Ухвала суду № 39638940, 17.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 876/11526/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Валаги Ю.С.,

представника відповідача Антонюка І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства ,,Нафтопереробний комплекс - Галичина" до спеціалізованої державної податкової - інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

30 квітня 2013 року відкрите акціонерне товариство ,,Нафтопереробний комплекс - Галичина" (далі-ВАТ ,,НПК - Галичина") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ у м. Львові) від 19 листопада 2012 року за №0000600803 та №0000610803 .

Постановою від 20 серпня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, СДПІ у м. Львові подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу про те, що перераховані поручителем кошти банку за договором позики є по своїй природі поворотною фінансовою допомогою для позичальника, яка має бути оподаткована.

Крім того, платник податку, який отримав поворотну фінансову допомогу від юридичної особи, що є платником податку на прибуток підприємств, включає до валових доходів суму нарахованих умовних відсотків в звітному періоді на суму допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду.

Оскільки позивач не включив перераховані поручителем кошти на погашення позики до складу валових доходів та не нарахував умовних відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, податковий орган вважає правомірним нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток.

За таких обставин податковий орган просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ ,,НПК - Галичина" з питань правильності визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за третій та четвертий квартали 2011 року, а також перший та другий квартали 2012 року, оформленої актом № 958/34-00/00152388 від 06.11.2012 року, СДПІ у м. Львові 19 листопада 2012року прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0000600803, яким збільшила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 2015536,00 грн. та №0003552321, яким зменшила від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 3908,00 грн.;

- №0000610803, яким зменшила суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 28900863 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що підприємство позивача порушило вимоги підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, статті 150 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2015536,00 грн., а також завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 17023832,00 грн., за перший квартал 2012 року на суму 29528609,00 грн., за півріччя 2012 року - на 28900863,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не допустив порушення Податкового кодексу України, а тому визначення йому податкових зобов'язань з податку на прибуток є протиправним.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, суд першої інстанції встановив, що 01 квітня 2008 року ВАТ ,,НПК - Галичина" (Позичальник) та ЗАТ КБ ,,ПриватБанк" (Банк) уклали кредитний договір №104-D на відкриття поновлювальної кредитної лінії. З урахуванням додаткових угод № 4 від 16.12.2008 року та № 5 від 02.02.2009 року ліміт кредитного договору складає 45000000 дол. США, а термін повернення кредиту - 24 лютого 2009 року (а.с. 49-54; 58, 59).

02 вересня 2008 року ВАТ ,,НПК - Галичина" (Позичальник) та ЗАТ КБ ,,ПриватБанк"(Банк) уклали кредитний договір №S14 про відкриття поновлювальної кредитної лінії. Додатком до цього договору є додаткова угода №1 від 30.09.2008 року, згідно з якою ліміт кредитного договору №S14 від 02.09.2008 року складає 800000000 грн. Термін повернення кредиту за кредитним договором 23 лютого 2009 року (а.с. 60-65, 66, 69).

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами ВАТ ,,НПК - Галичина" (Боржник) 02 лютого 2009 року уклало з ТОВ ,,Пафіс" (Поручитель) два договори поруки за №П-02/3121 та №П-02/3181, предметами яких було надання поруки Поручителем перед ЗАТ КБ ,,ПриватБанк" (Кредитор) за виконання Боржником своїх зобов'язань за кредитними договорами №S14 від 02.09.2008 року та №104 - D від 01.04.2008 року (а.с. 70-73).

Відповідно до п. 2 умов двох договорів поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що й Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Пунктом 6 договорів поруки передбачено, що Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначене у письмовій вимозі Кредитора продовж п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

Відповідно до пунктів 7-9 умов договорів поруки до Поручителя, який виконав зобов'язання Боржника за кредитним договором переходять усі права кредитора за кредитним договором і договорами застави (іпотеки), укладених з метою забезпечення виконання зобов'язань Боржника перед Кредитором за кредитним договором. В разі виконання Поручителем зобов'язань Боржника за кредитним договором між Сторонами за цим договором підписується акт звірки заборгованості, у якому фіксується сума заборгованості Боржника перед Поручителем. Боржник зобов'язаний відшкодувати Поручителю суму заборгованості, зафіксовану в акті звірки заборгованості.

У пунктах 10, 13 договорів поруки від 02.02.2009 року Сторони передбачили, що на суму, зафіксовану в акті звірки заборгованості, пеня, штраф, неустойка чи будь-які інші нарахування не здійснюються. Порука в рамках цього договору надається Поручителем Боржнику на безоплатній основі.

У зв'язку з виникненням у ВАТ ,,НПК-Галичина" заборгованості за кредитними договорами Банк звернувся з вимогою до ТОВ ,,Пафіс" про погашення боргових сум згідно з договорами поруки.

Листом від 25.12.2009 року №4/913-2 Західне головне регіональне управління ЗАТ КБ ,,ПриватБанк" повідомило ВАТ ,,НПК-Галичина" про те, що ТОВ ,,Пафіс" виконало зобов'язання за кредитним договором №S14 від 02.09.2008 року на суму 924317838,37 грн. (а.с. 75), а листом від 26 лютого 2009 року № 4/929-2 повідомило позивача про те, що Поручитель виконав зобов'язання по поверненню кредиту за кредитним договором № 104-D від 01.04.2008 року в сумі 19380246,95 грн. дол. США (а.с. 74).

ВАТ ,,НПК-Галичина" для погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ ,,Пафіс" перерахувало йому кошти на загальну суму 290514683,35 грн..

Згідно з актом перевірки від 06.11.2012 року станом на 01.07.2011 року заборгованість ВАТ ,,НПК-Галичина" перед ТОВ ,,Пафіс" становила 651031055,52 грн..

Податковий орган вважає, що отримання платником податку грошових коштів у межах договору поруки слід вважати поворотною фінансовою допомогою, яка має бути оподаткована відповідно до приписів Податкового кодексу України.

Крім того, 09 вересня 2011 року ВАТ ,,НПК-Галичина" та ТОВ ,,Альматея Ойл" уклали договір за № 09-09/11-ФП про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого ТОВ ,,Альматея Ойл" надає ВАТ ,,НПК-Галичина" безпроцентну поворотну фінансову допомогу в розмірі 159000000 грн. для поповнення обігових коштів (а.с. 88).

На умовах цього договору ВАТ ,,НПК-Галичина" 29.09.2009 року отримало від ТОВ ТОВ ,,Альматея Ойл" поворотну фінансову допомогу в сумі 159000000 грн. Станом на 01.10.2011 року (на кінець 3 кварталу 2011 року) зазначених коштів позивач не повернув. ВАТ ,,НПК-Галичина" повністю повернуло отримані від ТОВ ,,Альматея Ойл" кошти у четвертому кварталі 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 2442 від 11.10.2011 року на суму 10870000 грн.; №2445 від 12.10.2011 року на суму 21100000 грн., №2452 від 13.10.2011 року на суму 8780000 грн., №2480 від 18.10.2011 року на суму 1920000 грн., №2503 від 20.10.2011 року на суму 10030000 грн., №2744 від 30.11.2011 року на суму 101090,95 грн., №2743 від 30.11.2011 року на суму 2000000 грн., №2856 від 14.12.2011 року на суму 1098661,99 грн., №2857 від 14.12.2011 року на суму 103100247,06 грн. (а.с. 89-97).

В акті перевірки податковий орган зазначив, що ВАТ ,,НПК-Галичина" мало нарахувати умовні проценти на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання з відповідним включенням нарахованої суми до складу інших доходів підприємства, а саме: за 3 квартал 2011 року в розмірі 67521,00 грн., за 4 квартал 2011 року в розмірі 352232,00 грн..

За 3 квартал 2011 року позивач самостійно нарахував та включив до складу доходів підприємства умовні проценти на суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 67521,00 грн..

На думку податкового органу, ВАТ ,,НПК-Галичина" не нарахувало умовних процентів на суму поворотної фінансової допомоги та не включило їх до складу «інших доходів» за підсумками 4 кварталу 2011 року на загальну суму 352232,00 грн., що є порушенням пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що для цілей оподаткування кошти вважатимуться поворотною фінансовою допомогою, якщо платник їх отримав з обов'язковою умовою повернути на підставі договору, що не передбачає зобов'язання такого платника компенсувати за користування цими коштами.

Статтями 546, 553 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що порука не є самостійним договором, оскільки призначена для забезпечення виконання зобов'язання боржника за основним договором, а взаємні права та обов'язки між поручителем, боржником і кредитором виникають внаслідок невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що на виконання умов договору поруки ТОВ ,,Пафіс" перерахувало кошти безпосередньо банку, а не надало ці кошти для ВАТ ,,НПК-Галичина". Тобто, відсутня головна ознака поворотної фінансової допомоги, визначена у підпункті14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

За таких обставин у ВАТ ,,НПК-Галичина" не було законодавчо визначеного обов'язку оподатковувати перераховані поручителем безпосередньо на рахунки банку кошти на погашення боргових зобов'язань позивача за правилами оподаткування поворотної фінансової допомоги, а тому нарахування податкових зоов'язань з податку на прибуток та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток є протиправним.

Суд першої інстанції також належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що ВАТ ,,НПК-Галичина" за третій квартал 2011 року самостійно нарахувало та включило до складу доходів підприємства умовні проценти на суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 67521,00 грн.. Протягом четвертого кварталу позивач повністю повернув суму фінансової допомоги.

Таким чином, на кінець четвертого кварталу 2011 року у позивача не залишилось неповерненої суми поворотної фінансової допомоги, а тому були відсутні правові підстави для нарахування умовних процентів та віднесення їх до інших доходів.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160 ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року у справі № 813/3490/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 23 червня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Н.В. Ільчишин