Постанова № 39627804, 27.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2014 рокусправа № 0870/4108/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Ткач Д.М. дов від 16.05.2014

відповідача: - Міщенко О.В. дов від 11.01.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальності «Ремшляхбуд»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012

у справі № 0870/4108/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшляхбуд»

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановиВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремшляхбуд» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби № 0000042304 від 24.04.2012, яким нараховано податкове зобов'язання за податку на додану вартість в сумі 194916,30 грн.

Позов обґрунтовано тим, що віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту ТОВ «Ремшляхбуд» підтверджується належним чином складеними податковими накладними, а також іншими первинними документами, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій. Крім того, позивач вказує, що отриманий товар (бітум) використаний останнім на власному асфальтобетонному заводі, розташованому в с.Купріянівка, Вільнянського району, Запорізької області.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанову суду мотивовано недоведеністю отримання ТОВ «Ремшляхбуд» бітуму саме від ТОВ «Декос Альянс».

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с. 179), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Позивач зазначає, що суд першої інстанції не в повному обсягу дослідив обставини у справі, а саме: судом не надано оцінки факту наявності всіх необхідних первинних документів, в т. ч. і тих, що свідчать про отримання ТОВ «Ремшляхбуд» бітуму БМД 60/90 від ТОВ «Декос Альянс».

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що отримані в ході перевірки ТОВ «Декос Альянс» та ТОВ «Ремшляхбуд» факти та документи підтверджують відсутність достовірних первинних документів щодо фактичного відвантаження товарів на ТОВ «Ремшляхбуд».

Відповідачем надано клопотання про заміну Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби правонаступником - Вільнянською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, з доданням витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с.211-215), в зв'язку з чим, в силу приписів ст.55 КАС України, колегія суддів допускає заміну відповідача вказаним правонаступником.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Вільнянською МДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Ремшляхбуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Декос-Альянс» та правильності формування податкового кредиту за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складений акт №66/23/20488682 від 09.04.2012 (а. с.28-33).

Згідно висновків перевірки в результаті порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.4 ст.201, п.198.6 ст.198 ПК України товариством завищено суму податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Декос Альянс» за грудень 2011 року на загальну суму 129944,20 грн., в т.ч. у грудні 2011 р. у сумі 98 277 грн. та у лютому 2012 р. у сумі 31667,20 грн.

Висновки податкового органу обґрунтовані наявністю акту ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Декос Альянс» та актом ДПІ у Печерському районі м.Києва від 26.01.2012 № 28/23-10/3750531 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Декос Альянс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 08.02.2011 по 31.12.2011 (а. с.72-77).

В акті ДПІ у Печерському районі м.Києва від 26.01.2012 № 28/23-10/3750531 вказано, що:

- встановлено формування податкового кредиту підприємствами-покупцями за рахунок ТОВ «Декос Альянс» за період з 08.02.2011 по 31.12.2011 в загальній сумі 42500024,95 грн., податкові зобов'язання якого не підтверджено у зв'язку ненаданням (відсутністю) у ТОВ «Декос Альянс» підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань;

- в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- загальна чисельність працюючих на ТОВ «Декос Альянс» відповідно до даних 1-ДФ - одна особа;

- відповідно до протоколу допиту свідка від 09.11.2011, отриманого старшим о/у відділу БКОЗ УСБУ в Полтавській області капітаном Супоніним В. В., допитаний засновник та директор ТОВ «Декос Альянс» громадянин ОСОБА_4 повідомив, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Декос Альянс». Проте, що він є директором ТОВ «Декос Альянс», йому стало відомо у вересні 2011 року, після того, як зателефонувала незнайома особа та представилась працівником податкової міліції.

Висновки акту від 26.01.2012 щодо відсутності реальності здійснених ТОВ «Декос Альянс» господарських операцій в силу положень ч.ч.1, 3, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.2156, ч.1 ст.216 ЦК України, покладені в основу висновків по акту перевірки позивача від 09.04.2012.

На підставі акту перевірки №66/23/20488682 від 09.04.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042304 від 24.04.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 194916,30 грн., в т.ч. 129944,20 грн. - сума основного платежу, 64972,10 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а. с.34).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Спірним є питання правомірності висновків відповідача про безпідставність формування товариством податкового кредиту за рахунок податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбання бітуму у контрагента - ТОВ «Декос Альянс».

У Листі ВАСУ від 02.06.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що видами діяльності ТОВ «Ремшляхбуд» є будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, будівництво будівель, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля будівельними матеріалами, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

У періоді, який перевірявся, ТОВ «Ремшляхбуд» (Покупець) мав господарські відносини з ТОВ «Декос-Альянс» (Постачальник) за договором поставки товару № 1130 від 30.11.2011 (а. с.25, 36), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору бітум БНД 60/90 в кількості 200 тонн.

Згідно п.7.1 договору № 1130 від 30.11.2011 пункт відвантаження товару: Україна, Запорізька область, Вільнянський район, с.Купріянівка.

При цьому, матеріали справи містять дві копії вказаного договору. У копії, що надана позивачем, у п.7.2 договору № 1130 від 30.11.2011, зазначено, що транспортування вантажу здійснюється автотранспортом Постачальника (а. с.35, 36), а в копії, наданій відповідачем, у п.7.2 договору № 1130 від 30.11.2011, зазначено, що транспортування вантажу здійснюється автотранспортом Покупця (а. с.63).

Суд першої інстанції, оглянувши оригінал даного договору, встановив, що перший та другий аркуш останнього були скріплені повторно, що викликало у суду сумніви щодо його достовірності. Разом з тим, враховуючи, що представниками сторін було заявлено про виключення вказаного договору з числа доказів, суд першої інстанції розглядав справу на підставі інших доказів.

Документами, якими позивач підтверджує факт поставки обумовленого договором товару, є: видаткові накладні на бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 та транспортні послуги (а. с.37, 39, 41, 43), товарно-транспортні накладні, що свідчать про перевезення бітуму (а. с.38, 40, 42, 44; 111-114), заявку ТОВ «Декос Альянс» на перевезення (а. с.115-118), банківські виписки ПАТ «Кредитпромбанк» Запорізької філії, що свідчать про оплату позивачем товару та послуг (а. с.45-49).

Згідно товарно-транспортних накладних транспортування бітуму здійснювалось автотранспортом ТОВ "Агроконсалтінг НК" на власному спеціалізованому автотранспорті (цистернами), замовник (платник) та вантажовідправник ТОВ «Термінал-МК», вантажоодержувач ТОВ «Декос Альянс», пункт навантаження - м.Кременчук, пункт розвантаження - с.Купріянівка, Запорізької обл., що також підтверджується листом ТОВ «Термінал-МК» від 30.12.2011 (а. с.110).

Про передачу товару на території асфальтобетонного заводу ТОВ «Ремшляхбуд», який належить товариству на праві власності (а. с.56, 57), та прийняття бітуму позивачем свідчать прибуткові накладні (а. с.144-145), витяг з журналу довіреності (а. с.150-152).пояснень Пархоменка С. П. - начальника асфальтобетонного заводу ТОВ «Ремшляхбуд» (а. с.94, 95), Ткач О. В. - працівника ТОВ «Ремшляхбуд» (а. с.99, 100).

Виходячи із змісту перелічених документів вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкові накладні, на підставі якої позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ТОВ «Декос-Альянс» у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення та реалізації договору поставки контрагент позивача мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Докази, які б свідчили про позбавлення контрагента позивача - ТОВ «Декос Альянс» статусу платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані.

В акті перевірки від 09.04.2012 не зафіксовано того, що підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ стало надання товариством неналежно оформлених первинних документів, в т. ч. податкових накладних, які підтверджують господарські операції з його контрагентом.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив первинні документи, які містяться у матеріалах справи і якими підтверджується реальність господарської операції щодо поставки бітуму.

Проте, суд першої інстанції дійшов висновку про не доведеність факту поставки бітуму, оскільки в ТТН, наданих позивачем (екземплярів ТОВ «Термінал-МК»), в графі «Вантаж одержав» стоїть печатка ТОВ «Декос Альянс» та підпис посадової особи, в той час, як з вищевказаних пояснень працівників ТОВ «Ремшляхбуд» вбачається, що бітум від ТОВ «Термінал-МК» отриманий саме працівниками ТОВ «Ремшляхбуд», водночас, посадова особа ТОВ «Декос Альянс» при отриманні бітуму на заводі та подальшого його переміщення присутня не була. Вказані обставини, як зазначив суд першої інстанції, також спростовують пояснення представника позивача, надані в судовому засіданні про те, що працівник ТОВ «Декос Альянс» був присутній на заводі ТОВ «Ремшляхбуд» при отриманні бітуму, отримував товар та в подальшому, шляхом укладення внутрішніх документів, передавав бітум ТОВ «Ремшляхбуд».

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено використання бітуму товариством у власній господарській діяльності з посиланням на накладну на внутрішнє переміщення матеріалів від 30 грудня 2011 року (а. с.105) та звіт про витрачання основних матеріалів в будівництві (а. с.106-109), з яких вбачається, що бітум БМД 60/90 перебував на складі ТОВ «Ремшляхбуд» та був переміщений на асфальтобетонний завод та використаний у виробництві.

Надаючи оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платників податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як встановлено вище, подані позивачем вищезазначені первинні документи в повній мірі підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Суми податку на додану вартість віднесені позивачем до складу податкового кредиту по декларації за грудень 2011 року на підставі податкових накладних на бітум та транспортні послуги від 01.12.2011 № 6, від 03.12.2011 № 7, від 05.12.2011 № 8, від 10.12.2011 № 692 (а. с.140-143).

При цьому, відповідачем не надано суду доказів того, що податкові накладні, які виписані ТОВ «Дексо Альянс» і які за приписами Податкового кодексу України є підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 за № 1401/18696 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Тобто доказів порушень при відображенні вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Також податковим органом не надано суду доказів недійсності договору, використання придбаного товару у неоподатковуваних операціях.

Посилання відповідача на факти, зафіксовані податковим органом у відповідних актах стосовно ТОВ «Декос Альянс», не приймається колегією суддів до уваги, оскільки інформація, що міститься в матеріалах перевірки ТОВ «Декос Альянс», за встановлених вище фактичних обставин не може бути підставою для висновку про недійсність укладеного між позивачем та вказаним підприємством договору і порушення позивачем норм податкового законодавства.

Виходячи з затвердженого Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства. При цьому контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, які не є обов'язковими для використання.

Крім того, з огляду на приписи ст.528 ЦК України не встановлена наявність у ТОВ «Декос Альянс» умов для фінансово-господарської діяльності, не свідчить про неможливість виконання вказаного вище правочину поставки та відсутність ознак реальності операцій з поставки товару.

Крім того, слід зазначити, що статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Норми податкового законодавства не пов'язують право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Стосовно посилань відповідача на пояснення гр.ОСОБА_4, колегія суддів керується положеннями ст.72 КАС України, яка визначає підстави для звільнення від доказування і згідно частини 4 якої підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

При цьому обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано вироків суду по кримінальних справах щодо посадових осіб контрагента позивача, у т. ч. по ланцюгу постачання. Матеріали ж кримінальних справ (у т. ч. письмові пояснення свідків) в розумінні ст.ст. 70, 72 КАС України не є допустимими доказами у даній справі, або обставинами, які не підлягають доказуванню в межах даної справи.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з операцій отримання товару від ТОВ «Декос Альянс», у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм права, що призвело до неправильного вирішення спору, відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції від підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшляхбуд» задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 у справі №0870/4108/12 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000042304 від 24.04.2012.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко