Постанова № 39633452, 04.07.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2092/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

при секретарі Пирожук Н.П.,

за участю:

позивача: Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області - представник не з'явився,

відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 731,94 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 731,94 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами (а.с. 28). У своїй заяві від 04.07.2014 року позов підтримав у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві.

Свої вимоги позивач мотивує наступним. Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.97, а з 01.01.2004 року є платником страхових внесків відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, який набув чинності 01.01.2004 року. Здійснюючи підприємницьку діяльність станом на 28.05.2014 відповідачка створила недоїмку у розмірі 731,94 грн., яка нею не сплачена. У зв'язку з чим просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою, вказаною в позовній заяві, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться поштові відправлення, які повернулися на адресу суду у зв'язку із не знаходженням адресата за місцем проживання, а за таких обставин, на підставі ст. 35 КАС України, сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання. Суд вважає, що спір можливо вирішити на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та відповідно до ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, який набув чинності з 01.01.2004 року (надалі - Закон №1058 від 09.07.2003 року), що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про взяття на облік фізичної особи-підприємця(а.с.6).

Прикінцевими положеннями Закону 1058-ІУ до 01.01.2011 р. передбачалось, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР ) для відповідних платників збору.

Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у період виникнення спірних правовідносин встановлювались у розмірах згідно абзацу другого пункту 1 статті 4 Закону України '' Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 - ВР від 26.06.97 р. Для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 статті 1 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) передбачається ставка у розмірі 33,2 % від об'єкту оподаткування.

Об'єктом оподаткування є, згідно п. 1 ст. 2 цього Закону, суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ), виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Частина шоста статті 19 Закону № 1058 від 09.07.2003 року передбачала, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до статті 17 пункту 2 підпункту 6 Закону України № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до статті 106 частини 2 Закону України № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У відповідності до п.3 ч.3 ст. 106 Закону №1058 УПФУ у Тячівському районі направлено відповідачу вимогу про сплату боргу №Ф1012У від 21.06.2012 року(а.с.8), яку відповідачка отримала 21.06.2012 року, однак не виконала її.

У зв'язку з вищенаведеним за відповідачкою рахується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 731,94 грн., яка підтверджується наявною в матеріалах справи копією картки особового рахунку(а.с.10-11).

Оскільки відповідачем станом на день розгляду справи не сплачені самостійно обчислені та нараховані страхові внески, нараховані Пенсійним фондом штрафні санкції і пеня, то вимоги позивача є обґрунтованими.

З огляду на вищевказане суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 731,94 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Робітнича, 18, код - 20449713) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 731,94 грн.(сімсот тридцять одну гривню 94 копійки) за рахунок коштів, які належать їй на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на розрахункових рахунках.

3. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяЮ.Ю. Дору