до 01.09.2015 року та дозволити ОСОБА_1 без згоди батька оформлювати документи для тимчасового виїзду або супроводу доньки за межі України до країн ближнього та дальнього зарубіжжя до 01.09.2015 року

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. (а.с. 50)

Представник Служби у справах дітей Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала під час проведення судового засідання висновок про доцільність надання дозволу на виїзд ОСОБА_4 у супроводі матері дитини ОСОБА_1 без згоди та супроводу батька дитини до наступних країн: Болгарії, Хорватії, Словенії, Польщі, Угорщини та Словаччини для відпочинку у період з 01.06.2014 року по 01.09.2014 рік та з 01.06.2015 року по 01.09.2015 рік.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час, місце та день розгляду справи повідомлявся належним чином поштовим зв'язком, про причини неявки суд не повідомив, однак надав до суду заяву з письмовими доказами в якій просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України. (а.с. 28-29, 32, 34-40, 42, 47-48)

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Встановлено, що 16.08.2008 року позивач з відповідачем уклали шлюб, від якого у сторін з'явилась донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак рішенням суду від 15.01.2013 року шлюб між сторонами було розірвано та визначено місце проживання малолітньої дитини разом з матір'ю, що підтверджується копією рішення суду від 15.01.2013 року, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 та копією свідоцтва про шлюб, наявними в матеріалах справи. (а.с. 4-7)

У судовому засіданні встановлено, що з моменту розірвання шлюбу відповідач не приймає участі у вихованні та догляді за донькою, не цікавиться та не займається розвитком дитини, не бере участі в її утриманні, тому донька перебуває на повному утриманні позивача, відвідує дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) № 195 «Перлинка» в якій відповідач жодного разу не з'являвся, що підтверджується поясненнями позивача та довідкою КЗ освіти «Дошкільного навчального закладу (ясла-садок)» № 195 ДМР від 15.04.2014 року. (а.с. 21)

Встановлено, що позивач працює в ТОВ «Курортмаг.ЮА» на посаді гіда-супроводжувача та у сезоні 2014 року буде супроводжувати дитячі групи на відпочинок до країн Європи: Словаччина, Угорщина, Болгарія, Словенія та Польща, що підтверджується довідкою від 16.04.2014 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 22)

Також, судом було встановлено, що 28.08.2012 року рішенням виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради було винесено рішення про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення № 194 від 28.8.2012 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 20)

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2010 року відповідач надавав позивачу нотаріально посвідчену згоду на тимчасову поїздку малолітній дочці ОСОБА_4 за кордон до Туреччини з метою туризму та відпочинку, що підтверджується копією заяви від 06.07.2010 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 35)

Встановлено, що 17.03.2014 року позивач зверталась до відповідача з письмовим зверненням про надання відповідачем дозволу на виїзд дитини за межі території України на період з 01.04.2014 року по 31.12.2014 рік, що підтверджується зверненням позивача від 17.03.2014 року та квитанцією про поштове відправлення від 17.03.2014 року наявними в матеріалах справи. (а.с. 8-9)

Судом встановлено, що 04.06.2014 року відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини на якому розглядали заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини ОСОБА_4 без згоди батька, та вирішили рекомендувати виконкому Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради прийняття рішення - письмовий висновок про доцільність надання дозволу, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини від 04.06.2014 року, наявним в матеріалах справи. (а.с. 41)

Встановлено, що 20.06.2014 року висновком виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради було прийнято рішення про доцільність надання позивачу дозволу на виїзд за межі України малолітньої дитини ОСОБА_4 для відпочинку у період з 01.06.2014 року по 01.09.2014 рік та з 01.06.2015 року по 01.09.2015 рік у супроводі матері дитини ОСОБА_1 без згоди та супроводу батька дитини - ОСОБА_3, що підтверджується висновком № 16/198 від 20.06.2014 року, наявним в матеріалах справи. (а.с. 49)

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Декларації прав дитини, Сімейного кодексу України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли би їй розвиватися фізично, інтелектуально, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності.

Згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У відповідності з абзацами 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України від 21.01.1994 р. № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

В силу п. 17 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231, відомості про дітей, які їдуть за кордон разом з батьками (законними представниками), вписуються в паспорти батьків чи одного з батьків (законних представників) на підставі заяви громадянина, у чий паспорт вписуються діти. У разі потреби самостійного виїзду дитини, яка постійно проживає в Україні, за кордон оформляється проїзний документ, а у випадках, передбачених пунктом 4 цих Правил, - паспорт.

Згідно п. 18 зазначених Правил, оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

В силу п. 22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у випадках, визначених цими Правилами, або у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Відповідно до пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків - у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача до відповідача, суд виходить з того, що у судовому засіданні були встановлені фактичні обставини, які свідчать про те що, донька постійно проживає з позивачем, фактичним вихованням та всебічним її розвитком займається позивач, суд також бере до уваги сумлінне ставлення позивача до своїх батьківських обов'язків, її матеріальне та соціальне становище, позитивну характеристику особи ОСОБА_1, її місце роботи, яке пов'язане з туризмом, у зв'язку з чим, з цього сезону позивач буде працювати гідом-супроводжувачем дитячих груп на відпочинок за кордон, та в неї буде можливість брати доньку із собою за кордон для її оздоровлення під час дитячих та державних канікул, тому суд виходячи із пріоритетності інтересів малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Конституції України, п. 2 Декларації прав дитини, ст. 150 Сімейного кодексу України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.п. 17, 18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231, п. 22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Надати ОСОБА_1 дозвіл на виїзд та оформлення документів для тимчасового виїзду або супроводу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон без дозволу (згоди) батька дитини ОСОБА_3 на термін з 01 травня 2014 року по 01 вересня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур