Ухвала суду № 39631330, 02.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2014 року м. Київ К/9991/63043/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року

у справі № 2а-6515/10/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Десна ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «ТКФ «Десна ЛТД»)

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області (далі - відповідач, РУ Департаменту САТ ДПА України у Запорізькій області)

про визнання нечинним та скасування рішення щодо застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ТКФ «Десна ЛТД» звернулось у серпні 2010 року до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення від 04.06.2010 року № 080555 про застосування фінансових санкцій у розмірі 4458,35 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2010 року скасовано, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення РУ Департаменту САТ ДПА України у Запорізькій області від 04.06.2010 року № 080555 про застосування фінансових санкцій до ТОВ «ТКФ «Десна ЛТД».

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області підлягає заміні його правонаступником Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області, яке в свою чергу підлягає заміні його правонаступником Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.06.2010 року заступником начальника відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольних напої в та тютюнових виробів Васюковою О.Г. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольних напої в та тютюнових виробів Бугайовим І.Г. відповідно до наказу від 01.06.2010 року № 155-п та направлення від 01.06.2010 року № 32-328/124 проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами - у магазині, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. А. Олександрова, 13, що належить ТОВ «ТКФ «Десна ЛТД», де останній здійснює підприємницьку діяльність, за результатами якої складено акт від 02.06.2010 року № 104/32/24909488, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), а саме: зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів, місце зберігання яких не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

На підстав зазначеного акту відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 080555, яким на позивача накладено штраф у розмірі 4458,35 гривень.

Позивачем подано скаргу на зазначене рішення до РУ Департаменту САТ ДПА України у Запорізькій області, за результатами розгляду якої оскаржуване рішення залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ТКФ «Десна ЛТД», суд першої інстанції виходив із того, що до Єдиного державного реєстру місць зберігання має вноситись будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, знаходиться воно у місці торгівлі чи у відокремлених від об'єкта торгівлі місцях (складських приміщеннях), посилаючись на лист ДПА України від 04.02.2010 року № 1114/6/32-0615.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Відповідно до ч. 33 ст. 15 Закону № 481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Наказом ДПА України від 28.05.2002 року № 251 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру (далі - Порядок).

Згідно з п. 2.5 Порядку довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.

Пунктом 1.4 Порядку передбачено, що у разі зберігання спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, встановленому чинним законодавством.

Приписами ст. 17 Закону № 481/95-ВР встановлено відповідальність за порушення норм цього Закону, зокрема зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але неменше 1700,00 гривень.

Згідно з абз.21 ст. 1 Закону № 481/95-ВР місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно до абз.14 ст. 1 Закону № 481/95-ВР місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмежень площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 мІ., обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Таким чином, місцем зберігання тютюнових виробів є приміщення, яке призначене виключно для зберігання вказаного товару та не може використовуватися для інших цілей, в тому числі торгівлі.

Натомість, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що у магазині за адресою: м. Запоріжжя, вул. А. Олександрова, 13 позивачем здійснюється реалізація товарів, а саме згідно п. п. 2.1-2.2 акту перевірки позивачем до перевірки було надано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АГ № 263404 від 14.05.2010 року та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії АГ № 263891 від 14.05.2010 року. Крім того, вказане приміщення, згідно п. п. 2.6-2.7 акту перевірки обладнане електронним контрольно-касовим апаратом та в ньому наявна книга обліку розрахункових операцій.

Отже, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що магазин за адресою: м. Запоріжжя, вул. А. Олександрова, 13 є місцем торгівлі та не підлягає включенню до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо безпідставності посилань відповідача, підтриманих судом першої інстанції, на лист ДПА України від 04.02.2010 року № 1114/6/32-0615, яким передбачено, що до Єдиного державного реєстру має вноситись будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, знаходиться воно у місці здійснення торгівлі чи у відокремлених від об'єкта торгівлі місцях (складських приміщеннях), оскільки останній не має сили нормативно-правового акту.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що посадовими особами відповідача було порушено порядок проведення даної перевірки, з наступних підстав.

Згідно ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Судом апеляційної інстанції при дослідженні наявного у матеріалах справи направлення від 01.06.2010 року № 32-328/124 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТКФ «Десна ЛТД», встановлено, що останню повинні були здійснювати: головний державний податковий ревізор-інспектор відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольних напої в та тютюнових виробів Прудкая Н.Л. та головний державний податковий ревізор-інспектор відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольних напої в та тютюнових виробів Бугайов І.Г., в той час, як наказом керівника податкового органу про проведення перевірки від 01.06.2010 року № 155-п зобов'язано провести перевірку заступника начальника відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольних напої в та тютюнових виробів Васюкову О.Г. та головного державного податкового ревізора-інспектора відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Бугайова І.Г., якими фактично проведено перевірку, що підтверджується актом перевірки від 02.06.2010 року № 104/32/24909488.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Здійснити заміну сторони у справі - Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області її правонаступником - Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області, яке в свою чергу замінити його правонаступником - Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області.

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року у справі № 2а-6515/10/0870 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно З оригіналом згідно

Помічник судді