Рішення № 39640550, 07.07.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2014 Справа № 920/1067/14

Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,

при секретарі Балицькому В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Коваленко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1067/14

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопоінт - Суми», м.Суми

про стягнення 55304,02 грн.,

встановив:

До господарського суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Екопоінт - Суми» про стягнення 55304,02 грн. заборгованості за договірними зобов'язаннями.

02.07.2014р. від позивача надійшла заява про збільшення суми позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 59163,6 грн. основного боргу по договірним зобов'язанням та 1923,43 грн. пені.

Відповідно до вимог ч.4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Тому, суд дійшов висновку прийняти збільшення позивачем позовних вимог.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнає у повному обсязі, в тому числі, з урахуванням збільшення позивачем суми заявленої до стягнення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

29 листопада 2013 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір про надання послуг №06/11 (а.с.8-10).

Відповідно до п.1.1 договору про надання послуг №06/11 в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає виконавцю, а виконавець відповідно до чинного законодавства приймає на себе зобов'язання надати послуги по вивезенню великогабаритних та ремонтних відходів від контейнерних майданчиків м.Суми на полігон для складування твердих побутових відходів В.Бобрицької сільської ради Краснопільського району.

Згідно з п.3.1 договору про надання послуг №06/11 замовник повинен оплатити послуги виконавця в порядку та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п.4.1 договору про надання послуг №06/11 вартість послуг за цим договором визначається актами виконаних робіт, виходячи з вартості 1 машино/години.

Пунктом 4.3 договору про надання послуг №06/11 передбачено, що за послуги надані виконавцем, замовник сплачує суму визначену у підписаних актах виконаних робіт протягом 5 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

На виконання умов договору виконавець надав, а замовник прийняв надані послуги на загальну суму 70758,60 грн., що підтверджується актами здачі приймання наданих послуг (а.с.11-20, 31).

Відповідачем було частково сплачено суму боргу, а саме, 10000 грн. Крім того, позивач зарахував раніше переплачену відповідачем суму за надані послуги в розмірі 1595 грн. в рахунок оплати заборгованості.

Таким чином, несплаченим залишився основний борг в сумі 59163,60 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Тому, суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором №06/11 від 29.11.2013р. за надані послуги у сумі 59163,60 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення цієї суми підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п.5.1.2 договору про надання послуг №06/11 від 29.11.2013р. за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом задовольняються позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу за договором про надання послуг №06/11 від 29.11.2013р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1923,43 грн. пені - підлягають задоволенню, як такі, що нараховані відповідно до норм укладеного між сторонами договору та вимог діючого законодавства, а також підтверджуються розрахунками позивача.

Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 грн.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопоінт - Суми» (м.Суми, вул. Пролетарська, буд. 60/1, ід. код 38522957) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) заборгованість за договором про надання послуг №06/11 від 29.11.2013р. у розмірі 61087,03 грн., в тому числі: 59163,60 грн. основного боргу, 1923,43 грн. пені; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у сумі 1827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 08.07.2014р.

Суддя (підпис) В.В. Рунова