Постанова № 39637720, 13.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16180/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойка М.І.

при секретарі Кусти Ю.Ф.

за участі

представника позивача Гой О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення по безробіттю в розмірі 439,47 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення по безробіттю в розмірі 439,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що 28.05.2009 року ОСОБА_2 звернувся до центру зайнятості з питання сприяння працевлаштування. 04.06.2009 року відповідачу було надано статус безробітного та на підставі ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості починаючи з 04.06.2009 року по 29.05.2010 року.

Проте відповідно до Акту № 395 від 05.11.2010 року ОСОБА_2 в період перебування на обліку, як безробітний, працював в Окружній виборчій комісії територіального виборчого округу № 58, про що не повідомив службу зайнятості, чим порушив вимоги п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

10.11.2010 року відповідачу був направлений відповідний лист-претензія з вимогою щодо повернення розміру виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 439,47 грн., проте вимоги виконані не були. Просили стягнути з ОСОБА_2 незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 439,47 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Від відповідача не надходило заяв про перенесення судового розгляду. Причини неявки відповідача в судове засідання суду не відомі.

Суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_2, 28.05.2009 року звернувся до центру зайнятості з заявою про пошук роботи.

04.06.2009 року відповідачу згідно наказу центру зайнятості було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

Крім того, відповідно до Акту № 395 від 05.11.2010 року ОСОБА_2 в період перебування на обліку, як безробітний, працював в Окружній виборчій комісії територіального виборчого округу № 58, про що не повідомив службу зайнятості, чим порушив вимоги п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до абзацу 5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст.36 Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до Розрахунку повернення розмір матеріального забезпечення ОСОБА_2 згідно наказу позивача в період з 17.01.2010 року по 31.01.2010 року склав всього 439,47 грн.

Судом встановлено, що відповідачу 10.11.2010 року був направлений лист-претензія з вимогою щодо повернення розміру виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 439,47 грн., проте вимоги виконані не були.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути отриману допомогу по безробіттю в розмірі 439,47 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення по безробіттю в розмірі 439,47 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 439 (чотириста тридцять дев'ять) грн. 47 коп. на р/р 37170300901052 в ГУДКС України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 24815706, МФО 834016.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні. Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бойко М.І.