Ухвала суду № 39638946, 24.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 876/8713/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників третьої особи ОСОБА_3,ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу з питань державної реєстрації Зборівської райдержадміністрації Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И В :

25 березня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відділу з питань державної реєстрації Зборівської райдержадміністрації Тернопільської області, в якому просила відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - колективного сільськогосподарського підприємства ,,Верховина" та зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - КСГП ,,Верховина".

Ухвалою від 14 травня 2013 року Тернопільський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - КСГП ,,Верховина", а постановою від 14 травня 2013 року задовольнив решту позовних вимог в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, третя особа - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що при прийнятті оскарженої постанови суд виходив виключно із пояснень та позиції позивачки, які не підтверджені жодними доказами і такі докази в матеріалах справи відсутні.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що реєстрація припинення юридичної особи проведена ще 30 січня 2008 року, в той час, коли позивачка ОСОБА_1 являлась керівником КСГП ,,Верховина", а тому про стан справ при проведенні процедури припинення КСГП знала і володіла, що підтверджується зібраними доказами по справі.

Крім того, позивачка не навела у позовній заяві, які саме її права порушенні в процесі ліквідації підприємства. Зокрема, відсутні будь-які докази про наявність майна на балансі КСГП ,,Верховина" та заборгованості підприємства по виплаті заробітної плати перед ОСОБА_1.

З огляду на викладене, третя особа просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Також ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року про відмову у задоволенні клопотання третьої особи про залишення без розгляду позову ОСОБА_1. В апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду.

В силу ч.2 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Оскільки КАС України не передбачено оскарження в апеляційному порядку окремо від постанови суду ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, апеляційний суд визнає апеляційну скаргу на зазначену ухвалу як заперечення на ухвалу, що викладені в апеляційній скарзі на постанову.

Представники третьої особи в судовому засіданні апеляційного суду підтримали вимоги апеляційної скарги та просять їх задовольнити в повному обсязі.

Позивач та його представник заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення частково з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 була членом ліквідованого КСГП ,,Верховина" і є власником майнового паю вказаного підприємства, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП серії TP-VII №014798, виданим Мшанецькою сільською радою 11 вересня 2004 року.

03 січня 2008 року на засіданні загальних зборів КСГП ,,Верховина" голова ліквідаційної комісії підприємства ОСОБА_5 повідомив, що всі вимоги щодо ліквідації підприємства виконані, кредиторська заборгованість погашена, складений нульовий ліквідаційний баланс.

Рішенням загальних зборів від 03 січня 2008 року (протокол №1) затверджено акт ліквідаційної комісії від 03 січня 2008 року і ліквідаційний баланс та вирішено ліквідувати КСГП ,,Верховина".

30 січня 2008 року голова ліквідаційної комісії підприємства ОСОБА_5 подав державному реєстратору відділу з питань державної реєстрації Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про припинення КСГП ,,Верховина" необхідний пакет документів, визначений чинним на той час законодавством, в тому числі: протокол №1 загальних зборів від 03 січня 2008 року, акт ліквідаційної комісії від 03 січня 2008 року і нульовий ліквідаційний баланс.

В той же день, 30 січня 2008 року державний реєстратор Зборівської РДА на підставі поданих ОСОБА_5 документів, у відповідності до вимог Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" провів державну реєстрацію припинення КСГП ,,Верховина", у зв'язку з ліквідацією за рішенням засновників.

Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2009 року встановлено, що ОСОБА_5, з метою прискорення зняття з державної реєстрації КСГП ,,Верховина" та реалізації його майна, здійснюючи ліквідаційні процедури, не переконався в наявній заборгованості по оплаті праці колишнім працівникам підприємства і оформив та підписав акт ліквідаційної комісії від 03 січня 2008 року та нульовий ліквідаційний баланс, хоча колишнім працівникам підприємства не була погашена заборгованість по заробітній платі на суму 91165,97 грн..

