Постанова № 39632319, 02.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 червня 2014 року 10:22 №826/4920/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києвітретя особаОб'єднаний кооператив «Подільський» по будівництву та експлуатації гаражів та автостоянокпроскасування постанов від 26.02.2013 №42/13 та від 26.02.2013 №67,На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 червня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про:

скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.02.2013 №42/13;

скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26.02.2013 №67.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки зазначені в акті перевірки відповідача від 13.02.2013 є помилковими, а тому прийняті постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.02.2013 №42/13 та постанова у справі про адміністративне правопорушення від 26.02.2013 №67 є протиправними.

Відповідач проти позову заперечив, з огляду на те, що оскаржуваними постановами накладено штрафні санкції на об'єднаний кооператив «Подільський» по будівництву та експлуатації гаражів та автостоянок. Відносно ОСОБА_1 відповідна перевірка контролюючим органом не здійснювалась, штрафні санкції на позивача не накладались. В свою чергу, правомірність постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.02.2013 №42/13 та від 26.02.2013 №67 була предметом судового дослідження в адміністративній справі №826/2982/13-а.

Третя особа підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 з огляду на те, що постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.02.2013 №42/13 та від 26.02.2013 №67 є необґрунтованими.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил об'єднаним кооперативом «Подільський» по будівництву та експлуатації гаражів та автостоянок.

За результатами перевірки Інспекцією складено акт від 13.02.2013, яким зафіксовано порушення об'єднаним кооперативом «Подільський» по будівництву та експлуатації гаражів та автостоянок законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_2.

За наслідками перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відносно об'єднаного кооперативу «Подільський» по будівництву та експлуатації гаражів та автостоянок складено припис від 13.02.2013 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протоколи від 13.02.2013 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.02.2013 №67 голову об'єднаного кооперативу «Подільський» по будівництву та експлуатації гаражів та автостоянок ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.02.2013 №42/13 на об'єднаний кооператив «Подільський» по будівництву та експлуатації гаражів та автостоянок накладено штраф у розмірі 51 615 грн.

За посиланням позивача, враховуючи, що винесені Інспекцією постанови від 26.02.2013 №42/13 та від 26.02.2013 №67 стосовно об'єднаного кооперативу «Подільський» по будівництву та експлуатації гаражів та автостоянок безпосередньо стосуються об'єктів права власності ОСОБА_1, кооператив приписами від 12.03.2014 №6, від 12.03.2014 №7, від 12.03.2014 №8, від 12.03.2014 №9, від 12.03.2014 №10 запропонував позивачеві в добровільному порядку відшкодувати витрати на штрафні санкції.

ОСОБА_1 не погоджуючись з постановами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.02.2013 №42/13 та від 26.02.2013 №67 звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.02.2013 №42/13 від 26.02.2013 №67 є актами індивідуальної дії і винесені відносно об'єднаного кооперативу «Подільський» по будівництву та експлуатації гаражів та автостоянок та голови цього кооперативу.

З матеріалів справи вбачається, що постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.02.2013 №42/13 та від 26.02.2013 №67 були предметом дослідження в адміністративній справі №826/2982/13-а.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2013 №826/2982/13-а позов об'єднаного кооперативу «Подільський» по будівництву та експлуатації гаражів та автостоянок задоволено: визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.02.2013; визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.02.2013 №42/13; визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві у справі про адміністративне правопорушення від 26.02.2013 №67.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 №826/2982/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2013 №826/2982/13-а залишено без змін.

Разом з тим, постановою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014 №К/800/39816/13 (№826/2982/13-а) касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві задоволено: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2013 №826/2982/13-а та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 №826/2982/13-а скасовано, та прийнято нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Із названих судових рішень вбачається, що судами надавалась оцінка правомірності постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.02.2013 №42/13 та від 26.02.2013 №67, їх обґрунтованості та підставності.

Зокрема, постановою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014 №К/800/39816/13 (№826/2982/13-а) вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві визнано обґрунтованими, а постанови від 26.02.2013 №42/13 та від 26.02.2013 №67 такими, що прийняти на підставі та у межах повноважень контролюючого органу, з урахуванням всіх обставин справи.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Отже цей принцип як одна з основних засад судочинства сприяє утвердженню режиму законності й зміцненню правопорядку в державі.

Процесуальне законодавство встановлює, що постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх державних і громадських підприємств і організацій, службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.

В контексті практики Європейського Суду з прав людини, обов'язковість судових рішень виступає однією із організаційно-правових гарантій доступності правосуддя та характеризує судову владу не лише з процесуальної, а й з організаційної сторони.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове рішення залишалось недіючим на шкоду одній зі сторін (Хорнсбі проти Греції).

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у справі Брумареску проти Румунії однією з основних складових верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким, зокрема, остаточне рішення судів у вирішеній ними справі не може піддаватись сумніву.

Постанова Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014 №К/800/39816/13 (№826/2982/13-а) набрала законної сили 12.02.2014, про що свідчать матеріали справи.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено правомірність постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.02.2013 №42/13 та від 26.02.2013 №67, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанов від 26.02.2013 №42/13 та від 26.02.2013 №67 є необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 1 170,00 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 657,00 грн.( 1 827,00 грн. - 1 170,00 грн.).

Керуючись статтями 7, 14, 69, 70, 71, 72 та 158-163, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 657,00 грн. (шістсот п'ятдесят сім гривень).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.