Ухвала суду № 39631615, 02.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2014 р. м. Київ К/9991/12151/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Федорова М.О.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2007

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011

у справі № 2-23/460-2007А/5002

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-2005»

до Державної податкової інспекції в мі.Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення та спонукання до виконання певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 31.10.2006 № 0014932301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 26148 грн. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим надати Головному управлінню Державного казначейства в Автономній Республіці Крим висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Респект - 2005» податку згідно з деклараціями за січень 2006 року в сумі 1218, 11 грн., за червень 2006 року - у сумі 6673, 80 грн., за липень 2006 року - у сумі 9816 грн. і у сумі 26148 грн.

ДПІ в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Респект-2005» зазначає про правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для зменшення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2006 № 0014932301/0 бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 26148 грн. за липень 2006 року слугували висновки планової виїзної перевірки, викладені в акті від 21.10.2006 № 5668/23-4/30271294, про порушення вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

За висновками перевірки порушення цих норм закону полягало у тому, що позивач неправомірно заявив до бюджетного відшкодування за липень 2006 року суми податку на додану вартість, що не були сплачені постачальникам товарів у попередньому податковому періоді - червні 2006 року, а були сплачені на рахунок митного органу у травні 2006 року за операцією з імпорту товару.

Інших фактичних підстав для позбавлення позивача права на податковий кредит податковий орган не визначає.

Суд касаційної інстанції вважає за парильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність зменшення позивачеві бюджетного відшкодування за липень 2006 року за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі Закону) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Відповідно до п.п. 7.3.6. п. 7.3 ст. 7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний податковий період розраховується між сумою податкового зобов'язання такого періоду та сумою податкового кредиту такого періоду (абз. 1. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абз. 3 п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (п.п.«а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону).

З наведених норм Закону випливає, що податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується не тільки за рахунок сум податку, що фактично сплачені отримувачем товару його постачальникам у попередньому податковому періоді, що передує звітному. Правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у будь-якому попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар та сформовано податковий кредит.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку сплачена платником податку, що придбавав товари та послуги на митній території України, їх постачальникам, а при імпортуванні товарів - органам, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету за імпортні товари. При цьому в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині ПДВ).

Отже, Закон не пов'язує право на бюджетне відшкодування у поточному звітному періоді з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у такому ж попередньому періоді, та з формуванням, у зв'язку з цим, податкового кредиту у цьому ж попередньому податковому періоді, а лише обмежує суми від'ємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів, проведеною в будь-якому з попередніх звітних періодів постачальникам товарів, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді М.О. Федоров

Ю.І. Цвіркун