Постанова № 39640715, 02.07.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 917/138/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Медуниця О.Є. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю прокурора:

Дудника В.В. (посвідчення № 009116 від 13 жовтня 2012 року).

представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Великобагачанського району Полтавської області (вх. № 1194П/1-6) на рішення господарського суду Полтавської області від 10 квітня 2014 року у справі № 917/138/14

за позовом Прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Широкодолинської сільської ради, с. Широка Долина, Великобогачанського району Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси", м. Полтава

про стягнення 75 000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10 квітня 2014 року у справі №917/138/14 (суддя Безрук Т.М.) у позові відмовлено повністю; стягнуто з Широкодолинської сільської ради в доход Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

Заступник прокурора Полтавської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Полтавської області від 10 квітня 2014 року у справі № 917/138/14 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції необґрунтовано покладено в основу рішення доводи відповідача щодо благодійного характеру угоди, неправильно застосовані до спірних правовідносин положення статей 175, 177 Господарського кодексу України та безпідставно не застосовані приписи статей

526-526 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

29 травня 2014 року через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надано клопотання Широкодолинської сільської ради (вх. № 4238) про розгляд справи без участі представника сільської ради, в якому, зокрема, зазначено про відсутність заперечень щодо апеляційної скарги прокурора.

Розгляд справи відкладався.

23 червня 2014 року прокуратура Полтавської області надіслала на адресу суду доповнення до апеляційної скарги (вх. 4952), в яких зазначає, що Полтавською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» перераховано географічні координати Ярмаківської площі, внаслідок чого визначено межу Ярмаківської площі та адміністративно-територіальні одиниці, на яких вона знаходиться. У зв'язку із виготовленням кадастрової карти, частина Ярмаківської площі знаходиться на території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району. Просить суд врахувати зазначені додаткові документи при постановленні судового рішення при перегляді справи в апеляційному порядку.

23 червня 2014 року відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" надіслав на адресу Харківського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.4953), в яких, зокрема, заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просить розглядати дану апеляційну скаргу без участі представника.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що майнові зобов'язання, які можуть брати на себе суб'єкти господарювання, у відповідності до частини 4 статті 175 Господарського кодексу України, не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Предметом укладеної Угоди від 03 січня 2013 року є участь відповідача на добровільній договірній основі в роботі по комплексному економічному і соціальному розвитку території Широкодолинської сільської ради, а тому вважає, що спірні правовідносини регулюються саме статями 175, 177 Господарського кодексу України, а не статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, на які посилається прокурор.

Розпорядженням секретаря судової палати №1 Харківського апеляційного господарського суду від 26 червня 2014 року, для розгляду справи № 917/138/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Медуниця О.Є., суддя Россолов В.В.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Полтавської області підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що за умовами Угоди про участь в комплексному економічному і соціальному розвитку території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області відповідач брав на себе зобов'язання вносити внески на добровільній основі, та з урахуванням добровільного і благодійного характеру угоди, застосував до спірних правовідносин положення статей 175, 177 Господарського кодексу України.

Судова колегія з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, 03 січня 2013 року між позивачем - Широкодолинською сільською радою, с. Широка Долина Великобагачанського району Полтавської області та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси", м. Полтава укладена Угода про участь в комплексному економічному і соціальному розвитку території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с.10-11).

В пункті 2.1. цієї Угоди сторони погодили, що відповідач, у зв'язку з діяльністю структурних підрозділів підприємства на території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, бере участь на добровільній договірній основі в роботі по комплексному економічному і соціальному розвитку території адміністративно-територіальної одиниці.

Вказаний пункт договору містить посилання на статті 11, 48 Господарського кодексу України.

Стаття 11 Господарського кодексу України визначає прогнозування та планування економічного і соціального розвитку.

Складовою частиною системи державного регулювання економіки є розробка прогнозних та програмних документів.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Конституції України розробляють і затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та здійснюють планування економічного і соціального розвитку цих одиниць (частина 4 статті 11 Господарського кодексу України).

Частиною 5 статті 11 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктам господарювання, які не враховують суспільні інтереси, відображені в програмних документах економічного і соціального розвитку, не можуть надаватися передбачені законом пільги та переваги у здійсненні господарської діяльності.

Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього (стаття 48 Господарського кодексу України).

Як свідчить із матеріалів справи, рішенням Полтавської обласної ради двадцять третьої сесії п'ятого скликання від 02 грудня 2009 року надано погодження Міністерству охорони навколишнього природного середовища України на продаж спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку нафтогазоносних надр Ярмаківської площі, яка розташована на території Миргородського району Полтавської області (а.с117).

Згідно з викопіювання з кадастрової карти, частина Ярмаківської площі знаходиться на території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с. 144).

Порядком розгляду обласною радою питань користування надрами на території Полтавської області, затвердженого рішенням дев'ятої сесії Полтавської обласної ради п'ятого скликання від 08 червня 2007 року, визначено, що суб'єкти господарської діяльності надають до обласної ради для погодження надання (переоформлення, продовження терміну дії) спеціального дозволу на користування надрами, разом з іншими документами, також і копії угоди з місцевими органами влади за місцем здійснення виробничої діяльності про фінансування об'єктів соціальної сфери на поточний рік (а.с.112-116).

Необхідність укладення угоди з місцевими органами влади за місцем проведення робіт з користування надрами про фінансування об'єктів соціальної сфери на поточний рік визначена також в Порядку розгляду обласною радою питань користування надрами на території Полтавської області, затвердженого рішенням сьомої сесії обласної ради шостого скликання від 28 вересня 2011 року (а.с.69-76).

Згідно спеціального дозволу на користування надрами від 10 лютого 2010 року № 3779 відповідачу надано дозвіл на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку Ярмаківської площі, яка знаходиться на відстані 7 км на південний захід від м. Миргород.

Вказаний дозвіл погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 13 серпня 2009 року № 2117/08-01 та Полтавською обласною радою - рішення від 02 грудня 2009 року (а.с.110-111).

Слід зазначити, що відповідно до пункту 2 рішення Полтавської обласної ради двадцять третьої сесії п'ятого скликання від 02 грудня 2009 року, користуватися надрами переможець конкурсу може лише за певної умови, а саме: укладення щорічно з органами місцевого самоврядування угод про участь в комплексному економічному і соціальному розвитку території сільської ради.

Отже, підставою для отримання спеціального дозволу є, зокрема, рішення обласної ради, відповідно до якого отриманню такого дозволу на користування надрами передує укладення угоди з органом місцевого самоуправління про участь в комплексному і соціальному розвитку території адміністративної одиниці.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення обласної ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території підприємствами, установами, організаціями.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між: учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір укладається певною категорією суб'єктів господарювання з органом місцевого самоврядування, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення такого договору.

Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами для окремих видів договорів.

Угода про участь в комплексному економічному і соціальному розвитку території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 03 січня 2013 року, яка була укладена між сторонами, є угодою, на дату укладення якої існувало рішення ради щодо обов'язковості її укладення.

Пунктом 2.2. Угоди передбачено, що позивач, відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у спільних інтересах територіальної громади Широкодолинської сільської ради використовує кошти відповідача, виділені згідно даної Угоди, для будівництва, розширення , реконструкції, ремонту та утримання виробничих підприємств, транспорту , мереж тепло-, водо-, газо-, енергозабезпечення, шляхів, служб з обслуговування населення, закладів охорони здоров'я, освіти, культури, благоустрою територій сільської ради соціального забезпечення житлово-комунальних об'єктів, в тому числі їх прибирання, для задоволення потреб населення та фінансує здійснення цих заходів.

Обов'язком відповідача є виділення на розвиток соціальної сфери Широкодолинської сільської ради грошових коштів у розмірі 130000 грн., терміном фінансування яких є І-ІІ квартал 2013 року - 70000 грн., III-IV квартал 2013 року - 60000 грн. (розділ 3 Угоди).

Відповідно до пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, що Угода була укладена між сторонами на добровільних засадах в порядку, передбаченому статтею 648 Цивільного кодексу України, про що безпосередньо зазначили сторони в пункті 2.1.Угоди.

Розмір та строки фінансування були належним чином погоджені сторонами договору, підтвердженням чого є підписи сторін на Угоді.

Із довідки Широкодолинської сільської ради від 29 січня 2014 року № 30/02-24 свідчить, що відповідачем:

- за І-ІІ квартал 2013 року профінансовано 17 квітня 2013 року кошти в сумі 25000 грн., відповідно борг за період з 03 січня 2013 року по 30 червня 2013 рік становить 40000 грн.;

- за III-IV квартал 2013 року профінансовано 05 липня 2013 року кошти в сумі 25000 грн., відповідно борг з 01 липня 2013 року по 31 грудня 2013 рік становить 35000 грн. (а.с.15).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що правовідносини, які склались у сторін відповідно до спірної Угоди, підпадають під дію спеціальних правових норм - частини 4 статті 175 та частини 2 статті 177 Господарського кодексу України, відповідно до яких суб'єкти господарювання у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, можуть добровільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо), а отже є добровільними, можуть виконуватись за власним бажанням відповідача, такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Дійсно, частиною 4 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, можуть добровільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до частини 2 статті 177 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання відповідно до частини 4 статті 175 цього Кодексу можуть, незалежно від статутної мети своєї діяльності, брати на себе зобов'язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуговування, подавати іншу господарську допомогу з метою розв'язання місцевих проблем. Суб'єкти господарювання мають право брати участь у формуванні відповідних фондів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом, та у виконанні робіт щодо комплексного економічного і соціального розвитку територій.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що участь відповідача в комплексному економічному і соціальному розвитку території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області є безкорисливою, що само по собі свідчить про таку форму, яка підпадає під визначення благодійництва.

Проте, такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам діючого законодавства, з огляду на таке.

Відносини благодійництва регулюються спеціальним Законом України "Про благодійництво та благодійні організації", який визначає загальні засади благодійництва, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, гарантує державну підтримку її учасникам, створює умови для діяльності благодійних організацій відповідно до законодавства України.

Згідно статті 1 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.

Таким чином, основною ознакою благодійництва і, зокрема, такою, що передбачається частиною 4 статті 175 Господарського кодексу України, є його безкорисливість.

Фінансування відповідачем за укладеною Угодою не може вважатись безкорисливою, тоді як суд першої інстанції помилково ототожнив передбачене пунктом 3.1 спірної Угоди фінансування на розвиток соціальної сфери Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області коштів у розмірі 130000 грн. з благодійною діяльністю.

Аналізуючи матеріали справи, а також наявні в ній докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що спірна Угода укладена у зв'язку із здійсненням відповідачем діяльності, спрямованої на реалізацію спеціального дозволу на користування надрами; обов'язковість укладення угоди про участь в комплексному економічному і соціальному розвитку територіальної одиниці визначена рішенням органу місцевого самоврядування, яке є чинним та обов'язковим для виконання.

Надаючи правову оцінку всім обставинам справи у їх сукупності, що відповідає приписам частин 1, 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, за якими, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Широкодолинської сільської ради Великогагачанського району про стягнення з відповідача 75000 грн. за Угодою про участь в комплексному економічному і соціальному розвитку території Широкодолинської сільської ради.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга заступника прокуратура Полтавської області підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 10 квітня 2014 року по справі № 917/138/14 скасуванню.

Відповідно до статті 105 Господарського процесуального кодексу України в постанові мають бути зазначені, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але, зокрема, не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто не менше 1827, 00 грн.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір: 1827,00 грн. за подання позовної заяви та 913,50 грн. за подання апеляційної скарги до суду.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області - задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 10 квітня 2014 року по справі № 917/138/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора Великобагачанського району Полтавської області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз - Будресурси» (36020, Полтавська область, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, ідентифікаційний код 33458044) на користь Широкодолинської сільської ради (38320, Полтавська область, Великобагачанський район, с. Широка Долина, вул. Карла Маркса, 8, ідентифікаційний код 21044680) 75 000,00 грн. за угодою про участь в комплексному економічному і соціальному розвитку території Широкодолинської сільської ради від 03 січня 2013 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз - Будресурси» (36020, Полтавська область, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, ідентифікаційний код 33458044) в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 1827,00 грн. за подання позовної заяви та судовий збір у розмірі 913,50 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 02.07.2014р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Россолов В.В.