Зазначеною постановою ОСОБА_5 був звільнений від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість) на підставі Закону України ,,Про амністію" від 12 грудня 2008року, а кримінальна справа була закрита.

Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року встановлено, що ОСОБА_5, будучи головою ліквідаційної комісії КСГП ,,Верховина", з метою прискорення зняття з державної реєстрації вказаного підприємства, шляхом друку на принтері наніс на акт ліквідаційної комісії від 03 січня 2008 року відтиск круглої печатки КСГП ,,Верховина", який відповідно до висновку експерта нанесено способом струменевого друку. В подальшому, даний акт ліквідаційної комісії був поданий ОСОБА_5 державному реєстратору Зборівської РДА, внаслідок чого 30 січня 2008 року було припинено юридичну особу - КСГП ,,Верховина".

Вказаною постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.1 ст. 366 КК України (службове підроблення) закрита у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка була чинною на час припинення юридичної особи, підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державна реєстрація припинення юридичної особи КСГП ,,Верховина" 30 січня 2008 року проведена державним реєстратором на підставі підроблених документів та неправдивих даних, які були подані головою ліквідаційної комісії ОСОБА_5 та з порушенням вимог Закону з незалежних від державного реєстратора підстав та за відсутності його вини.

Апеляційний суд погоджується висновками суду першої інстанції щодо проведення відповідачем державної реєстрація припинення юридичної особи КСГП ,,Верховина" на підставі підроблених документів та неправдивих даних.

Поряд з цим, апеляційний суд визнає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності факту пропущення позивачем строку звернення до суду.

Так, в силу ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Предметом спору в даній справі є відміна державної реєстрації припинення юридичної особи - колективного сільськогосподарського підприємства ,,Верховина", тобто, фактично оскарження дій державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення вказаної юридичної особи, які мали місце 30 січня 2008 року.

Про припинення 30 січня 2008 року юридичної особи - колективного сільськогосподарського підприємства ,,Верховина" ОСОБА_1 стало відомо ще на початку 2008 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 30 січня 2008 року за № 31-107, який долучено позивачкою до позову.

З позовом до суду позивач звернулась лише в травні 2013 року, пропустивши строк звернення до суду. Поважних причин пропущення строку звернення до суду позивач не надала.

Тому, в силу приписів ч.1 ст. 100 КАС України апеляційний суд визнає правильним адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду, у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Висновки суду першої інстанції про те, що право звернення до суду у позивачки виникло лише з часу ознайомлення нею з постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2012 року про закриття кримінальної справи проти ОСОБА_5, з якої вона дізналась про підробку останнім документів, апеляційний суд визнає помилковими.

Предметом позову в даній справі є незаконне припинення юридичної особи, яке мало місце 30 січня 2008 року, а не протиправні дії ОСОБА_5, направленні на припинення цієї юридичної особи - КСГП ,,Верховина".

Крім того, ОСОБА_1 не спростувала доводи представника позивача, що про службове підроблення документів, які стали підставою для припинення юридичної особи КСГП ,,Верховина" ОСОБА_1 повинна була дізнатися ще на початку 2008 року, оскільки печатка ліквідованого КГСП знаходилась саме у неї, як голови правління вказаного підприємства.

Колегія суддів вважає за необхідне відзначити також, що суд першої інстанції не досліджував питання порушення майнових прав власників майнових сертифікатів в результаті незаконної ліквідації підприємства, оскільки юрисдикція адміністративного суду не поширюється на вказані правовідносини, а розгляд таких спорів здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому не зрозумілою є позиція суду першої інстанції щодо порушення в результаті незаконної ліквідації підприємства прав позивачки, яка є такою ж власницею майнових сертифікатів ліквідованого КСГП ,,Верховина" як і інші власними таких сертифікатів.

В силу ч.1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає правильним скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.4 ч. 1 ст.198, ч.1 ст. 203 , ст. ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі № 819/906/13-а скасувати.

Прийняти ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 01 липня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

В.Я. Макарик