Постанова № 39634746, 11.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа№ 911/4839/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Кравець О.І., дов. б/н від 14.05.2014 року;

від відповідача-1 - не з'явилися;

від відповідача-2 - не з'явилися;

від відповідача-3 - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-

Торговий дім «Дніпровський»

на рішення Господарського суду Київської області

від 28.02.2014 року

у справі № 911/4839/13 (суддя О.В. Конюх)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Торговий дім

«Дніпровський»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство

Українського агропромислового холдингу № 2,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа»

про стягнення 954 225,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2014 року по справі № 911/4839/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Торговий дім «Дніпровський», Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Українського агропромислового холдингу № 2» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» про стягнення заборгованості задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Торговий дім «Дніпровський», Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Українського агропромислового холдингу № 2» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» 409 322,02 грн. основного боргу, 71 511,26 грн. пені, 61 398,31 грн. штрафу, 411 994,25 грн. процентів річних, 19 084,52 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Торговий дім «Дніпровський» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2014 року по справі № 911/4839/13 та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги, а саме в частині стягнення пені в розмірі 71 511, 26 грн., судові витрати покласти на позивача.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження в наступній колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено до розгляду на 28.05.2014 року.

28.05.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 11.06.2014 року.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за адресами вказаними в позовній заяві та апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Стосовно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» за Договором № АП-07-0014 від 20.02.2012 року колегія зазначає наступне.

20.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - позивач, продавець, ТОВ «Хімагромаркетинг») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Торговий дім «Дніпровський» (далі - відповідач-1, покупець, ТОВ «АТД «Дніпровський») укладено договір поставки №АП-07-0014 (далі - Договір № АП-07-0014).

Відповідно до п. 1.1 Договору № АП-07-0014 ТОВ «Хімагромаркетинг» зобов'язується передати у власність ТОВ «АТД «Дніпровський» засоби захисту рослин: «Герсотил» у кількості 15,500 кг на загальну суму 4 976,12 грн., «Позитив плюс» у кількості 4 000,00 л на загальну суму 208 680,00 грн., «Оперкот Акро» у кількості 192,00 л на загальну суму 33 901,44 грн., а всього на суму 247 557,56 грн.

Згідно умов Договору:

- вартість товару на дату укладення цього договору становить 262 145,16 грн. (у т.ч. ПДВ) (п. 1.2 Договору № АП-07-0014);

- покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, не пізніше 01.03.2012 року - 61 889,39 грн., не пізніше 30.09.2012 року - 61 889,39 грн., не пізніше 20.10.2012 року - 123 778,78 грн. (п. 2.1 Договору № АП-07-0014);

- поставка товару здійснюється в строки, які передбачені п. 3.3 Договору, а саме до 05.03.2012 року, або раніше за заявкою покупця (п.п. 3.1, 3.3 Договору № АП-07-0014);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2014 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 Договору № АП-07-0014).

Додатковою угодою від 12.04.2012 року сторони зменшили кількість належного до поставки товару, а саме домовились не поставляти «Позитив плюс» у кількості 2 250,00л на суму 117 382,50 грн.

Судом встановлено, що у період з квітня 2012 року по вересень 2012 року між ТОВ «Хімагромаркетинг» та ТОВ «АТД «Дніпровський» укладено низку додаткових договорів до договору поставки від 20.02.2012 року № АП-07-0014, якими змінювались кількість, асортимент товару, строки поставки та відповідно ціна договору поставки, однак, строк остаточного розрахунку (20.10.2012 року) сторонами змінений не був.

Позивачем, на виконання вказаного Договору № АП-07-0014, було поставлено відповідачу-1 товар на загальну суму 551 605,05 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи підписаними обома сторонами та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними, а саме:

- від 25.04.2012 року № АП-07-0137 на суму 14 444,00 грн.;

- від 25.04.2012 року № АП-07-0138 на суму 21 589,75 грн.;

- від 24.04.2012 року № АП-07-0139 на суму 21 921,90 грн.;

- від 07.05.2012 року № АП-07-0205 на суму 91 297,50 грн.;

- від 08.05.2012 року № АП-07-0225 на суму 144 450,00 грн.;

- від 29.05.2012 року № АП-07-0333 на суму 16 357,60 грн.;

- від 14.06.2012 року № АП-07-0390 на суму 70 759,30 грн.;

- від 14.06.2012 року № АП-07-0391 на суму 15 891,30 грн.;

- від 03.08.2012 року № АП-07-0490 на суму 15 891,30 грн.;

- від 05.09.2012 року № АП-07-0570 на суму 5 366,00 грн.;

- від 13.09.2012 року № АП-07-0599 на суму 20 027,00 грн.;

- від 20.09.2012 року № АП-07-0625 на суму 7 869,40 грн.;

- від 21.09.2012 року № АП-07-0644 на суму 84 592,00 грн.;

- від 24.09.2012 року № АП-07-0646 на суму 21 148,00 грн,

та відповідними довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Відповідач здійснив повернення частини товару у відповідності до додаткової угоди від 12.04.2012 року на суму 15 248,08 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи підписаними обома сторонами та скріпленими печатками обох сторін накладними на повернення товару, а саме:

- від 14.06.2012р. № АП-07-0011 на суму 642,08 грн.;

- від 25.07.2012р. № АП-07-0020 на суму 14 606,00 грн.

Таким чином, вартість товару, на яку у відповідача-1 виник обов'язок оплатити, складає 536 356,97 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Остаточний розрахунок за поставлений товар, у строк встановлений п. 2.1 Договору № АП-07-0014, тобто не пізніше 20.10.2012 року, здійснений не був.

20.04.2012 року відповідач-1 за поставлений товар розрахувався частково у сумі 31 889,39 грн., згідно копії банківської виписки.

За таких обставин, заборгованість по сплаті, станом на день розгляду справи у суді першої інстанції, становить 536 356,97 - 31 889,39 грн. = 504 467,58 грн.

Додані до позову банківські виписки від 25.04.2012 року та від 29.05.2012 року на суму 139 879,60 грн. судом не приймаються як належний доказ, оскільки в призначенні платежу зазначено інший договір - від 12.04.2012 року № АП-04-0128.

Отже, сума простроченої заборгованості відповідача-1 перед позивачем за Договором № АП-07-0014 становить 504 467,58 грн.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за Договором № АП-07-0014 у позивача виникло право на нарахування передбаченої договором пені, штрафу та процентів річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. Договору №АП-07-0014 встановлено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, яка, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Інше встановлено п. 5.3 Договору № АП-07-0014, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Відповідно до частини 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, який є не іншим видом відповідальності, а різновидом неустойки, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 27.04.2012 року у справі № 3-24гс12).

Згідно з п. 5.4 Договору № АП-07-0014 сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору. Відповідно до пункту 1.5 Договору №АП-07-0014, сторони визначили ціну договору як суму поставленого товару на умовах договору та додаткових угод до нього.

Враховуючи вказане вище, провівши повторний арифметичний розрахунок з урахуванням періоду стягнення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені у розмірі 82 988,26 грн. та штрафу у розмірі 75 670,14 грн. за період з 21.10.2012 року по 16.12.2013 року.

Щодо нарахування та вимоги про стягнення з відповідача-1 процентів річних за період з 21.10.2012 року по 16.12.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5 Договору № АП-07-0014 передбачено, що процентна ставка, передбачена частиною 2 ст. 625 ЦК України, встановлюється в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів до повної оплати.

Сума поставленого товару за Договором № АП-07-0014, обов'язок сплати якої виник у відповідача-1 станом до 20.10.2012 року, становить 536 356,97 грн., при цьому сума товару, оплата якого відповідачем була прострочена більше ніж на 30 днів, становить 504 467,58 грн.

Враховуючи вказане вище, провівши повторний арифметичний розрахунок з урахуванням періоду стягнення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 на користь позивача 40% річних за період з 21.10.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 49 755,71 грн., 96% річних з 19.01.2013 року по 16.12.2013 року в сумі 440 503,86 грн. загалом у сумі 490 259,57 грн.

Стосовно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» за Договором №АП-04-0071 від 23.07.2012 року колегія зазначає наступне.

23.07.2012 року між ТОВ «Хімагромаркетинг» як продавцем та ТОВ «АТД «Дніпровський» як покупцем укладено договір поставки № АП-04-0071 (далі - Договір № АП-04-0071).

Відповідно до п. 1.1 Договору № АП-04-0071 ТОВ «Хімагромаркетинг» зобов'язується передати у власність ТОВ «АТД «Дніпровський» засоби захисту рослин: «Резонанс» у кількості 730,00 л на загальну суму 53 114,80 грн.

Згідно умов Договору:

- вартість товару на дату укладення цього договору становить 53 114,80 грн. (у т.ч. ПДВ) (п. 1.2 Договору № АП-04-0071);

- покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, не пізніше 30.07.2012 року - 53 114,80 грн. (п. 2.1 Договору № АП-04-0071);

- поставка товару здійснюється в строки, які передбачені п. 3.3. договору, а саме до 26.07.2012 року, або раніше за заявкою покупця (пункти 3.1, 3.3 Договору №АП-04-0071);

Інші умови Договору № АП-04-0071 є ідентичні попередньому дослідженому Договору № АП-07-0014.

Позивачем, на виконання Договору № АП-04-0071, було поставлено відповідачу-1 товар на загальну суму 53 114,80 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи підписаною обома сторонами та скріпленою печатками обох сторін видатковою накладною від 24.07.2012 року № АП-04-0068 на суму 53 114,80 грн. та відповідною довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 24.07.2012 року № 56.

Таким чином, вартість товару, на яку у відповідача-1 виник обов'язок оплати, складає 53 114,80 грн.

Остаточний розрахунок за поставлений товар, у строк встановлений п. 2.1 Договору № АП-04-0071, тобто не пізніше 30.07.2012 року, здійснений не був. Крім того, доказів оплати на момент розгляду справи суду також надано не було.

За таких обставин, заборгованість по сплаті за Договором № АП-04-0071, станом на день розгляду справи у суді першої інстанції, становить 53 114,80 грн.

Крім того, враховуючи положення ст. 549, 625 ЦК України, ст. 230, 231, 232, 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а також положення п.п. 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 Договору № АП-04-0071 у позивача виникло право на нарахування передбаченої договором пені, штрафу та процентів річних.

Провівши повторний арифметичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені у розмірі 10 522,74 грн., штрафу у розмірі 7 967,22 грн. за період з 31.07.2012 року по 16.12.2013 року, а також 40 % річних за період з 31.07.2012 року по 28.10.2012 року у розмірі 5 238,72 грн., 96% річних з 29.10.2012 року по 16.12.2013 року у розмірі 57 835,47 грн., загалом у сумі 63 074,19 грн.

Стосовно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» за Договором № АП-07-0251 від 08.05.2012 року колегія зазначає наступне.

08.05.2012 року між між ТОВ «Хімагромаркетинг» як продавцем та ТОВ «АТД «Дніпровський» як покупцем укладено договір поставки № АП-07-0251 (далі - Договір № АП-07-0251).

Відповідно до п. 1.1 Договору № АП-07-0251 ТОВ «Хімагромаркетинг» зобов'язується передати у власність ТОВ «АТД «Дніпровський» насіннєвий матеріал: насіння соняшнику «Бамбо» у кількості 65 п.о. на загальну суму 70 743,40 грн.

Згідно умов Договору:

- вартість товару на дату укладення цього договору становить 70 743,40 грн. (у т.ч. ПДВ) (п. 1.2 Договору № АП-07-0251);

- покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, не пізніше 10.05.2012 року - 17 685,85 грн., не пізніше 30.09.2012 року - 17 685,85 грн., не пізніше 20.10.2012 року - 35 371,70 грн. (п. 2.1 Договору № АП-07-0251);

- поставка товару здійснюється в строки, які передбачені п. 3.3. договору, а саме до 08.05.2012 року, або раніше за заявкою покупця (п.п. 3.1, 3.3 Договору № АП-07-0251);

Інші умови Договору № АП-07-0251 є ідентичні попереднім дослідженим Договорам № АП-04-0071 та № АП-07-0014.

Позивачем, на виконання Договору № АП-07-0251, було поставлено відповідачу-1 товар на загальну суму 70 743,40 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи підписаною обома сторонами та скріпленою печатками обох сторін видатковою накладною від 08.05.2012 року № АП-07-0228 на суму 70 743,40 грн. та відповідною довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 08.05.2012 року № 68.

07.06.2012 року угодою до Договору № АП-07-0251 сторони домовились про зменшення кількості товару, що підлягає до поставки. Відповідно до накладної на повернення від 14.06.2012 року № АП-07-0010 відповідач-1 повернув позивачу насіння соняшника «Бамбо» на суму 50 064,56 грн.

Таким чином, вартість товару, на яку у відповідача-1 виник обов'язок оплати, складає 70 743,40 - 50 064,56 = 20 678,84 грн.

Остаточний розрахунок за поставлений товар, у строк встановлений п. 2.1 Договору № АП-07-0251, тобто не пізніше 20.10.2012 року, здійснений не був. Крім того, доказів оплати товару на момент розгляду справи суду також надано не було.

За таких обставин, заборгованість по сплаті за Договором № АП-07-0251, станом на день розгляду справи у суді першої інстанції, становить 20 678,84 грн.

Крім того, враховуючи положення ст. 549, 625 ЦК України, ст. 230, 231, 232, 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а також положення п.п. 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 Договору № № АП-07-0251 у позивача виникло право на нарахування передбаченої договором пені, штрафу та процентів річних.

Провівши повторний арифметичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені у розмірі 3 401,81 грн., штрафу у розмірі 3 101,83 грн. за період з 21.10.2012 року по 16.12.2013 року, а також процентів річних за період з 21.10.2012 року по 16.12.2013 року у сумі 20 096,44 грн., а також 40 % річних за період з 21.10.2012 року по 18.01.2012 року 2 039,56 грн., 96% річних з 19.01.2012 року по 16.12.2013 року 18 056,88 грн., загалом у сумі 20 096,44 грн.

Жодних інших доказів про погашення заборгованості за Договорами поставки від 20.02.2012 року № АП-07-0014, від 23.07.2012 року № АП-04-0071, від 08.05.2012 року № АП-07-0251 суду не було надано.

Таким чином заборгованість за вказаними Договорами станом на день звернення позивача до суду з позовом становить 1 335 343,42 грн., а саме:

Основний борг 504 467,58 грн. + 53 114,80 грн. + 20 678,84 грн. = 578 261,22 грн.;

Пеня 82 988,26 грн. + 10 522,74 грн. + 3 401,81 грн. = 96 912,81 грн.

Проценти річні 490 259,57 грн. + 63 074,19 грн. + 20 096,44 грн. = 573 430,20 грн.

Штраф 75 670,14 грн. + 7 967,22 грн. + 3 101,83 грн. = 86 739,19 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення всього 954 225,84 грн., в тому числі 409 322,02 грн. основного боргу, 411 994,25 грн. процентів річних, 71 511,26 грн. пені, 61 398,31 грн. штрафу, а заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю саме в заявленому позивачем розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи на забезпечення вказаних Договорів поставки було укладено ряд договорів поруки.

10.10.2012 року між ТОВ «Хімагромаркетинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство Українського агропромислового холдингу № 2» (далі -, відповідач-2, ТОВ «Підприємство УАПХ № 2») укладено договір поруки № ПР-07-0005 (далі - Договір поруки-1).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки ТОВ «Підприємство УАПХ № 2» зобов'язується перед ТОВ «Хімагромаркетинг» відповідати в повному розмірі за своєчасне повне виконання ТОВ «АТД «Дніпровський» зобов'язань, що виникли на підставі договорів поставки:

- № АП-07-0014 від 20.02.2012 року та додаткових договорів до нього,

- № АП-07-0251 від 08.05.2012 року та додаткових договорів до нього,

- № АП-04-0071 від 23.07.2012 року та додаткових договорів до нього.

Пунктами 1.2, 1.3 Договору поруки-1 встановлено, що ТОВ «Підприємство УАПХ № 2» відповідає перед ТОВ «Хімагромаркетинг» за виконання зобов'язання ТОВ «АТД «Дніпровський» в повному обсязі. ТОВ «Підприємство УАПХ № 2» відповідає в тому ж обсязі, що й ТОВ «АТД «Дніпровський», включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат ТОВ «Хімагромаркетинг». Відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Згідно з п. 3.1 Договору поруки-2, у разі порушення зобов'язання ТОВ «АТД «Дніпровський» ТОВ «Хімагромаркетинг» направляє поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або його певну частину). ТОВ «Хімагромаркетинг» не зобов'язане підтверджувати яким-би то не було чином факт невиконання зобов'язання ТОВ «АТД «Дніпровський». Вимога ТОВ «Хімагромаркетинг» буде достатньою для поручителя підставою виконати зобов'язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до ТОВ «Хімагромаркетинг» про надання додаткової інформації чи документів.

Відповідно до п. 3.2 Договору поруки-2 поручитель зобов'язаний виконати пред'явлену йому вимогу ТОВ «Хімагромаркетинг» в повному обсязі в строк не пізніше 3 днів з моменту отримання такої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

10.07.2013 року позивачем, відповідно до п. 3.1 Договору поруки-1, направлено ТОВ «Підприємство АПХ № 2» вимогу від 09.07.2013 року № 234, у якій позивач вимагав, згідно умов договору поруки від 10.10.2012 року № ПР-07-0005, оплатити загальну суму боргу в розмірі 4 095 928,32 грн., про що свідчать залучені до матеріалів справи копії фіскального чеку від 10.07.2013 року № 8553 та опису вкладення в лист від 10.07.2013 року.

Вказана вимога отримана 19.07.2013 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.

ТОВ «Підприємство АПХ № 2» вимогу позивача не виконало, жодних заперечень не надало.

За таких обставин, ТОВ «АТД «Дніпровський» та ТОВ «Підприємство УАПХ № 2» відповідають як солідарні боржники перед ТОВ «Хімагромаркетинг» за зобов'язаннями Договорів поставки вказаних у п. 1.1 Договору поруки-1.

10.10.2012 року між ТОВ «Хімагромаркетинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акруа» (далі - відповідач-3, ТОВ «Акруа») укладено договір поруки № ПР-10-1012 (далі - Договір поруки-2).

Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ «Акруа» зобов'язується перед ТОВ «Хімагромаркетинг» відповідати в повному розмірі за своєчасне повне виконання ТОВ «АТД «Дніпровський» зобов'язань, що виникли на підставі договорів поставки:

- № АП-07-0014 від 20.02.2012 року та додаткових договорів до нього,

- № АП-07-0251 від 08.05.2012 року та додаткових договорів до нього,

- № АП-04-0071 від 23.07.2012 року та додаткових договорів до нього.

Інші умови Договору поруки-2 є ідентичними попередньо дослідженому Договору поруки-1.

Позивачем, у відповідності до п. 3.1 Договору поруки-2, вручено директору ТОВ «Акруа» - Белінській М.С. вимогу від 04.07.2013 року, у якій позивач, згідно умов договору поруки від 10.10.2012 року № ПР-10-1012, вимагав оплатити загальну суму боргу в розмірі 4 095 928,32 грн.

ТОВ «Акруа» вимогу позивача не виконало, жодних заперечень не надало.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.ст. 553, 554 ЦК України та положень Договору поруки-2, ТОВ «АТД «Дніпровський» та ТОВ «Акруа» відповідають як солідарні боржники перед ТОВ «Хімагромаркетинг» за зобов'язаннями Договорів поставки вказаних у п. 1.1 Договору поруки-2.

Доказів виконання чи припинення Договорів поставки або Договорів поруки жодною зі сторін суду надано не було.

Приписами ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Оскільки з ТОВ «АТД «Дніпровський» до стягнення на користь ТОВ «Хімагромаркетинг» за Договорами поставки № АП-07-0014, № АП-04-0071 та № АП-07-0251 підлягає 954 225,84 грн., з яких: 409 322,02 грн. основного боргу, 411 994,25 грн. процентів річних, 71 511,26 грн. пені, 61 398,31 грн. штрафу, то ТОВ «Підприємство УАПХ № 2» та ТОВ «Акруа» як поручителі за зобов'язанням ТОВ «АТД «Дніпровський» є солідарними боржниками саме на вказану суму.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення солідарно з ТОВ «АТД «Дніпровський», ТОВ «Підприємство УАПХ № 2» та ТОВ «Акруа» на користь ТОВ «Хімагромаркетинг» заборгованості в сумі 954 225,84 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Торговий дім «Дніпровський» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2014 року по справі № 911/4839/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Торговий дім «Дніпровський» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Торговий дім «Дніпровський» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Торговий дім «Дніпровський» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2014 року по справі № 911/4839/13 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/4839/13 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця