Ухвала суду № 39621140, 24.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/697/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А2622 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність військової частини А2622 щодо невидачі належного ОСОБА_2 речового майна; зобов'язано військову частину А2622 (ідентифікаційний код 08076304) видати ОСОБА_2 речове майно, відповідно до його розмірів, згідно переліку, вказаному в довідках про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні в запас від 10.02.2014 №№2,3 (вартістю 7292,17 грн.)

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 було звільнено наказом Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 26.12.2013 №242-ПМ у запас за пунктом «б» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком), з правом носіння військової форми одягу, та відповідно до наказу начальника центру - художнього керівника військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України від 31.01.2014 №22 з 31.01.2014 позивача виключено зі списків особового складу центру.

З матеріалів справи вбачається, що позивач під час проходження військової служби перебував на речовому забезпеченні у військовій частині А 2622.

Як вбачається з довідок військової частини А2622 від 10.02.2014 №№2,3 вбачається, що позивачу підлягає видачі речове майно, на загальну суму 7292,17 грн.

11 лютого 2014 року позивач звернувся до військової частини А2622 з проханням видати йому зі складу військової частини А2622 речове майно, відповідно до переліку, визначеному у довідках від 10.02.2014 №№2,3.

20.02.2014 №69/378 листом відповідач відмовив ОСОБА_2 у видачі речового майна, посилаючись на те, що оскільки положення пункту 9-1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» на позивача не розповсюджується, так як регулює порядок видачі речового майна або виплати компенсації замість нього військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі і не може бути застосоване до військовослужбовців звільнених з військової служби.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано доказів щодо забезпечення позивача речовим майном при звільненні його з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до п.27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 26.12.2013 №242-ПМ у запас за пунктом «б» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком), з правом носіння військової форми одягу, та відповідно до наказу начальника центру - художнього керівника військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України від 31.01.2014 №22 з 31.01.2014 позивача виключено зі списків особового складу центру. Разом з тим, суду не надано належних та допустимих доказів щодо повного забезпечення позивача речовим забезпеченням на день виключення зі списків особового складу військової частини.

Згідно п.4 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, речове майно відпускається військовим частинам у порядку, встановленому Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, а також відповідно до затверджених Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади норм утримання цього майна на одного військовослужбовця (працівника) у військових частинах або на одне ліжко в лікувальних закладах.

При цьому, в силу п.25 вищезазначеного Положення, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, військовослужбовцям строкової служби речове майно видається у готовому вигляді. У разі коли підібрати окремі предмети речового майна за розміром і зростом немає можливості, проводиться їх припасування або пошиття в ательє з оплатою вартості наданих послуг в установленому Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади порядку.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо наявності у позивача права на забезпечення речовим майном та задоволення позову щодо зобов'язання відповідача видати належне позивачу речове майно відповідно до його розмірів згідно довідок про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас, від 10.02.2014 №№2,3, оскільки позивач звільнений у запас з правом носіння військової форми одягу, а відповідачем не надано доказів щодо забезпечення позивача речовим майном, що є порушенням норм чинного законодавства.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А2622 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.