Ухвала суду № 39627688, 02.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 рокусправа № 2а/0470/13919/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі №2а/0470/13919/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» до за участі третьої особи: про Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів Дніпропетровської області Приватного підприємства «Грузовозофф» визнання нечинними рішень, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи - Приватного підприємства «Грузовозофф» (далі по тексту - третя особа), в якому просило:

- визнати частково нечинним податкове повідомлення - рішення Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 27.08.2012р. №0000652301 з донарахування податку на прибуток в розмірі 877 906,00 грн.;

- визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровської області від 27.08.2012р. №0000682301 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 191397,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року відкрито провадження у справі №2а/0470/13919/12. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що відповідач, не зважаючи на подані пояснення та надані документи, що підтверджують правові взаємовідносини по поставці товару (послуг), не встановив реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ХайдельбергБетон Україна» з контрагентом ПП «Грузовозофф» у січні-грудні 2011 року, а тому порушення ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ч.І ст.216, ст. 228, ст.662, ст.655 та ст.656 Цивільного кодексу України у позивача відсутні.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі №2а/0470/13919/12 адміністративний позов задоволено. (суддя - Юрков .Е.О.) (т.3, а.с.192-196)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, не надав доказів в спростування позовних вимог, натомість позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання.

Відповідач - Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі №2а/0470/13919/12 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в порушення п.5.1,п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 28.12.1994р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ХайдельбергБетон Україна» завищені витрати що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за рахунок віднесення до складу витрат вартості сировини без підтверджуючих первинних документів в сумі 164955 грн., в т.ч. за І квартал 2011р в сумі 164955,00 грн.

14 січня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх. №1587/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він просить апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі №2а/0470/13919/12 залишити без змін. Позивач вказує, що відповідач в апеляційній скарзі не навів норми матеріального права, які судом при постановленні рішення були застосовані неправильно та в чому саме полягає помилка. Крім того, позивач зазначає, що підставою донарахування відповідачем податку на прибуток та податку на додану вартість є визнання в акті перевірки оплатного придбання сировини для виробництва бетону як безоплатне отримання піску та щебеню від невстановленої особи в результаті визнання нікчемним договору № 21 від 30.03.2011 року, укладеного з постачальником - ПП «Грузовофф».

Третя особа про час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направила, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі представника третьої особи.

Колегією суддів у судовому засіданні встановлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворено Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області, що є правонаступником Криворізької центральної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити відповідача по справі - Криворізьку центральну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби на її правонаступника - Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13919/12 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволенні апеляційної скарги заперечував, просив залишити постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13919/12 без змін.

В судовому засіданні, заслухавши представників позивача та відповідача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 12 квітня 2012 року по 04 травня 2012 року посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, результати якої оформлені актом №487/220/32311380 від 14.05.2012 року.

Висновками вищезазначеного акту встановлено порушення ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ст. 228, ст.662, ст.655 та ст.656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства; занижено податок на прибуток у загальній сумі 1330490 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість у загальній суму 5120414 грн.

29 травня 2012 року Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі вищезазначеного акту винесено податкові повідомлення - рішення № 000412301 та № 0000362301, відповідно до яких позивачу було донараховано податок на прибуток у розмірі 1306917, 00 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 477598, 00 грн.

Відповідно до матеріалів справи позивач оскаржив вищезазначені податкові повідомлення - рішення до Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що Державною податковою службою у Дніпропетровській області листом від 16.07.2012 року № 16636/10/10-014 призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ХайдельбергБетон Україна».

Посадовою особою Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів Дніпропетровської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку, результати якої оформлені актом № 1525/220/32311380 від 09.08.2012 року. Висновками вищезазначеного акту встановлено порушення ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ч.І ст.216, ст. 228, ст.662, ст.655 та ст.656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства, занижено податок на прибуток всього на суму 942555 грн., зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 1 646 589 грн., завищено від'ємне значення податку на додану вартість, всього на суму 191 397 грн.

Рішенням Державної податкової служби Дніпропетровської області від 17.08.2012 року №20095/10/10-014 частково скасовані податкові повідомлення - рішення від 29.05.2012 року № 0000362301про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині 364362, 00 грн. та № 0000412301 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в частині 286201, 00 грн., в іншій частині залишено без змін.

28.08.2012 року Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів Дніпропетровської області винесено податкові повідомлення - рішення № 0000652301 з донарахуванням податку на прибуток в розмірі 942555, 00 грн. та № 0000682301 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 191397 грн.

Не погодившись із вказаними податковим повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив його до Держаної податкової служби України та за результатом оскарження останні були залишені без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ХайдельбергБетон Україна» та ПП «Грузовозофф»( далі по тексту - постачальник) 30.03.2011 року був укладений договір № 21 на поставку піску та щебеню, які є сировиною для виробництва бетону, що є основною діяльністю позивача.

Судом встановлено, що поставка щебеню та піску позивачу здійснювалася постачальником залізничним та автомобільним транспортом, що підтверджується залізничними накладними, договором №363004 на надання послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним між ТОВ «Перша транспортна компанія» та ПП «Грузовозофф» і товарно -транспортними накладними.

Крім того, факт здійснення поставок сторонами договору № 21 від 30.03.2011 фіксувався шляхом оформлення видаткових накладних, які були відображені в бухгалтерському та податковому обліку, та стали підставою для включення витрат, пов'язаних з придбанням даною сировини до складу валових витрат підприємства.

Умовами п.4 .1. договору № 21 від 30.03.2011 року передбачено поставку товару на умовах поставки - СРТ в редакції Інкотермс 2000, зобов'язання з перевезення товару до пункту поставки покладалось на продавця. Саме ПП «Грузовозофф» забезпечив перевезення товару до місцезнаходження покупця. Отже, витрати, пов'язані з перевезенням товару до складу покупця - ТОВ «ХайдельбергБетон Україна», покладалися на продавця - ПП «Грузовозофф».

Позивач, як покупець, договірні правовідносини щодо транспортування товару не укладав. Таким чином, ТОВ «ХайдельбергБетон Україна» не було учасником транспортного процесу з транспортування піску та щебеню.

В якості додаткового обґрунтування зменшення витрат позивача податковий орган вказав на відсутність сертифікатів відповідності на пісок та щебінь, хімічного складу піску та щебеню, паспортів якості на кожну партію поставленого товару, радіологічного сертифікату, висновку санітарно - епідеміологічної експертизи та інше, що на думку відповідача, є порушенням вимог п.2 ст.3, п.1, 2 ст.9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р.

Однак, колегія суддів зважує на те, що документи про якість піску та щебеню не мають ознак первинних фінансових документів та не відображаються в бухгалтерському та податковому обліку платника податків. Сертифікати відповідності, протоколи хімічного складу, радіологічні сертифікати, висновки санітарно - епідеміологічної експертизи оформлюються та видаються відповідними державними контролюючими органами незалежно від дати поставки товару. Вищевказані документи є документами, що підтверджують якість отриманого товару та можливість його подальшого використання для виробництва товарів, у т.ч. бетону.

Крім того підставою для зменшення витрат, збільшення доходів та виключення сум ПДВ зі складу податкового кредиту позивача є визнання відповідачем нікчемості угоди № 21 від 30.03.2011 року, у зв'язку з відсутністю у позивача за період з 01.01.2011 року по 01.10.2011 року необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Відповідач в якості обґрунтування таких висновків посилається на акт ДПІ у Овідіопольському районі м. Одеси № 6/23-2/35640933 від 30.08.2011 року, який був складений за результатами неможливості проведення звірки ПП «Грузовофф» в серпні 2011 року та предметом якого було проведення звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2011 року.

Судом встановлено, що ПП «Грузовозофф» на момент виписування податкових накладних було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Доказів анулювання реєстрації платника податку ПП «Грузовозофф» на момент вчинення спірних правовідносин суду не надано.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до пп.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п. 201.1. ст. 201 цього ж Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити передбачені цим же Кодексом.

Згідно п. 201.10. ст. 201 цього ж Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України №283\97 від 22.05.1997р.), пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу витрат платника податків включаються витрати, пов'язані з веденням виробництва продукції.

Відповідно до п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України.

Вимоги до первинних документів, які є підставою для включення до складу витрат та враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток та бази оподаткування ПДВ, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Крім того, колегія суддів вважає, що акт звірки ДПІ у Овідіопольському районі м. Одеси, предметом якого було перевірка взаємовідносин з іншими контрагентом, не може підтверджувати або спростовувати інформацію щодо здійснення господарської діяльності між ПП «Грузовозофф» та ТОВ «ХайдельбергБетон Україна».

Наявні у справі матеріали не містять доказів наявносі між позивачем та контрагентом позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушння існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі за текстом - Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі за текстом - Порядок №985) специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень-рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень, не надав доказів в спростування позовних вимог.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 21 грудня 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі №2а/0470/13919/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 06 квітня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна