Постанова № 39627581, 27.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2014 рокусправа № 808/1089/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Маруфенко О.Є. дов від 10.01.2014

відповідача: - Шахрай О.В. дов від 14.01.2014

третьої особи: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду 20 лютого 2013 від року

у справі № 808/1089/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард- інвест»

до Держаної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

3-тя особа ОСОБА_3

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000941702 від 31.10.2012,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000941702 від 31.10.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю збільшення оскаржуваним податковим повідомленням рішенням грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, оскільки при виконанні рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Запорізької області від 19.12.2011 у справі № 2-756/11 щодо виплати ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу податковим агентом виступає не товариство, а сам ОСОБА_3, який і повинен сплатити з отриманої за судовим рішенням суми доходу податок з доходів фізичних осіб.

Ухвалою від 11.02.2013 Запорізьким окружним адміністративним судом до участі у справі № 808/1089/13-а залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (а. с.59).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що визначена в рішенні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Запорізької області від 19.12.2011 сума середнього заробітку третьої особи - ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу, яка була стягнена з позивача, визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб, проте, в спірних правовідносинах позивач не виступає податковим агентом, оскільки не відповідає обов'язковим вимогам, які висуваються податковим законодавством до податкового агента.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що порядок оподаткування податком з доходів фізичних осіб сум заборгованості із заробітної плати, яка виплачується працівнику підприємства за рішенням суду, викладена у листі ДПА України від 14.03.2005 № 2122/6/17-3116 "Щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб сум заборгованості із заробітної плати, що виплачується працівнику підприємства за рішенням суду" (яке є чинним на сьогоднішній день), а саме: при нарахуванні та виплаті працівнику заборгованості із заробітної плати на підставі рішення суду за податкові періоди, починаючи з 1 січня 2004 року, підприємство як податковий агент зобов'язане утримувати із суми такої заборгованості податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків (до 01.01.2007 - 13 %) та сплатити (перерахувати) його до бюджету у порядку, встановленому підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 № 889-ІУ "Про податок з Доходів фізичних осіб", який відповідає п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168 ПК України.

ТОВ «Авангард-інвест» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що оскільки в судовому рішенні не визначено особу, яка повинна утримати податок, то відповідно ОСОБА_3, як особа, що безпосередньо отримала доход у розмірі 12760,80 грн., повинен самостійно включити суму такого доходу до загального річного оподаткованого доходу та подати річну податкову декларацію з цього податку, а також сплатити податок з такого доходу, як це передбачено п.176.1 ст.176 ПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає здовженню внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Запорізької області від 19.12.2011 у справі № 2-756/2011 поновлено гр.ОСОБА_3 на посаді водія ТОВ «Авангард-інвест» з 30.09.2010, стягнено з ТОВ «Авангард-інвест» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.10.2010 по 19.12.2010 в розмірі 12760,80 грн. (а. с.19, 20).

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 899,80 грн. допущено до негайного виконання.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27.03.2012 рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Запорізької області від 19.12.2011 залишено без змін (а. с.99, 100).

Судом встановлено, що сума заробітної плати, виходячи з якої на користь ОСОБА_3 за судовим рішенням стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу, визначена позивачем з урахуванням податків і зборів, тобто включає в себе зазначені обов'язкові платежі.

Отже в резолютивній частині рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Запорізької області від 19.12.2011 у справі № 2-756/2011 сума, яка належить до сплати третій особі - 12760,80 грн. визначена з урахуванням податку з доходів фізичних осіб.

12.03.2012 та 04.05.2012 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень з приводу примусового виконання зазначеного судового рішення: перше виконавче провадження відкрите з приводу стягнення 899,80 грн. на користь третьої особи (сума допущена судом до негайного виконання), друге виконавче провадження з приводу стягнення на користь третьої особи - 12760,80 грн. (а. с.21, 22).

Товариством на виконання судового рішення у справі № 2-756/11 сплачено шляхом перерахування на рахунок Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ 27.03.2012 - 899,80 грн., 30.07.2012 - 11 861 грн. (а. с.23, 24).

ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авангард-інвест» в частині оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заробітної плати та інших доходів, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами за період з 01.12.2011 по 29.02.2012, за результатами якої складено акт від 16.10.2012 № 31/17-213/32692239 (а. с.9-11).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Авангард-інвест» пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.171.1 ст.171 ПК України, а саме: неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у 2012 році (за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 за період з 01 жовтня 2010 року по 19 грудня 2010 року) в сумі 2251,91 грн.

31.10.2012 на підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000941702, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 2814,88 грн., з яких за основним платежем - 2251,91 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 562,97 грн. (а. с.13).

За результатами застосовної ТОВ «Авангард-інвест» процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення скарги товариства залишені без задоволення.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Фактично предметом даного спору є визначення податкового агента щодо сплати податку з доходу фізичних осіб при виконанні судового рішення про поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За позицією суду першої інстанції грошова сума, визначена вищезазначеним судовим рішенням, перерахована позивачем не безпосередньо третій особі, а на депозитний рахунок Жовтневого ВДВС, тобто позивач сплатив визначену судовим рішенням суму не безпосередньо третій фізичній особі, а через відділ державної виконавчої служби, а відтак, позивач не є джерелом виплати цих коштів, тобто звільнений від обов'язку нарахування, утримання або сплати (перерахування) цього податку до бюджету зі стягнених за судовим рішенням сум.

При цьому, позивачем та відповідачем не спростовуються встановлені судом першої інстанції обставини щодо визначення в рішенні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19.12.2011 суми середнього заробітку ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу за період з період з 01.10.2010 по 19.12.2010, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Згідно ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи приписи ч.3 ст.72 КАС України, колегія суддів вважає встановленим факт визначення в рішенні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19.12.2011 суми середнього заробітку ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу, без утримання податку з доходів фізичних осіб. Також з матеріалів справи вбачається несплата цього податку ані позивачем, ані третьою особою.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

У п.171.1 ст.171 ПК України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 05.02.95 визначено порядок обчислення заробітної плати у разі вимушеного прогулу (п.1 п.п.«з») і встановлено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Також статтею 18 ПК України передбачено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Із системного аналізу наведених норми матеріального права вбачається, що у разі виконання рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу боржник, тобто роботодавець (у даному випадку ТОВ ТОВ «Авангард-інвест»), є податковим агентом, який при виконанні судового рішення вираховує податок на доходи фізичних осіб та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум, що належать до виплат стягувачу (яким у даному випадку являється ОСОБА_3).

Факт перерахування грошових коштів не безпосередньо фізичній особі ОСОБА_3, а через відділ державної виконавчої служби у зв'язку з виконанням рішення суду, не змінює статусу позивача як податкового агента, а суму, що належить до сплати ОСОБА_3 - середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, наведене свідчить про законність збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 2814,88 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000941702 від 31.10.2012 і, як наслідок, відсутність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову ТОВ «Аванград-інвест».

Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі № 808/1089/13-а скасувати.

В позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко