Ухвала суду № 39619777, 03.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/588/14-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.Провадження № 22-ц/780/3401/14 Доповідач у 2 інстанції ОлійникКатегорія 1 03.07.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Іванової І.В., Суханової Є.М.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 квітня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3, про припинення права власності та визнання права власності, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності та визнання права власності.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_4 заявила клопотання про накладення арешту на 1/8 частину будинку за АДРЕСА_1 в місті Буча Київської області, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 з метою заборони відчуження вказаної частини будинку до вирішення спору по суті.

В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача посилалася на те, що ОСОБА_1 має намір продати свою 1/8 частину спірного будинку, про що свідчать його листи про вказаний намір. Просила клопотання задовольнити.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 квітня 2014 року заяву задоволено і накладено арешт у вигляді заборони відчуження на 1/8 частину будинку за АДРЕСА_1 в місті Буча Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

У п.4 постанови «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року за №9 Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, задовольнивши заяву про забезпечення позову і наклавши арешт на 1/8 частину будинку за АДРЕСА_1 в місті Буча Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки невжиття даного способу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в ухвалі.

З огляду на вищенаведене, ухвала суду є законною, обґрунтованою і підстав для її скасування колегія судді не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Іванова І.В.

Суханова Є.М.